Культура
У столиці збирали підписи для відкриття музею майстрині Євгенії Геник з Коломиї. ФОТО
16 Березня 2016
З 2 по 10 березня у Центрі української культури та мистецтва в Києві тривав збір підписів на підтримку відкриття музею мисткині та упівки з Коломиї 90-літньої Євгенії Геник. Сотні людей залишили свої підписи під листами, що мають зрушити з місця питання створення музею її вишиваних надбань.
Про це у Фейсбуці повідомила засновниця та генеральний директор Центру української культури та мистецтва Світлана Долеско, яка й ініціювала збір підписів, інформує "Дзеркало Коломиї".
«Її ім’я (Євгенії Геник, – Авт.) для української культури таке ж важливе, як імена Катерини Білокур та Марії Примаченко. Орнаменти вишивки, відроджені Євгенією Геник, стали народними ще за життя майстрині. Вона зберегла мистецтво вишивання попри свою нелегку долю», – пише майстриня.
Світлана Долеско відправила три листи з підписами міністрові культури України В’ячеславу Кириленку, голові Івано-Франківської ОДА Олегові Гончаруку та Коломийському міському голові Ігореві Слюзару.
[caption id="attachment_8825" align="alignnone" width="640"] Світлана Долеско[/caption]
«Запам’ятаю одного хлопця, – пише Світлана Долеско. – На вигляд йому 11–12 років. «Я хочу підписати цей лист! Я напишу свій мобільний номер біля підпису! і якщо Міністр захоче перевірити, чи це я сам підписував – я йому підтверджу!».
Євгенія Геник – майстриня художньої народної вишивки, член Національної спілки художників України, заслужений майстер народної творчості. Дослідники називають її творчість феноменальним явищем в українській культурі, бо вона створила тисячі творів високого мистецького ґатунку в техніках вишивки, ткання та бісеру.
В інтерв’ю «Дзеркалу Коломиї» у лютому цього року мисткиня розповіла про мрію створити свій музей. «У мене дуже багато робіт. Я вже не маю де їх зберігати. Все потребує догляду. Дуже хочу, щоб мені виділила міська рада приміщення під музей. Щоб допомогли втілити ідею в життя. Де ж ці роботи будуть лежати, коли мене не стане?» – сказала тоді в інтерв’ю Євгенія Геник.