Згідно Передання, багато років тому під час облоги Константинополя жителі міста зібралися у Влахернському храмі і ревно молилися про захист і спасіння. Серед них свої молитви підносили святий Андрій Юродивий та його учень Епіфаній. І от наприкінці Всенічного бдіння, підвівши очі до неба, обоє вони побачили, як по повітрі, не торкаючись землі, осяяна небесним світлом, іде Пречиста Богородиця у супроводі святого Іоана Хрестителя та святого апостола Іоана Богослова. Як описує святитель Димитрій Ростовський, Богородиця – подібно до людей, які навколішки молилися у храмі – також схилила коліна і довго молилася у сльозах. А тоді «зняла з Себе велике і страшне покривало, що блищало як блискавка, яке носила на Пречистій Своїй голові, і, тримаючи його з великою урочистістю, ... простягнула над усім народом. ... І доки була там Пресвята Богородиця, видно було і покривало. Після ж Її відходу і воно стало невидимим. Але, узявши його з собою, Вона залишила благодать тим, хто був там».

Відзначаючи свято Покрова Пресвятої Богородиці, ми не лише пригадуємо цю історичну подію, але вшановуємо ту материнську турботу, опіку й заступництво, які повсякденно виявляє Богоматір щодо нас. Її любов огортає нас, ніби покривало, захищаючи від зла та небезпек світу цього. І хай ми не бачимо цього невидимого покрову – її покровительство та благодать завжди перебувають із нами.

То чому ж ми називаємо цю подію святом Покрова Пресвятої Богородиці, а не "Покрови", як часто кажуть у народі?

Насправді пояснення просте, і навіть більше філологічне, аніж богословське.

Адже "Покрова" не є власне назвою свята. Подібно до того, як ми святкуємо день (чого?) народження, свято (чого?) Різдва Христового, день вшанування (кого?) святого апостола Іоана Богослова, так само ми відзначаємо свято Покрова Пресвятої Богородиці. Це буквально свято вшанування Її Пречистого Покрова, який Вона з ласки Своєї простирає над нами, аби захистити від бід та усілякого зла.

Виникає логічне запитання: але ж у родовому відмінку (чого?) слово "покров" має закінчення -у, "покрову". Чому ж тоді ми кажемо "свято Покрова"? Відповідно до норм української мови, персоніфіковані, одухотворені предмети у родовому відмінку мають закінчення -а(-я), навіть якщо у загальному значенні це слово відмінюється іншим чином. Коли ми говоримо про Покров Богоматері, ми говоримо не про якесь звичайне покривало чи полотнище, але про вияв Її Любові та опіки, духовний захист Богородиці.

Саме тому слово "Покров" у назві свята має форму "Покрова" у родовому відмінку, а саме свято називається святом Покрова Пресвятої Богородиці.

Читайте також: Сьогодні - День захисників і захисниць Украї́ни