До Коломиї в «Генезу» вдруге завітав Богдан Логвиненко – відомий блогер, мандрівник і журналіст. Цього разу він репрезентував свою першу книгу «SAINT PORNO». Книжка увійшла в топ найбільш очікуваних новинок до Книжкового Арсеналу цього року за версіями кількох українських видань. Інтригує і те, що за два дні весь тираж, що видавництво приготувало до найбільшого київського книжкового ярмарку, був розпроданий. У доволі неочікувану та провокативну тему порноіндустрії занурився у своїй книжці автор. Історія книги – це розповідь порноакторки українського походження, яка відкриває секрети «іншого кіно». «Saint Porno» – про гласні й негласні правила порноіндустрії, з його зірковими режисерами, халтурним трешем, власним «Оскаром» і міфами про манливу доступність. Про зруйновані стереотипи і приголомшливі одкровення. Це історія дівчини з української провінції, яка знайшла адреналін і відшукала себе на знімальному майданчику за щільно запнутими вікнами. Богдан Логвиненко не прагнув розбити всі міфи, а лише спробував показати читачам історію, яка в дечому розмиває стереотипи. В Україні вони є, і тема сексу не висвітлюється масштабно. «Насправді розвінчуючи одні стереотипи, ми народжуємо нові. Тому я не намагався нічого розвінчати. Я мандрую і пишу історії людей. Це просто історія, яка вийшла трішки довшою. Просто багато моїх читачів чекали, що я видам якусь книгу. Я пишу безкоштовні тексти, які майже кожен день виходять у мережі інтернету. А ця книга – це теж текст, якого просто немає у вільному доступі», – розповів Богдан Логвиненко. Видавництво, друкарня, редактори і автор підготувалися до скандалу, який міг виникнути, адже це історія про «святе порно». Але негативної конструктивної критики так і немає досі. –     Можливо в Україні немає табу на тему порнографії? –     Я теж про це постійно думав. У чеській чи польській літературі багато книг на цю тему. Тема ця уже не татуйована в Україні, але до кінця не опрацьована. Ця книга не лише про подорожі і порнографію, а й про суспільну мораль, просто все більш радикальніше. Я не думаю, що після книги про порно його стане більше. Я не думаю, що після книги про геноцид геноциду стало більше. Чи про книги про вбивства його стало більше. –     Порнографія – це мистецтво? –     Звісно, адже в американських університетах вивчають історію порнографії. Там читають лекції з 30-х і 40-х років про таке кіно, вони досліджують цю тему як кіно. Відома своїми провокативними творами письменниця і музикантка Ірена Карпа, прочитавши книгу Богдана Логвиненка «Saint porno», розповіла таке: «Стрункий і влучний текст без «розсусолювань». Богданова героїня запросто могла би стати викладачкою якого-небудь із цих напівідіотських псевдоведичних курсів імені «как стать настоящєй женщіной» чи «найді в сєбє богіню», але вона... занадто розумна для цього. І занадто вільна. Софістікейтед сповідь порно-акторки українського походження. Те, що ви завжди бачили, але не хотіли прочитати між рядками. Я би назвала цю книгу взагалі так, як називають тугу і дике бажання чогось: Food Porn, Travel Porn, Cabin Porn. Порно як вибір. Отже, це буде звичайне собі Life Porn. Без купюр». Надія СТЕФУРАК