Ще задовго до Різдва господині починали готуватися до цього великого свята. На Святу вечерю традиційно готували 12 пісних різдвяних страв: 1. Кутя – каша з обмолотої пшениці. Крупу перебирала вся сім'я кілька вечорів. Кутю подають традиційно з маком і медом. Кутя - це головне традиційна страва Святвечора. Давно кутю готували переважно з пшениці, рідше з ячменю. Зерна товкли в ступі, але так щоб не роздрібнити їх, а тільки здерти з них лушпиння. Спочатку кутю готували з медом або ситою (розведеним медом). У новіші часи до куті стали додавати макове молоко (запарений і розтертий мак), родзинки, а також подрібнені горіхи й цукровий сироп. Продукти, з яких готувалася кутя, мають символічне значення. Зерно є символом воскреслого життя. Мед вважається символом здоров'я й благополучного побуту (солодкого життя). А мак символізує достаток у сім'ї. Вважають, що чим багатіша (тобто смачніша й ситніша) кутя, тим кращим буде врожай і вищим статок у родині. Виходячи з цих міркувань, в Україні в переддень Різдва (у Святий вечір) кутю називали багатою й робили її дуже смачною. 2. Вар чи узвар – компот із сушених фруктів: груш, яблук, слив та вишень. 3. Капусняк, заправлений олією і пшоном. 4. Горох, зварений до м'якості. 5. Пісний борщ з грибами. 6. Смажена риба або оселедець. 7. Запечена риба. 8. Вареники зі сливами, грушами, капустою або картоплею. 9. Пампушки. 10. Квасоля або боби. 11. Гриби. 12. Голубці (пісний варіант з овочами і крупами, часто з рисом, рідше - з пшоном або гречкою). Всі страви, які подавали на Святвечір, мали одну магічну функцію - забезпечити благополуччя на цілий рік. Святвечірній стіл різниться залежно від традицій тієї чи іншої місцевості. Іноді готували і 17 різних страв. Чому саме дванадцять страв прийнято готувати: по-перше, по числу апостолів, які брали участь у тайній вечері; по-друге, за кількістю місяців у році. На Святвечір слід було приготувати страви з овочів і фруктів, які були в господарстві, щоб все це плодоносило і в майбутньому році. Після молитви розпочиналася вечеря. При цьому дорослі нічого не їли до першої зірки, їсти дозволялося тільки дітям. Вечерю починають з куті. До цих пір існує звичай, за яким діти повинні принести вечерю дідусю і бабусі або хрещеним батькам. У перший день Різдва, вже 7 числа, накривали ранній обід, тоді вже наші предки розмовлялися, вживаючи м'ясо. До Різдва забивали кабана і готували численні м'ясні страви: домашню ковбасу, кров'янку, холодець, печеня з кашею, буженину, кутю з салом та інші.