“Дзеркало Коломиї” розпочинає нову рубрику — щоденно на сайті  публікуватиме календар історичних дат та персоналій від краєзнавця Василя Нагірного. 16 квітня 1848 р. в Австро-Угорській імперії скасовано панщину. Це дало поштовх до створення в Коломиї першої публічної бібліотеки. Сп’янілі від щастя розкріпачені селяни взялися по-своєму фіксувати цей факт у європейській історії. Повсюдно на відзначення нової конституції після 5 травня вздовж доріг масово стали викопувати глибокі ями, куди вкидали знаряддя рабства: нагайки, списки поденників, пляшки з оковитою. На такому освяченому місці виростали кургани, увінчані символічними хрестами, звідки простягалися липові алеї, які подекуди досі збереглися на Коломийщині. Той животрепетний вихлюп охрестили «Весною народів». Наразі новостворений законодавчий орган держави слугував тільки до 1851 р. Та суть «Весни народів», звичайно, не в пам’ятних хрестах. Основна її ідея – автономія Галичини з поділом на дві частини, польську і русинську, себто українську. За це було зібрано чимало підписів, однак поляки все взяли до своїх рук, а нам залишилися лише розмови та щорічні богослужіння біля пам’ятних свідків волі. І. Франко написав про цю подію поему «Панські жарти». 16 квітня 1895 р. у с. Новосілках Костикових на Тернопіллі народився Юрій Шкільнюк – хорунжий УГА. Коломийську гімназію закінчив 1914 р., відразу вступив до університету на факультет права. Мобілізований до австрійського війська. Від 1918 р. в УГА, старшина коломийського куреня, воював піді Львовом з поляками, де й загинув у травні 1919 р. 16 квітня 1891 р. в Коломиї при спортивному товаристві польського «Сокола» на зборах затверджено план тренувань новоствореної групи фехтувальників. 16 квітня 1933 р. у Коломиї вийшло перше число тижневика «Батьківщина» за редакцією Павла Карача. Видавці ставили за мету: «послідовно і безкомпромісово поборювати комуно-сельробівщину, хрунівство, сектантство й інші форми розламу національного фронту…». На жаль, такі актуальні теми побачили світ тільки у двох числах. Автором численних публікацій був Антін Кречет (ймовірно, це літературний псевдонім).