Партію «Наш край» теж очолюють колишні «регіонали». Зокрема і Антон Кіссе.
Також до керівництва партії входять Олександр Фельдман та Сергій Кальцев, якіголосували за так звані «диктаторські закони 16 січня». Нардеп з Харкова Фельдман у парламенті відзначився ще й тим, що став «тушкою», перейшовши від «Батьківщини» до ПР, а потім прогулював і жодного разу не виступив у сесійній залі як нардеп. Зараз він є кандидатом у мери Харкова.
Також до партії входить Олександр Мазурчак – колишній заступник Черновецького, який під час розстрілів на Майдані очолював Печерську райдержадміністрацію.
За інформацією «Дзеркала тижня» та «Лівого берега» створення партії «Наш край», найімовірніше, курує Адміністрація Президента для розмивання електорального поля «Опоблоку», до якого теж входять екс-«регіонали».
Лідер партії «Сила громад» Андрій Карпенко свого часу контролював кілька облгазів та концерн «Укргаз», що об’єднував не одне газотранспортне підприємство. Наприкінці двотисячних він позбувся своїх активів після того, як Дмитро Фірташ почав формувати свою газову імперію. У квітні 2010 року Карпенко виринає на чолі Державного підприємства «Агентство розвитку житлово-комунального господарства». Його діяльність у цій структурі розслідували журналісти проекту «Наші гроші», які звинувачують Карпенка у «не досить законному лобіюванні приватних інтересів на державній посаді». Імовірно, Карпенко намагається взяти реванш за втрачені у 2000-х позиції. Навіть адреса реєстрації нової партії збігається з адресою концерну «Укргаз».
Очільник «Партії простих людей» Сергій Каплін пройшов непростий політичний та кар’єрний шлях. У 21 рік він уже був виконавчим директором Кременчуцького шкірно-лимарного комбінату. Журналісти Forbes стверджували, що своїм успіхом він завдячує батькові, який у середині 90-х був радником тодішнього прем’єр-міністра Пустовойтенка. У 2007–2010 рр, Каплін одночасно був радником «регіонала» Анатолія Кінаха, помічником Наталії Королевської (голови комітету ВРУ з питань промислової політики), і радником Олександри Кужель (голови Держкомітету з питань розвитку). В 2010–2011 рр був заступником Кременчуцької організації «Фронту змін» Яценюка. У 2012 роціСергій Каплін став народним депутатом України, у 2014-му він повторив це досягнення вже від БПП.
У партії є представництва майже в усіх регіонах, проте все ж вона має чітко виражене спрямування на Полтавщину, звідки родом Каплін. Найбільш резонансні акції Капліна відбувалися саме в Полтаві, зокрема, рукопашний конфлікт з мером Полтави Олександром Мамаєм.
Діяльність партії «Народний контроль» зосереджена переважно на Заході України та Київщині. Голова партії – журналіст та чинний нардеп Дмитро Добродомов, який наразі балотується у мери Львова. Раніше Добродомов був гендиректором телеканалу ZIK та ведучим однойменної із назвою партії програми журналістських розслідувань. Уперше він балотувався до парламенту як самовисуванець ще 2002 року, потім у 2013 році від «УДАРу». Потрапити до ВРУ зміг лише у 2014 році як самовисуванець від Львівщини, в агітації послуговувався брендом БПП.
Як нардеп Добродомов обійняв посаду секретаря комітету по боротьбі з корупцією, ввійшов до фракції БПП, яку полишив із заявою, що і надалі залишається в коаліції більшості.
Фінансування партії приписували екс-депутату від «Свободи» Ігорю Кривецькому, а куратором вважали заступника голови АП Віталія Ковальчука. Проте в інтерв'ю «Главкому» Добродомов відкинув ці звинувачення.
Найбільшу активність «Єдність» розгорнула на Київщині – вотчині голови партії, екс-мера Києва Олександра Омельченка. Наразі колишній столичний очільник є головою фракції «Єдність» у Київраді та балотується на пост мера Києва.
На прийдешніх виборах партія висуває людей, близьких до славнозвісного Віктора Пилипишина та нардепа Олександра Супруненка. Зокрема балотується зять Пилипишина Костянтин Яловий.
Також балотується друг Ялового - Олександр Бродський, який володіє у столиці МАФ-іозним бізнесом. З Супруненком пов'язують двох кандидатів: колишнього депутата Київради від блоку Черновецького Сергія Кримчака, якого затримувала СБУ за участь у земельних махінаціях, та Віталія Павлика, якого ЗМІ називають юристом Черновецького.
Також до «Єдності» увійшли кілька столичних депутатів, колишніх членів фракції «УДАРу» у Київраді, яких не взяли в списки БПП.
Уперше про «Рух за реформи» заговорили на початку травня 2015 року, коли у Києві почали роздавати комікси із критикою діяльності чинного мера Віталія Кличка. Сергій Думчев, Олександр Погиба, Павло Погиба – керівники партії «Рух за реформи», створеної у липні 2014 року. Думчев – голова наглядової ради банку «Преміум», на парламентських виборах 2014 року балотувався у списку «Сильної України» Сергія Тигіпка, ще одного голосувальника за диктаторські закони 16 січня. Як повідомляє «Лівий берег», окрім банку «Преміум» Думчев нібито контролює і банк «Класик» (стара назва «Класикбанку»).
 |
 |
 |
Також «ДемАльянс» відомий лежачим протестом під ГПУ, численними флешмобами. На позачергові парламентські вибори пішли разом із «Громадянською позицією» Гриценка, здобули результат – 3,1%. Нині партія висувається на виборах самостійно. У режимі реального часу на своєму сайті партія звітує про фінансові надходження та витрати. Формування виборчого списку відбувалося на основі відкритої програми набору кандидатів «Команда твого міста». Програма «ДемАльянсу» “Місто, зручне для життя» є у відкритому доступі. Втім, двоє «демальянсівців» у чинній Київраді потрапили до списку прогульників комісій.
Голова політради партії «Сила людей» - викладач-політолог Олександр Солонтай.
Спершу «Сила людей» була громадським проєвропейським рухом, учасники якого одними з перших поставили намети на Євромайдані та долучилися до створення Медичної служби Майдану.
Як партія зареєструвалася в серпні 2014 року, позиціонує себе як представника інтересів середнього класу.
На позачергових парламентських виборах «Сила людей» набрала 0,11%. Відзначилась тим, що опублікувала детальний фінансовий звіт надходжень та видатків виборчого фонду.
Засилля політичної реклами цих та інших партій по всій Україні традиційно збиває виборців з пантелику. Втім, аби обрати дійсно якісний склад органів міцевого самоврядування та запобігти корупції на регіональному рівні слід орієнтуватися не лише на «обгортки» лідерів партій, але й на персональний склад всього списку, вимірюваність та реалістичність їх передвиборчих програм, прозорість особистих статків кандидатів, підзвітність надходжень та витрат їх партій та передвиборчих програм. Так, це складніше та довше, але іншого шляху до відповідальної політики за участі виборців немає.
Авторка: Інна Борзило, учасниця Громадського руху ЧЕСНО (ГО «Центр UA»)