28 травня 1916 року зупинилось серце видатного сина українського народу — Івана Яковича Франка. Поет, публіцист, письменник, перекладач, громадський та політичний діяч — усі ці сторони Франкового життя ми знаємо. Проте залишається ще дуже багато маловідомих фактів, чи навіть міфів навколо постатті геніального поета, пише Експрес-онлайн. Разом із Богданом Тихолозом, директором Національного літературно-меморіального музею Івана Франка, та його дружиною, франкознавцем Наталею Тихолоз, пропонуємо підбірку цікавих та невідомих загалу фактів про Івана Яковича Франка. 1. Франко у цифрах - 60 неповних років життя - 40 років активної творчої праці - у 30 років — одружився - у 37 — захистив докторську дисертацію - 4 арешти через політичні переконання (1877, 1880, 1889 і 1892 рр.) - 3 невдалі спроби стати депутатом галицького сейму та австрійського парламенту (1895, 1897, 1898 рр.) - 3 великих кохання (до Ольги Рошкевич, Юзефи Дзвонковської, Целіни Журовської) - 4 дітей (Андрій, Тарас, Петро, Анна) - володів 19-ма мовами - 5-ма мовами писав власні твори (більшість – українською, цілу низку – німецькою, польською, російською, болгарською). - мав близько 100 псевдонімів (Джеджалик, Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Руслан, Іван Живий, Невідомий, Не-Давид, Не-Теофраст, Non severus, Vivus, Марко В-а, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова та багато ін.). - написав понад 6 000 творів - переклав українською твори близько 200 авторів із 14 мов та 37 національних літератур - 12000 книг особистої бібліотеки - портрет на банкноті номіналом 20 гривень. 2. Франко-екстрасенс У дитинстві мама називала малого Івася Мироном. Існувало повір’я, що довгоочікувані діти часто стають жертвами злих духів, і, щоб вберегти дитину, треба називати її не ім’ям, даним при хрещенні, а “домашнім”. Малий Мирон частенько блукав у лісі, розмовляючи з деревами та птахами. Про одну історію з юних років, Франко оповідає в автобіографічному оповіданні "Під оборогом", у якому герой відводить від села грозову хмару. Хлопчику на той час всього лише 5 років, і знесилений після втрати енергії, він засинає. Згодом, у дорослому віці, Іван Якович бачив видіння смерті свого сина Петра. Останні роки життя він розмовляє з духами — проте, це могло бути наслідком лікування. 3. Франко і вишиванки Іван Франко "відрізнявся од загалу своїм костюмом – вишиваною сорочкою серед пишних комірців і краваток". Вишиваних сорочок у письменника "було завжди під достатком, – розповідала донька Анна. – Це були майже все дарунки його приятелів, приятельок, співпрацівників не тільки із Західної України, але й з Великої України. Між цими сорочками була сорочка від Олени Пчілки, від Трегубової, Альбрант, Алчевської, Кобринської, Уляни Кравченко, Бохенської і багато інших". Письменник одягав сорочку і в будні, і в свята. Іван Якович став зачинателем нової моди — адже поєднав вишиванку із класичним європейським костюмом. За іронією долі, Франко, який так любив носити вишиванки впродовж усього життя, похований був у чужій сорочці, адже в той момент під рукою не знайшлося “ні однієї порядної сорочки”. [caption id="attachment_105338" align="alignnone" width="447"] Фото з сайту Франко:Наживо/Franko:Live[/caption] 4. Франко і пиріг Іван Якович не надто любив увагу до своєї персони, адже був скромною людиною Дні народження святкував у сімейному колі. Дружина, Ольга Франко, до цього дня пекла святковий хліб — пиріг із написом “ТАТО”. Особливо цей пиріг запам’ятали діти Франків, адже він символізував тепло та затишок родинного дому. “Мама відриває кусочок і дає мені на стільницю, підсипану мукою, щоб тісто не прилипло. І вже мої малі ручки занурюються в пухке, м’якеньке тісто. Щоправда, його дуже мало, але нема ради, бо мамі не вистачить на пиріг. Я його мішу, кручу, тягну…” - пригадує в есе, написаному в Канаді у 1958 році, Анна Франко, донька поета. 5. Франко і тварини Усі діти Франків виростали в атмосфері любові, проте — вседозволеності. Їх ніколи не били, не карали. Тому діти були не завжди слухняними. Окрім того, вдома у Франків був справжній зоопарк. У підвалі свого особняка на вулиці Понінського Франко тримав кроликів, але найбільше любив собак, яких мав кілька. Собаки гавкали коли їм заманеться, тож сусід Івана Яковича — Михайло Грушевський — частенько жалівся на шум від дітей та тварин. В домі могли одночасно стрибати хлопчаки, плигати жабки, яких спіймали, щоб нагодувати бузька, в якого було поламане крило. АВТОР: Олена КОВАЛЬСЬКА Нагадаємо, завтра у Коломиї відбудеться мітинг-реквієм до 102 річниці смерті Івана Франка.