У Ворохті зберігся комплекс із п'яти трамплінів. Найбільший має 90 м і це — єдиний трамплін такої висоти в Україні. Тільки у Ворохті є можливість провести чемпіонат України зі стрибків на лижах з трампліна для дорослих спортсменів. Змагання для дітей від 10 до 13 років організовують також у Кременці Тернопільської області. Але змагання для дорослих — тільки тут. Трампліни для Ворохти — це її гордість, каже Василь Мигащук.

"В олімпійській програмі трамплін у 90 м вважається середнім, бо змагання переважно проводять на великому трампліні потужністю 120-125 м. В олімпійську програму, програми чемпіонатів світу входять великий і середній трампліни. Ми маємо той середній. Для стрибків у 120-140 м — у нас навіть такого трампліна немає. Ведучі спортсмени вже на виїзді за кордоном можуть спробувати себе у тій же Словенії, Польщі, Німеччині, Австрії. Вдома немає умов", — розповідає Василь Мигащук.

Стрибки з трампліна як і лижне двоборство, які викладають у Ворохтянській спортивній школі, – доволі дорогі види спорту. Батькам складно самотужки забезпечити дитину потрібними аксесуарами, розповідає тренер.

"Лижі — досить дорогі і ще екіпірування: кріплення, черевики. А якщо взяти лижне двоборство, то це ще удвічі дорожче, бо там — бігові лижі, їх кілька пар треба мати, теж — черевики, мастила, палки, лижоролери. Звичайно, це — досить важкий матеріальний тягар — екіпірувати спортсмена. Тренери багато своїх грошей вкладають", – каже Василь Мигащук.

З його слів, спортивна школа у Ворохті "вижила" багато в чому завдяки ентузіазму тренерів, які "фактично не дають цьому виду спорту закритися".

Екіпірувати спортсмена — досить важкий матеріальний тягар

"Ми взагалі дивилися оптимістично. Завжди. Наприклад, я оптимістично дивлюся. Воно має бути краще, ніж сьогодні. І сподіваємося, що буде краще. Тому що цей вид спорту — він дійсно такий, що вражає людей. Коли людина летить, як птах, на лижах", — говорить тренер.

Перша згадка про ворохтянські трампліни датується 1922 роком. Це були перші професійні трампліни, які збудували на західних кресах Другої Речі Посполитої. Як пише польське медіа Onet, на початку 1922 року у Ворохті відбувся чемпіонат Польщі зі стрибків з трампліна. На ньому переміг лижник Олександр Розмус, який здійснив стрибок у 22 м, а друге місце посіла жінка – Ельжбета Женткевич.

Гуцули біля трампліна у Ворохті, 1938 рік

Вперше історію створення трамплінів житель Ворохти, начальник відділу туризму зв’язків й інвестицій Ворохтянської селищної ради Віталій Кермощук почув у 2017 році, коли перебував у діловій поїздці на гірськолижному курорті Закопане (Польща).

"Нам її розповіли поляки. Людей, які знали цю історію, на жаль, вже немає. А архіви того часу зберігаються у Польщі, бо поляки забрали їх із собою, коли відступали звідси після війни. На жаль, усі документи в основному у них", – розповідає Віталій Кермощук.

Спортсмен під час стрибка у Ворохті, 1935 рік

Ворохтянська селищна рада з нагоди відзначення сторіччя трамплінів оголосила серед жителів збір експонатів — медалей, старих фотографій, значків, пов'язаних з історією лижного спорту і трамплінів у Ворохті.

"У нас є така ідея взагалі створити у Ворохті лижний музей, щоб це була історія від початку, від того, як колись спортивні ентузіасти змагалися і стрибали на саморобних дерев'яних лижах, і дотепер — своєрідна еволюція лижного спорту України. Трампліни – це є один із наших першорядних туристичних магнітів, тому що ви не побачите в інших містах, громадах літаючого лижника", — каже Віталій Кермощук.

Лижники сідають у потяг у Ворохті, 1936 рік

Трампліни у Ворохті розташовані на території навчально-спортивної бази "Авангард". Вона, як і канатна дорога, перебуває у приватній власності. Вихованці та тренери спортивної школи користуються трамплінами на постійній основі завдяки договору оренди. Про це на виїзному засіданні сесії обласної ради у 2019 році розповів начальник управління спорту обласної державної адміністрації Орест Оклієвич.

“Ми вже домовилися, що приватна структура віддає нашій спортивній школі трампліни в безкоштовну і безстрокову оренду, а приміщення – на п'ять років в оренду“, – сказав Оклієвич.

Будинок, у якому розташована спортивна школа

У листопаді 2019 року у Яремчі відбулося виїзне засідання ХХХІІ сесії Івано-Франківської обласної ради сьомого демократичного скликання. Депутати відвідали трампліни у Ворохті та спрямували з обласного бюджету гроші на їхню реконструкцію, зокрема, заміну штучного покриття. Реновацією трамплінів зайнялася будівельна фірма жителя Ворохти Михайла Марківа. Він – колишній спортсмен, майстер спорту зі стрибків на лижах з трампліна.

"У 2020 році ми почали реконструкцію трамплінів і за два роки вже фактично змінили профіль трампліна, повністю розібрали старе штучне покриття. У 2021 році ми закінчили облаштовувати штучне покриття, яке привезли з Польщі", — розповідає реконструктор трамплінів, підприємець Михайло Марків.

Підприємець Михайло Марків у минулому також стрибав зі трампліна

З його слів, після того, як у 1922 році трампліни здали в експлуатацію, їх реконструювали тричі: у 1964, 1985 і 2020 роках. Остання із реконструкцій є першою з часу здобуття Україною незалежності.

"Ми освоїли 6 млн грн, ще 1,5 млн залишилися на наступний рік. От сходинки збоку зробити, загородження навкруги. Ми повністю змінили гору приземлення — зробили її витягнутою і більш пологою. До цього рекордний стрибок був у 105 м, а тепер можна буде стрибати далі — до 110 м. Також ми об’єднали два трампліни разом під одну гірку. І наступного року плануємо робити освітлення, реконструкцію розгону, кімнати відпочинку зверху мають бути згідно з європейськими стандартами, суддівська вишка та внизу кімнати відпочинку для перевдягання," — розповідає Михайло Марків.

Під час останньої реконструкції повністю змінили гору приземлення трампліна

Підприємство чоловіка не спеціалізується на відновленні лижних трамплінів, але він говорить, що у цьому йому допомагає спортивний досвід. Також будівельники консультувалися зі спеціалістами зі Словенії, Румунії, Польщі та використовували їхні креслення.

"Гора приземлення — готова, ще треба розгін зробити, змінити лижню на сучасну, бо та що є – зі застарілої кераміки. Треба зробити зверху утеплені кімнати відпочинку, щоб спортсмени не мерзли, коли готуються до стрибків. Якщо все зробити — трибуни для глядачів, ліфти, кімнати, реконструкцію суддівської, виклад, то приблизно 40 млн грн потрібно, ми "прикидали", — каже Михайло Марків.

Трампліни реконструювали тричі: у 1964, 1985 і 2020 роках

Він розповідає, що реконструкцію трамплінів поки не вдалося внести у програму "Великого будівництва", адже територія, на якій вони розташовані, — у приватній власності.

"Я думаю, нашому спорткомітету і Міністерству молоді та спорту треба вести перемовини, щоби все-таки це повернути у державну власність і зробити тут потужний спортивний опорний пункт стрибків на лижах із трамплінів. Тому що в Україні з такими умовами трамплінів більше немає", — говорить Михайло Марків.

У 2017 році колишні спортсмени-лижники у Ворохті організували змагання з гірських лиж серед ветеранів. Після цього вони заснували спортивний клуб "Ворохта", у якому зараз є 36 учасників. Його очолив Михайло Марків.

"Ми просто мету таку поставили, щоб відродити славу зимової спортивної Ворохти. Тут багато дітей займалися, був потужний прогрес. Але це все було на державному забезпеченні, було фінансування, інвентар, бо стрибки на лижах – це досить таки дорогий вид спорту", — каже голова спортклубу.

З його слів, спортклуб п'ятий рік поспіль проводить змагання серед ветеранів "Гірські лижі". Також учасники пробували організовувати для ветеранів турніри зі стрибків з трампліна, але вони не прижилися.

У Михайла Марківа є багато старих фотографій лижників

Підприємець Михайло Марків присвятив лижному спорту 11 років, ще вісім працював тренером. Чоловік з гордістю розповідає про свій рекордний стрибок – 95 м.

"Колись відбір був не такий, як зараз, коли ходять і просять всіх займатися. Раніше він був більш суворий. Наприклад, прийшов я до свого тренера вперше і він каже: "Якщо з’їдеш з цієї гірки на своїх лижах, то приходь завтра на тренування. І я з’їхав, був дуже радий", – пригадує Михайло Марків.

З 4 до 20 лютого у Пекіні (Китай) тривають XXIV зимові Олімпійські ігри. Серед учасників – стрибун із Ворохти Віталій Калініченко.

"Ці ігри є дебютними для нашої команди. Участь у змаганнях беруть троє: Євген Марусяк, Антон Корчук і я. Це – дебют для нас", – каже він.

Через позитивний тест на коронавірус стрибун з трампліна Віталій Калініченко пропустив перший виступ на Олімпіаді-2022 і не взяв участь у кваліфікаційних стрибках із середнього трампліна.

 Стрибун з трампліна Віталій Калініченко пропустив перший виступ на Олімпіаді-2022

11 лютого на Олімпійських іграх у кваліфікації стрибків з великого трампліна Калініченко показав найкращий результат серед українців — він полетів на 118 м, набрав 94,2 очки, що дозволило йому зайняти підсумкове 43 місце. Також у топ-50 фінішував Євген Марусяк — стрибок на 104 м, 74,5 очок за політ і 49 місце.

17-річний Антон Корчук виконав стрибок на 82,5 м, набрав 25,4 бала та фінішував останнім серед усіх учасників. Йому подолати кваліфікаційний раунд не вдалося.

Україна на Олімпійських іграх у Пекіні була представлена лише у двох чоловічих турнірах зі стрибків з трампліна: у нормальному та великому трампліні.

За підсумками обох турнірів українці проходили кваліфікацію та потрапляли у перший раунд. Однак там не змогли поборотися за вихід у фінал. Віталій Калініченко показав найкращий виступ у Пекіні, але цього не вистачило для потрапляння у топ-30.

 11 лютого на Олімпійських іграх у кваліфікації стрибків з великого трампліна Калініченко показав найкращий результат серед українців

"20 років тому я потрапив у Ворохту і 20 років вже триває моя кар’єра. Вісім років я — у збірній команді України зі стрибків на лижах з трампліна. І Ворохта для мене — це є серце моєї кар’єри" – розповідає Віталій Калініченко.

З його слів, стрибки на лижах з трампліна є доволі видовищним видом спорту й через це здаються доволі небезпечними. Але це не так.

"У рейтингу за травматизмом стрибки займають 23-24 місце. А є такі види спорту як баскетбол, наприклад, про які люди думають, що вони — менш травматичні, бо це не так екстремально виглядає. Футбол, наприклад, десь п'яте місце посідає. Стрибки – це не настільки травматичний вид спорту, бо тут ти відповідаєш сам за себе. Деколи погодні умови можуть перешкодити спортсмену приземлитися, але це не так часто буває" – говорить Віталій Калініченко.

Серед вихованців спортивної школи у Ворохті в теперішньому основному складі національної збірної України є два спортсмени: Віталій Калініченко та Андрій Васкул.

"Взагалі з Ворохти були чотири учасники Олімпійських ігор зі стрибків і лижного двоборства — це брати Просвірніни, Василь Грибович і Олександр Лазарович. Тепер виборов олімпійську ліцензію Віталій Калініченко – п'ятий спортсмен з Ворохти", – говорить Василь Мигащук.

О 12:00 біля трамплінів стає помітно людніше. Поряд із туристами, які планують проїхатися "канаткою" до вершини гори, з'являються перші стрибуни. Скоро у вихованців спортивної школи починається заняття і вони розминаються та перевіряють кріплення лиж.

 Вихованці спортивної школи йдуть на заняття

12-літній Віталій Дручків розповідає, що вже п'ять років вчиться стрибати на лижах. Колись у цю спортивну школу ходив його тато, а тепер – він. Хлопець каже, що вже "бере" висоту у 75 м і хоче стрибати краще, ніж Денис Пилипчук – старший на рік спортсмен із Кременця Тернопільської області.

"Найліпше у стрибку – це сам політ. Це – "кайф", – говорить Віталій Дрючків після приземлення.