ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Стихійна торгівля в Коломиї: зручно, але чи безпечно?

Мабуть, не існує людини, яка, проходячи центром Коломиї, жодного разу не наткнулася б на жінок і чоловіків, котрі торгують продуктами харчування вздовж тротуару: овочами, фруктами, молоком, грибами тощо. Хтось із них продає те, що виростив сам, але, як правило, більшість із них перепродують плоди праці інших людей із невеликою націнкою. Чи законна така торгівля та чи безпечна для здоров’я споживачів –  "Дзеркало краю"  дізнавалось у начальника відділу муніципальної інспекції міста, начальника Коломийського відділу поліції й адміністрації ринку.

– Зі стихійною торгівлею ми боремось, але не маємо законодавчого підґрунтя, – скаржиться керівник відділу муніципальної інспекції Ігор Нинєвський, – навіть коли просимо жінок пройти на ринок. Тільки поліція має право. Ми ходимо, попереджаємо, але щоб покарати їх за законодавством... По-перше, ні в кого зазвичай немає з собою паспорта громадянина України, щоб скласти протокол.

– Ми можемо лише запрошувати їх на ринок. Наказувати може поліція за торгівлю в недозволеному місці, але штрафи дуже малі, – додає юрист відділу муніципальної інспекції Ярослав Грицик.

– Найгірше, що "адміни" (адміністративні штрафи – ред.) зараз ідуть за місцем проживання, тобто в сільську раду. А там, якщо є брат-сват, порушник може автоматично штраф не сплачувати. На цьому все й закінчується. Ми домовились із керівником ринку, що в молочному павільйоні зробимо безкоштовні місця. Взяли поліцію, санстанцію, запрошували пройти на ринок безкоштовно, адже там чисто, комфортно і тепло. "Там не куплять", – відповідають продавці. Починаємо пояснювати, що за м’ясом ходять до м’ясного відділу, а коли не буде молока на вулицях, то підуть у молочний відділ – не допомогло. Досі ходимо та попереджаємо, просимо пройти на територію ринку. Вони проходять, але щойно хлопці їдуть на виклики чи навіть відходять в іншу сторону – повертаються назад. І так щодня. Вони все знають і все розуміють.

– За статтею 160 "Торгівля з рук продуктами" КУпАП, штраф – 1 – 7 неоподаткованих мінімумів. Це – невеликий штраф, який поліція отримує через суд, а не через адмінкомісію. Тобто, через 7 неоподаткованих мінімумів людину мусять тягнути до суду, і це ще за умови, що вона має при собі документи, – інформує юрист.

– Поліція не хоче на це йти, бо вони й без того перевантажені кримінальними справами, – продовжує Ігор Романович. – Стоїть, наприклад, осіб 20 тільки біля "Обнови" на площі Ринок, ще 5 – 10 – з боку Сагайдачного. Хоча з останніми проблему наче вирішили.

– Проблема ще в тому, що санепідемстанція не може перевіряти чи покарати таких продавців, доки триває мораторій.

– На вул. Бандери було звернення, що люди стоять біля будинку, залишають після себе сміття, щодня галасують і без сварок не обходиться. Тоді ми їх трохи змістили ближче до заправки. Там є такий сквер, де немає людей. Ми пішли з ними на такий договір: вони торгуватимуть там, але прибиратимуть після себе. Нехай краще це буде одне місце, де вони не заважатимуть людям. Десь 2 – 3 місяці все було добре, а зараз, коли стало холодно, почали скаржитися, що їм дує, бо там протяги, а то старі жінки і так далі. Тож поки не буде закону, якого вони боятимуться, на вирішення проблеми годі й розраховувати.

– Окрім того важливо, що громадяни, котрі купують із рук, самі підтримують такий «бізнес». Якби коломияни поставилися з розумінням і не купували, продавці б теж змінили тактику. А поки що це схоже на замкнене коло: людині потрібна продукція, вона йде в молочний відділ, а продавців там нема.

– Ми знаємо, де такі продавці. Зранку на роботу виходить інспекторна рада муніципальної інспекції з благоустрою. Ми допомагаємо хлопцям, що працюють на ринку, бо ті не можуть впоратися самі. Це входить у нашу компетенцію.

– Наразі потихеньку, крок за кроком, людей уже меншає, прогрес є, вони починають розуміти, – каже начальник відділу. – Навіть якщо представники муніципальної інспекції десь відійшли чи поїхали по роботі, то, побачивши нас, вони вже починають збиратися, навіть говорити нічого не потрібно.

На досягнутому відділ не зупиняється: ведеться робота над новим проектом, щоб вкотре піти на поступки продавцям і нарешті навести лад у місті:

– Зараз будемо вирішувати проблему на площі Ринок зі знаками для автомобілістів «Зупинка заборонена». Хочемо зробити спільно з поліцією такий захід протягом тижня. Якщо вдасться почистити площу Ринок, тоді можливо буде місце для цих же жінок. Може, керівництво ринку поставить якісь столи чи ще щось.

Далі ми завітали до відділку поліції. Начальник Остап Білейчук висловив свій погляд на цю проблему:

– Стихійна торгівля – це соціальна проблема. На цей час створена муніципальна інспекція в міській раді, вони над цим працюють. Ми реагуємо тільки на заяви. Існує стаття 160 Адміністративного кодексу України, що передбачає покарання. Воно справді досить м’яке – вилучення продукції. Раніше питання стояло гостро, зараз із цим трохи краще. На вулиці Сагайдачного, наприклад, є проблема. На Привокзальній люди приїжджають і рівно 30 хвилин, доки стоїть потяг, йде активна торгівля. Існує дві категорії продавців: ті, які продають своє, та перекупки. Якщо працівники поліції чи муніципальної інспекції присутні на ринку – цих жіночок як вітром здуває. Я вважаю, що в такому культурному місті, як Коломия, взагалі не повинно бути базару в центрі. Є різні способи це реалізувати, наприклад, пішохідні зони організувати якось по-іншому, щоб не було змоги там стояти, біля фонтана ж не торгують. А базар перенести, наприклад, туди, де зараз торговиця. Але загалом країна переживає важкий час, і стихійна торгівля – не найбільша наша проблема зараз. Так, це – не дуже добре, але більшість людей все ж підтримують цих продавців. Що стосується продажу, наприклад, молочної продукції, ми намагаємося реагувати лояльніше. А от коли почнеться продаж ялинок – стосовно тих продавців будемо діяти жорстко. Люди обурюються, що ростуть ціни на все, а тут і підробіток не дозволяють. Отже, поліція – репресивний орган, який знущається над пенсіонерами.

Наостанок ми завітали до адміністрації ринку, щоб дізнатися їхню позицію:

– Наші працівники запрошують пройти на територію ринку, щоб не із землі торгувати. Є столи відкриті, закриті, щоб люди бачили продукцію. Але вони не хочуть. Ми пояснюємо, але у відповідь лише: «В нас тут швидше куплять». Та це не так. Покупець, який себе поважає, ніколи не купуватиме харчові продукти на дорозі. Там постійно стоять одні й ті ж люди. Всі гази, що летять від дороги, осідають на продукти. Більшість із тих продавців – перекупки. Адже жодна хазяйка не стоятиме цілий день – в неї на це просто немає часу. Зараз худоба тільна, а молока в центрі – море. Часом навіть домашні улюбленці відмовляються його пити, тож що вони туди додають? Окрім того, вони не відповідають за чистоту тари. Сміття залишають, каналізацію забивають – через це маємо ціле літо проблеми. Така торгівля перешкоджає й руху пішоходів на тротуарах. Ми маємо безкоштовні соціальні місця в павільйоні, а так ціна – 25 гривень на день. Часто опускаємо до 20. Ми змушуємо продавців у павільйоні молоко перевіряти в лабораторії. Працівники самі підходять і перевіряють, адже має бути лабораторний висновок. Ті ж, що торгують на дорозі, перевіряти не хочуть, а змусити ми не можемо. Ми намагаємося захистити покупців. Люди просто не розуміють, що навіть не знатимуть, від чого захворіли. Отруєння молочною продукцією – це на роки чи навіть на все життя. А в павільйоні є вода, столи всі дезінфіковані – стоїть спеціальний хлорний розчин, та й алюмінієві столи призначені для харчових продуктів.

Підсумовуючи, додамо: на запитання "Як все-таки можна побороти стихійну торгівлю?" всі, як один, відповідали: "Не купуючи продукти на дорозі." Адже попит створює пропозиції.

АВТОР: Андрій КАНЯ 

Читайте також: Як правильно сортувати сміття і куди його потім здавати

Економимо ваш час: підписуйтеся на наш канал у Телеграмі – там публікуємо тільки 2-3 найважливіші новини за день!