Колись можливість вчитись уві сні здавалась нездійсненною мрією. Але сучасні нейробіологи стверджують, що знайшли способи розвивати пам'ять людини під час сну, зазначає кореспондент BBC Future.

Перш ніж залізти під ковдру, треба ретельно підготувати спальню. Збризніть подушку кількома краплями ароматичної есенції, одягніть навушники, а на голову – дивну пов'язку. Тепер можна лягати спати. Цей ритуал займає всього кілька хвилин, але є надія, що він сприятиме засвоїти кілька найрізноманітніших навичок: від гри на фортепіано і в теніс до французької мови. Зранку ви не згадаєте нічого з нічного "уроку", але це не має значення – результати навчання ви помітите вже цього ж дня. Думка про можливість навчання уві сні колись здавалася дуже малоймовірною, але сьогодні існує кілька способів – як звичайних, так і високотехнологічних, – які дозволять отримати нові знання під час відпочинку. У несвідомому стані ви, напевно, не зможете навчитись чомусь "з нуля", але ефективно покращити пам'ять – цілком можливо. Вночі людський мозок активно обробляє і узагальнює спогади про минулий день, отже, повинні бути способи стимулювати цей процес. Оскільки в обіймах Морфея ми проводимо третину свого життя, не дивно, що ідея навчання уві сні вже давно захоплює голови художників і письменників. У більшості сюжетів на цю тему герой підсвідомо засвоює нову інформацію з аудіозапису, який програється, доки він спить. Наприклад, у романі-антиутопії англійського письменника Олдоса Хакслі "О дивний новий світ" хлопчик-поляк вивчає англійську мову, прослуховуючи уві сні лекції ірландського драматурга Джорджа Бернарда Шоу. А незабаром авторитарний уряд "нового світу" почне використовувати цей метод для "промивки" мізків своїх підданих. Більш сучасний приклад – з популярного мультсеріалу "Сімпсони": Гомер купує аудіокасету, яка впливає на підсвідомість під час сну і обіцяє зменшення апетиту. Насправді касета починає змінювати його словниковий запас. І коли його дружина Мардж цікавиться, чи допомагає йому нова дієта, Гомер, який зазвичай висловлюється досить примітивно, раптом каже: "Прикро, але ні. Гастрономічна ненаситність мого черева не знає меж". Це ненауково Насправді, таке навчання майже неможливе. Хоча деякі ранні дослідження свідчать, що учасникам експерименту вдавалось запам'ятати кілька почутих уві сні фактів, дослідники не були впевнені, що випробувані не почули їх, прокинувшись. Щоб перевірити це, американські вчені Чарльз Саймон і Вільям Еммонс почали прикріплювати до голови своїх підопічних електроди і програвали записи тільки тоді, коли люди напевно перебували в стані сну. Як і передбачали науковці, заснувши, учасники експерименту нічого не запам'ятовували. Результати цих експериментів опублікували в 1950-х роках, але впродовж багатьох років підприємці все одно намагалися заробити на привабливій перспективі навчання без жодних зусиль. Хоча всі їхні методи не мали під собою жодної наукової основи. Втім, хоча мозок і не сприймає нової інформації уві сні, він аж ніяк не залишається недієздатним. Він переробляє накопичені за день враження і направляє їх з гіпокампу, де, як вважається, формуються спогади, в ті ділянки кори головного мозку, в яких вони зберігаються. "Це дозволяє закріпити спогади і внести їх в систему довгострокової пам'яті", – пояснює Сюзанна Дікельман з Тюбінгенського університету в Німеччині. Сон також допомагає узагальнити те, що ми вивчили, що дозволяє нам більш гнучко користуватись отриманими навичками в нових ситуаціях. Отже, хоча ми не здатні засвоїти новий матеріал, ми можемо закріпити знання і навички, отримані впродовж дня. Ароматичний підсилювач пам'яті Тим не менш, на даний момент принаймні чотири методи визнані ефективними. Найпростіший з них відкрив французький аристократ маркіз д'Ерве де Сен-Дені в результаті досліджень, проведених в XIX столітті. Вивчаючи способи впливу на сновидіння, маркіз виявив, що можна пробудити деякі спогади за допомогою пов'язаних з ними запахів, смаків чи звуків. В одному зі своїх експериментів він намалював напівоголену жінку. Під час малювання він жував фіалковий корінь. Коли маркіз заснув, слуга поклав йому в рот такий же корінь, і знайомий терпкий смак навіяв сни, в яких та ж красуня стояла в театральному фойє. "Але її вбрання навряд чи схвалив би театральний комітет", – із захопленням писав дослідник у своїй книжці "Сновидіння і способи ними керувати". Французькому досліднику просто хотілося прикрасити свої сни приємними (а іноді й трохи фривольними) фантазіями, але, видається, що у такий же спосіб можна змусити мозок програвати уві сні вивчене раніше, зміцнюючи тим самим пам'ять. Вчитися допомагають не тільки приємні запахи. Як встановив маркіз зі своїми вальсами-колисковими, звуки також можуть пробуджувати спогади, якщо, звичайно, при цьому не пробуджують самого сплячого. В одному з досліджень добровольці швидше опановували гру на музичному інструменті, засновану на симуляції виконання композиції, як у грі Guitar Hero, якщо уві сні прослуховували тихі фрагменти мелодії. А професор Цюрихського університету Бьорн Раш дійшов висновку, що такий же метод допомагає німецькомовним швейцарцям вчити голландську мову – уві сні вони запам'ятовували 10% більше слів. Новітні технології У найближчому майбутньому новітні технології можуть надати інші способи, засновані на використанні циклів сну. Вважається, що консолідація пам'яті відбувається під час певних, повільних коливань електричної активності мозку, в зв'язку з чим виникла ідея м'яко стимулювати ці імпульси, не пробуджуючи при цьому людину. Очолив подібні експерименти професор Тюбінгенського університету Ян Борн. У 2004 році він встановив, що сигнали мозку можна активізувати за допомогою методу трансчерепного стимулювання прямим струмом, подаючи слабкий струм в череп випробуваного, що істотно покращувало показники здатності запам'ятовувати слова. А недавно було розроблено менш інвазивний метод стимуляції. На голову надівається електродний шолом для вимірювання нейронної активності, а через навушники подається звук, синхронізований з імпульсами головного мозку. Цей метод м'яко стимулює нейронну активність, яка і так відбувається в мозку. "Повільний сон стає більш глибоким і інтенсивним, – пояснює вчений. – Це більш природний спосіб впливу на мозкові ритми". Якщо ідея лягати спати в громіздких навушниках вам не до вподоби, професор Ізраїльського технологічного інституту "Техніон" в Хайфі Міріам Райнер пропонує більш привабливе рішення. Вона намагається використати певну форму нейронного зворотного зв'язку, для того, щоб учасники експерименту могли контролювати нейронну діяльність в стані неспання. Для цього їм на голову кріпиться електрод, пов'язаний з простою комп'ютерною грою, в якій учасники повинні керувати автомобілем силою думки. Коли електрод фіксує потрібну частоту імпульсів мозку, які зазвичай пов'язані з консолідацією пам'яті під час сну, швидкість автомобіля збільшується, а коли частота змінюється – рух сповільнюється. Зазвичай учасникам потрібно всього кілька хвилин на те, щоб почати прискорювати необхідні імпульси. На думку Райнер, при цьому у людини відбувається зміна відчуттів. "Я відчуваю умиротворення, ніби я гуляю в саду або берегом моря. Я немов переношуся в якесь чудове тихе місце", – пояснює дослідниця. Задум ученої полягає в тому, щоб стимулювати консолідацію пам'яті відразу після навчання, задавши мозку початковий імпульс під час обробки подій дня уві сні. "Ви саджаєте, таким чином, насіння, яке проростає за ніч", – додає Райнер. Запам'ятати мелодію Досліджуючи способи впливу на процес навчання, Райнер просила учасників експерименту запам'ятати складну послідовність рухів пальців – приблизно як при розучуванні мелодії на фортепіано. Після цього вони проходили 30-хвилинний сеанс стимулювання нейронної реакції. Ефект виявився відразу – безпосередньо після навчання випробовувані показували результати приблизно на 10% краще, ніж контрольна група, тобто комп'ютерна гра дійсно стимулювала закріплення в пам'яті отриманих навичок, ніби учасники експерименту насправді засинали. Важливо відзначити, що протягом наступного тижня результати продовжували поліпшуватися, підтверджуючи теорію Райнер про те, що стимулювання нейронної реакції може зміцнювати пам'ять під час сну. Очевидно, що перш ніж рекомендувати ці методи для постійного застосування, потрібно провести більш масштабні випробування з набагато більшою кількістю учасників. Крім того, необхідно перевірити ці методи на більш практичних завданнях. Райнер вже почала рухатися в цьому напрямку. Вчена досліджує, чи зможе її метода допомогти в навчання грі на гітарі. На думку інших дослідників, також необхідно переконатися в тому, що такий вплив на пам'ять не матиме небажаних наслідків і що стимулювання одного комплексу спогадів не зашкодить іншому. Нам також не варто забувати про етичний бік питання, порушений у "Дивному новому світі" і "Сімпсонах". Хоча ці методи навряд чи використовуватимуть для ідеологічної "промивки" мозку, тим не менш залишається питання, наскільки правильно впливати таким чином на пам'ять дітей. Адже "сон – це вразливий стан людини". "Не зважаючи на ці ризики, ми не маємо втрачати інтерес до навчання уві сні. Просто треба підходити до цього питання дуже відповідально", – зазначає Сюзанна Дікельман. Марна трата часу? Якщо етичні питання не порушуватимуться, Дікельман не бачить перешкод для практичного застосування цих методів. Багато з її учнів та колег вже переконалися в тому, що вплив на органи чуття уві сні суттєво допомагає їм підготуватися до іспитів. "Їх дуже легко використовувати", – відзначає дослідниця. Зараз вже можна купити прилади для електроенцефалографії (ЕЕГ), які поєднуються зі смартфоном і це відкриває перспективи для створення ігор, корисних для стимуляції пам'яті. Минулого року в продаж поступило обладнання для певних форм трансчерепного стимулювання прямим струмом, отже тепер можна очікувати появи побутових приладів для навчання уві сні. Щоби підтвердити ефективність цих побутових приладів доведеться провести ще чимало експериментів, однак професор Борн налаштований оптимістично: "На мій погляд, застосування приладів стимулювання розумових процесів – лише питання часу". Принаймні ці дослідження можуть змінити уявлення про ту частину нашого життя, якій ми зазвичай не надаємо належного значення. Сон часто вважають періодом марного витрачання часу, який можна подолати за допомогою кави або енергетичних напоїв на кшталт "Ред Булла". Всі ми намагаємось "вичавити" з кожного дня життя максимальну продуктивність. Утім, якщо ми зрозуміємо, що найбільшої ефективності можна домогтися, нічого не роблячи, можливо, у нас знайдеться більше часу для сну.