За її плечима служба у ССО, а нині вона у Повітряних силах.

Любов в ЗСУ з 2011 року, хоча за освітою вона вихователь. У цивільному житті працювала вихователем у дитячому садочку. Але думки стати військовою ніколи не полишали жінку. Можливо тому, що її тато служив у десанті.

- На той момент в мене був маленький синочок, і я чекала, щоб він пішов у садочок. Та все ж таки вирішила піти призватись. Чоловік був не проти, а навпаки, завжди підтримував мене.

Потрапити на службу в ССО, розповідає військова, було не так і легко. Фізична підготовка мала бути на високому рівні. Хоча зараз, у свої майже 40 років, Любов бігає від 1 - 21 км.

- Я навіть азбуку Морзе вивчила до армії, ходила на курси, щоб бути підготовленою. Тренувалась багато, і лише з четвертого разу мене взяли туди, хоча я вже і руки опускала. Навіть казала, що більше не піду, але все ж таки зібралась і вперед, - ділиться військова.

Нині вона проходить службу у Повітряних Силах ЗСУ.

- Це зовсім інший рід військ. Плачу було «море», коли потрапила у ПС. Тут літаки, ракети. Що це? Як це? - посміхаючись розповідає Любов. Військова багато навчається та тренується, адже має бути завжди готовою. Але бажання бути офіцером не зникає. Тому маленькими кроками прагне йти далі…

- Нам завжди говорили: «Небо помилок не пробачає»! І страшно було від цих слів, бо це твоє життя... А тепер я захищаю повітряний простір, і від нас залежить не лише наше життя, а й життя інших людей, це надзвичайно відповідально, - говорить військова.

Днями Любов отримала цінний подарунок, який особисто вручив Командувач Повітряних Сил ЗСУ генерал-лейтенант Микола Олещук.

- Я така щаслива, посмішка не сходить з обличчя... Я отримала цінний подарунок - годинник від самого Командувача Повітряних Сил. До речі, годинник ношу, і вже встигла похвалилася рідним.

Попереду тяжкі випробування, але ми все витримаємо. За нами перемога! Любов і життя завжди перемагають морок і смерть! А Україна перемагає росію! Вірте в ЗСУ!