У вересні 2018 року депутати Коломийської міської ради приймають надважливе рішення – повернути 707,84 гектарів земель, – дві земельні ділянки площею 510,75 га та 197,09 га, в районі об‘їзної дороги у користування коломийської громади.
До цього ці земельні ділянки використовувала Прикарпатська державна сільськогосподарська станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України (ПДСДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону) для вирощування аграрних культур, пише Вільне. ІНФО.
Прокуратура Івано-Франківської області не погодилася з таким рішенням Коломийської міської ради і в кінці жовтня 2018 року звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради щодо цих земельних ділянок. Такoж прокуратура вимагає повернути земельні ділянки ПДСДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону.
В позовній заяві прокуратура Івано-Франківської області заявляє, що Коломийська міська рада порушила закон, оформивши дані земельні ділянки у комунальну власність бо ці землі особливо цінні і перебувають у державній власності та закріплені за Національною академією аграрних наук України, а постійним землекористувачем є ПДСДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України.
Натомість, в Коломийській міськраді запевняють, що землі повернуті коломийській громаді з дотриманням чинного законодавства України.
«Ми виготовили технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель загальною площею 707,89 га в районі об‘їзної дороги. Технічна документація пройшла експертизу в Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру. Якщо би вона не пройшла експертизу, то Держгеокадастр не видав би нам державний акт на право власності. Одна земельна ділянка площею 510,75 га з кадастровим номером 2610600000:01:003:0009, а інша – площею 197,03 га з кадастровим номером 2610600000:01:003:0009», – прокоментував ситуацію заступник міського голови Олег Дячук.
Екскурс в історію
У 1956 році створюється Станіславська державна сільськогосподарська дослідна станція Міністерства сільського господарства УРСР. Наступного року Станіславській дослідній станції передають в користування згадані землі, які раніше були закріплені за радгоспом «Коломийський». Пізніше, 1962 року, Станіславську дослідну станцію перейменовують на Івано-Франківську державну сільськогосподарську дослідну станцію з підпорядкуванням Главку сільськогосподарської науки Південного відділення ВАСГНІЛ.
У 1971 році набуває чинності Земельний кодекс Української РСР і Івано-Франківська державна сільськогосподарська дослідна станція переходить у підпорядкування Головного управління сільськогосподарської науки Міністерства сільського господарства. Спеціально уповноваженим органом управління в галузі використання та охорони земель Української РСР стає Міністерство сільського господарства УРСР.
В березні 1983 року Івано-Франківську державну сільськогосподарську дослідну станцію реорганізовують в Івано-Франківську науково-дослідну станцію хрестоцвітних культур Міністерства сільського господарства УРСР.
Наступного року Івано-Франківським філіалом інституту Укрземпроект був розроблений проект внутрішньогосподарського землеустрою Івано-Франківської державної сільськогосподарської дослідної станції. В нього входили території села Мала Кам‘янка, до якого увійшли спірні земельні ділянки загальною площею 707,84 га.
В липні 1991 року Президія Верховної ради УРСР своєю постановою закріплює за Українською академією аграрних наук землі всі основні фонди та інше державне майно, що знаходяться в розпорядженні її установ. Івано-Франківська науково-дослідна станція хрестоцвітних культур безпосередньо підпорядковується Українській академії аграрних наук.
В подальшому Івано-Франківська науково-дослідна станція ще декілька разів змінювала назви. На даний час вона має назву Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України та безпосередньо підпорядковується Національній академії аграрних наук України (НААН України).
Варто зазначити, що саме НААН України своїми наказами визначає кому і які землі особливого призначення закріпити за своїми підпорядкованими організаціями.
Боротьба за землю
Вперше до Коломийської міськради з проханням закріпити землі державної власності площею 707,8 га звернулася Коломийська дослідна станція у січні 2004 році. Наразі журналістам «Вільне.ІНФО» вдалося віднайти документи лише з 2004 року.
Коломийська дослідна станція просить голову міста Коломиї Богдана Юращука (2002-2006 рр.) закріпити за нею 115,3 га землі з міського фонду та 592,5 га землі з міського фонду за Дослідним господарством «П‘ядицьке».
Коломийська дослідна станція створена у 1999 році, а Дослідне господарство «П‘ядицьке» у 2003 році Українською академією аграрних наук (зараз НААН України).
Варто зазначити суттєву деталь в листі Коломийської дослідної станції до Коломийської міської ради: «До цього в землекористуванні Коломийської дослідної станції було 707,8 га землі міського фонду.» Тобто Коломийська дослідна станція чітко визнає, що землі належать місту Коломиї, а вона ними лише користується.
В свою чергу Коломийський міський відділ земельних ресурсів надав відповідь, що дане питання необхідно вирішувати у відповідності до вимог Земельного кодексу України ст.24, 93, 123 та Закону України «Про оренду землі», а саме подати заяву клопотання до якої додати всі необхідні документи.
Звичайно, що документи ніхто не подавав, бо хто ж бажає платити за землю орендну плату, якщо вона ніби твоя.
Вдруге до Коломийської міськради звернулися вже у січні 2009 році. Коломийська дослідна станція просила міського голову Коломиї Юрія Овчаренка (2006-20010 рр.) просто дати дозвіл на внесення змін у статистичну форму 6-зем відповідно до фактичного землекористування кожної установи, а саме для Коломийської дослідної станції 143,468 га та 564,332 га для ДРДГ «П‘ядицьке». Питання в закріплені земельних ділянок для цих організацій не було актуальним, адже вони без рішення Коломийської міськради самі розділили 707,8 га землі між собою.
Втретє Коломийська дослідна станція звертається у січні 2011 року до міського голови Коломиї Ігоря Слюзара (2011 рік по даний час) з прохання дати згоду на виготовлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 140,3389 га.
Варто зазначити, що у трьох листах зверненнях з 2004 по 2011 рік Коломийська дослідна станція вказує різну площу земельної ділянки, яку хоче отримати в законне постійне користування, що неможливо за наявності офіційних документів, які підтверджують законність користування даною земельною ділянкою. Адже в офіційних документах чітко зазначається площа та межі земельної ділянки.
Депутати Коломийської міської ради відмовили Коломийській дослідній станції Івано-Франківського інституту аграрного виробництва НААН України на проведення технічної інвентаризації земельних ділянок на території міста Коломиї для здійснення сільськогосподарської науково-дослідної діяльності і ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі статті 12 Земельного кодексу України у зв‘язку із відсутністю документів, що підтверджують право користування земельними ділянками.
Коломийська дослідна станція разом з Прикарпатською державною дослідною станцією ще декілька разів зверталася до Коломийської міської ради у 2012 році з проханням дати дозвіл на отримання державних актів на земельні ділянки, які знаходяться в районі об‘їзної дороги міста Коломиї. Проте отримували відмову.
Варто зазначити, що у листопаді 2012 року Коломийська дослідна станція припинила своє існування.
У 2015 році Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція востаннє звернулася до Коломийської міськради щодо отримання земель в постійне користування. Цього разу Прикарпатська дослідна станція просила дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення ділянок в постійне користування загальною площею 704,84 га за рахунок земель дослідної станції НААН України.
Звичайно, що депутати Коломийської міськради відмовили в даному проханні Прикарпатській дослідній станції.
Аналізуючи листування згаданих дослідних станцій з Коломийською міською радою можна чітко стверджувати, що ні Коломийська дослідна станція та дослідна станція «П‘ядицька», ні Прикарпатська дослідна стація не маю офіційних документів на право користування земельними ділянками, які знаходяться в районі об‘їзної дороги міста Коломиї і є землями Коломийської міської ради.
Можна припустити, що такі документи навіть відсутні в Національній академії аграрних наук України.
У вересні 2018 року депутати Коломийської міської ради приймають рішення про державну реєстрацію речових прав на дані земельні ділянки загальною площею 707,84 га. 7 вересня 2018 року законним власником даних земель стає Коломийська міська рада.
Варто нагадати, що Івано-Франківська прокуратура оскаржує дане рішення в суді і бажає повернути земельні ділянки Прикарпатській дослідній станції.
Бізнесовий інтерес
Діяльність академії аграрних наук вивчають як контролюючі органи, так і правоохоронці. Прихована оренда, втрати мільйонів гривень – те, що помітили аудитори під час проведення ревізії 2016-го року. Проблеми виявила перевірка Державної аудиторської служби і у 2018 році, як повідомляє Радіо Свобода.
Директор департаменту цієї служби Володимир Діхтярьов пояснив, що з усієї кількості землі для наукової роботи використовується лише 10%, а «все інше – для товаровиробництва сільськогосподарської продукції та, відповідно, реалізації». А за словами професора Київської школи економіки Олега Нів’євського, ефективність використання державних земель НААН є достатньо низькою.
Не виключенням стали і дослідні станції Прикарпаття, які підпорядковуються НААН – постійна заборгованість по заробітній платі та сплаті податків.
Згідно інформації аналітичної платформи «YouControl» Дослідне господарство «П‘ядицьке» станом на 1 серпня 2019 року має 19,96 тис грн податкового боргу, а Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція 73,47 тис грн.
Причина цього – корупційні схеми.
Одна з таких схем – це залучення підрядника-агрофірми для спільного сільськогосподарського обробітку землі. Справа в тому, що врожай вирощується ніби для наукових цілей але потім реалізується підряднику або пов‘язаній з ним агрофірмі за заниженими цінами. Але використовується і простіший підхід – агрофірма-підрядник власними силами займається вирощуванням врожаю, але кількість зібраного врожаю з гектара значно занижується. Різниця після реалізації врожаю осідає в кишені керівництва дослідної станції та агрофірми.
“Потенційний дохід з 1 га можна розрахувати, як середню EBITDА десяти найбільших агрохолдингів України, і становить вона $ 424 / га. Для порівняння: офіційний дохід НААН в 2016 році (включаючи доходи від наукової діяльності) оцінено всього в 346 млн грн, або 728 грн / га, що нижче середньоринкового показника майже в 15 разів “, – зазначає Григорій Кукуруза, економіст IMF Group.
Тобто різниця в потенційному доході з 1 га у агрохолдингів та НААН становить біля $400 / га.
У 2016-2017 роках Прикарпатська дослідна станція заключила декілька договорів підряду з агрофірмами «Богдан і К», «Персей Агро» та «Галагро-доба».
ТОВ «Богдан і К» належить Богдану Тимофійчуку, родичу народного депутата України від «Слуги народу» Володимира Тимофійчука. Агрофірма зареєстрована у Снятинському районі Івано-Франківській обл.
Фермерське господарство «Персей Агро» зареєстроване у Тисменицькому районі Івано-Франківській обл. Кінцевим бенефіціарним власником є Володимир Слободян, депутат Угринівської ОТГ. Володимир Слободян також володіє ще декількома агрофірмами.
ТОВ «Галагро-доба» заснована у жовтні 2017 року Віталієм Гавдуном, який також є керівником фірми, та Михайлом Кулешіром. Проте в травні 2019 року одноосібним власником фірми стала киянка Ольга Коцаба.
До січня 2019 року агрофірма «Галагро-доба» була зареєстрована у м.Коломия, але пізніше змінила адресу реєстрації – вул. Наукова, буд. 16, с.П‘ядики, Коломийського р-ну. Саме за цією адресою знаходилася Коломийська дослідна станція та перебуває зараз Дослідне господарство «П‘ядицьке» Прикарпатської дослідної станції.
Агрофірма «Галагро-доба» обробляє землі Прикарпатської дослідної станції в Тисменицькому, Галицькому та Коломийському районах. Ба більше, ця агрофірма вирощувала врожаї у 2018-2019 року на спірних землях площею 707,8 га в районі об‘їзної дороги в місті Коломиї.
В ході розгляду судового спору у березні та травні 2019 року Прикарпатська дослідна станція подала заяву до Івано-Франківського господарського суду з проханням заборонити Коломийській міськраді вчиняти будь які дії зі спірними земельними ділянками та дозволити їй завершити технологічний процес вирощування озимого ріпаку та озимої пшениці на цих земельних ділянках, який полягає в повному комплексі польових робіт і завершується збором врожаю 2019 року. Суд задовільнив заяви Прикарпатської дослідної станції.
Пізніше, у липні 2019 року, Прикарпатська дослідна станція подає заяву до Івано-Франківського господарського суду з проханням забезпечити виконання ухвал суду від березня та травня 2019 року обгрунтовуючи, що підпорядковане Коломийській міськраді КП «Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування» вже проводить сільськогосподарські роботи на спірних земельних ділянках. Щоправда, у своїй заяві до суду Прикарпатська дослідна станція вказує вже про «операції з обробітку та вирощуванню сільськогосподарських культур на земельних ділянках … у 2019-2020 сільськогосподарському році, включаючи і збір врожаю цих сільськогосподарських культур». Суд відмовив у заяві Прикарпатській дослідній станції.
Якщо би суд задовільнив дану заяву Прикарпатській дослідній станції, то вона господарювала би там мінімум до 2021 року.
Звичайно, потенційний прибуток з 707,4 га становить біля $300 тис ($424 х 707,4 га).
Варто зазначити, що в грудні 2018 року Коломийська міська рада передала земельні ділянки площею 707,4 га в районі об‘їзної дороги у постійне користування Комунальному підприємству «Роздрібна торгово-закупівельна база громадського харчування», які з липня 2019 року почали обробіток та вирощування сільськогосподарських культур на цих землях.
Прокурорський слід
Нагадаємо, Ольга Коцаба з травня 2019 року є одноосібною власницею ТОВ «Галагро-доба». Вона також є власницею фірм «Енергія сонця ЛТД» та «Енергетична система ЛТД» які зареєстровані у с. Тишківка Кіровоградської обл. Співзасновником в цих фірмах є Владислав Саусь, який до того ж є співзасновником у агрофірмі «Західагро», де засновником також є Михайло Кулешір – екс-власник фірми «Галагро-доба».
За інформацією аналітичної платформи «»YouControl» Михайло Кулешір володіє ще декількома агрофірмами, які також зареєстровані у с. Тишківка Кіровоградської обл. У фірмах «Агрофірма «Світанок» та «Агротех-центр», разом із Михайлом Кулешіром , співвласницею є одеситка Алла Коробко.
Алла Коробко є дружиною екс-прокурора прокуратури Одеської області Юрія Коробко, який був звільнений з посади у жовтні 2017 року. Коротко ознайомитися із діяльністю екс-прокурора можна тут.
Нагадаємо, прокуратура Івано-Франківської області в жовтні 2018 року звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради щодо цих земельних ділянок. Також прокуратура вимагає повернути земельні ділянки ПДСДС Інституту сільського господарства Карпатського регіону.
Цю позовну заяву готував заступник прокурора Івано-Франківської області Руслан Вахітов, в якій він обгрунтовує чому саме він подає цю заяву до суду і вважає, що діє в інтересах держави.
«Захист інтересів держави у даному випадку полягає у недопущенні вилучення з державної власності особливо цінних земель сільськогосподарського призначення, які згідно вимог ст. 149, 150 Земельного кодексу України мають особливий, захищений державою статус та порядок використання, так і не в здійсненні захисту інтересів держави установами, які, згідно чинного законодавства володіють, розпоряджаються та користуються спірними земельними ділянками», – зазначив він у позовній заяві.
Заступник прокурора вважає, що Прикарпатська дослідна станція та, навіть, Національна академія аграрних наук України не здійснюють захист інтересів держави бо не оформлюють право власності на землі зі статусом особливо цінних, але не вважає, що ці ж державні установи використовують особливо цінні землі не за призначенням і лише для власного збагачення.
Можливо у прокурорів Івано-Франківської обласної прокуратури зовсім інші мотиви.
Судовий процес триває.
Автор: Євген Гапич