Сьогодні Прикарпаття схилило голови в тиші й болю — край провів в останню дорогу Заслужену артистку України Тетяну Кузнєцову. Передчасний відхід цієї світлої людини став раною, яка ще довго не загоюватиметься. 

Її голос був більше, ніж співом — у ньому жила пам’ять, тепло і правда української пісні. Тетяна Кузнєцова співала так, ніби берегла щось дуже крихке й важливе для всіх нас. Саме тому її знали, любили й чекали — і на сцені, і поза нею.

Вона була однією з учасниць гурту «Дзвони», заснованого у Коломиї ще 1984 року. Цей колектив став голосом часу і серця, роками даруючи слухачам концерти в Україні та за її межами, несучи українську пісню далеко за кордони дому.

Сьогодні ми втратили не лише талановиту артистку — ми втратили частинку живої культури, щирої, не показної, вистражданої любові до сцени й до свого народу.

 Щирі співчуття родині, близьким, колегам і всій мистецькій спільноті.

Світла пам’ять і тихий спокій її душі.