Вступ до вищих навчальних закладів - давно вже не новинка для українських учнів. Коломиянин Іван Золотарьов після завершення ліцею навчатиметься в Англії. Своїм досвідом про те, як знайти програму, що обов’язково вказувати в есе, а чого робити в жодному разі не варто, він поділився з читачами «Дзеркала медіа».
Крок 1: підготовка.
Щоб кудись пройти, ти маєш уже мати якісь досягнення. Це – наче підсумок етапу життя. Розпочати ніколи не пізно, але чим раніше, тим краще.
Крок 2: знайти програму.
Просто так вступити до вищого навчального закладу закордоном доволі складно. Перш за все, варто знайти програму, на зразок Erasmus. Є безліч каналів, наприклад у соціальній мережі Telegram, де можна знайти програми на вступ, участь у волонтерських проєктах тощо.
Починати пошук можна вже в 10-11 класах. Як на мене, вступати краще після закінчення школи в Україні. Відбори, як правило, починаються на початку осені, другий тур – взимку, а навесні ти вже знаєш результати відбору.
Зазвичай, спочатку ти заповнюєш анкету, потім їдеш писати есе чи інші завдання. Останній тур – завжди інтерв’ю. Раніше для цього, як правило, потрібно було їхати до столиці, але, в умовах пандемії, все проходило онлайн.
Крок 3: розповісти про свої досягнення.
Необхідно подати всі-всі-всі свої досягнення. Навіть якщо ти зайняв третє місце з лазертагу в районі чи брав участь у кулінарному конкурсі. Часто учасники вважають свій досвід не вартим уваги. Але насправді кожна позиція відіграє важливу роль.
В своє я вписав навіть кілька військово-патріотичних ігор, до яких мене долучали в школі. Мабуть, тому мене розприділили в академію, де один із факультативів – курс військово-повітряних сил.
Обсяг есе – понад 400 слів, мова – англійська.
Крок 4: рекомендації.
Програма, по якій я пройшов, вимагала також три рекомендації вчителів із різних предметів і кілька довідок зі школи про досягнення.
Крок 5: співбесіда.
Це - абсолютно «рандомна» розмова. Наприклад, мене провокували тезами про те, що Україна – штучна країна, вона завжди перебувала в складі різних держав і власних кордонів мати не може. Від музичних смаків до книг, які ти любиш – говорити можуть про будь-що. Інколи говорять на філософські теми, патріотизм тощо.
Читайте також: Учні з Прикарпаття вперше візьмуть участь у відборі до Міжнародного етапу олімпіади з інформатики
Основі лайфхаки:
1.Важливо не соромлячись розповісти якомога більше про себе в есе й інтерв’ю. Проте, робити з себе «крутішого», ніж є насправді, теж не варто.
2.Необхідно вірити в себе. Багато хто надсилає анкету з думками «Подамся, але ж все одно не пройду». Відповідно, не надто відповідально пишуть есе тощо. Насправді, навчання закордоном – реальність.
Бонус від редакції «Дзеркало медіа».
Ми переглянули певну кількість каналів у Telegram і готові ділитися своєю підбіркою, де можна знайти програми за обміном. Отже, занотовуйте:
- @Yeas_opportunities
- @tviyprostir
- https://t.me/joinchat/AAAAAEXJDhc1NqmFQKm1Qw
За цими адресами - багато закордонних тренінгів, волонтерських проєктів по обміну, формальне і неформальне навчання тощо. Трапляються й освітні заходи в Україні. Не гайте часу, подавайтесь!
Юлія МАРЦІНОВСЬКА