ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

header-ad

У полоні бога Ероса. Новий театр "Соломія" у Коломиї як нещадний дослідник жінки. ФОТО

Що таке жінка?..  Лукаве запитання. Лукаве тому, що на нього нема і не може бути відповіді. Єдиної правильної відповіді. І жінки це усвідомлюють. Тому ставлять його самі і самі ж люблять кидатися з головою в безбережний океан пристрасних означень. Недолугих чоловічих відповідей не потребують. Бо чоловіки не мають тієї чуттєвості.

А якщо вона і є, то якась або надміру інфантильна, або надміру збочена. А не так, щоби згорати від жадання, але в межах пристойності...

Так міркують жінки. Але це, звичайно, жарт.

"Що таке жінка" - це назва "романтичної імпрези", як визначено в програмці жанр сценічного дійства.

Таким дійством зголосив про своє народження новий театр під назвою "Соломія", якого заповзялася формувати в стінах мистецького центру "Світовид" акторка Мар'яна Кодіна-Іванович, і, слід сказати, старт дуже вдалий.

За великим рахунком дійство, у якому присутня акторська гра, пісня і танець, можна би вважати моновиставою, у ній єдиним персонажем виступає сама актриса, інші ж виконавці лише домальовують різні відтінки її пристрасної і неприкаяної ролі.

Найперше, що кидається в вічі глядачу, це нетипова побудова сценічного простору, який вузьким коридором зі сцени плавно простягається до глядачів. І активний червоно-чорний антураж.

Режисерка постановки Оксана Стринадюк вдало використала принцип переваги "малої сцени", де глядачі сидять довкола персонажів і відчувають себе втягненими у вир дійства. Сама ж акторка зверталася до глядачів рядками віршів переважно своєї мами - коломийської поетки Тетяни Іванович, яких поклала на музику.

До речі, про музику. Коломияни уперше відкрили для себе несподіване яскраве обдарування Мар'яни - її шансонну манеру співу у стилі блюз. Усі романтичні тексти акторка не проспівувала, а проживала, застосовуючи широкий спектр голосових модуляцій: де треба - шепіт, де треба - хриплуватість, де треба - інтимну пожадливість, словом - майже все, як у французькому шансоні, тільки по-слов'янському гарячіше.

Причому, "проживала" роль максимально стримано в жестах і рухах, зате дуже точно й шляхетно. Як було сказано на початку, їй у цьому допомагали дійові особи її сценічної команди. Єдиний адресат вулкану зізнань, скарг, самоіронії, несамовитого пориву, мазохістичних зривів, любовного шаленства героїні - чоловік.

На ньому замикається весь усесвіт, тільки він є сенсом і диригентом її життя. Вистава про це, і тільки про це.



АВТОР: Андрій МАЛАЩУК

ФОТО: Андрій КАНЯ