Їх відстежували дронами, обстрілювали мінометами. Позиції військових здавали місцеві найманці, а вони кілька днів утримували оборону та завдали серйозних втрат окупантам.
Вони - це військові Мотопіхотного батальйону 10 ОГШБ.
Кулеметник Іван Никончук з позивним Прапор розповів про вражаючі моменти боїв на передовій сходу України.
У Прапора - п'ятирічний військовий досвід. Останні два роки чоловік працював моряком.
Та з початку повномасштабного вторгнення пішов воювати добровольцем.
У арсеналі воїна - чимало гарячих боїв. Та найяскравіша - одна з крайніх, на передовій Сходу країни.
- Два дні ми, наш батальйон, тримали оборону на поставлених нами рубежах, - розповідає Прапор. - Були спроби нас звідти вибити. Спереду йшли місцеві ДНР-івці, ЛНР-івці (як кажуть, "одноразові"), а за ними вже рухалися кацапи. Можливо були й кадирівці. Оскільки вигуки "Аллах Акбар" мали місце.
"Я розбив розвідгрупу "одноразових", футболки й кросівки були на них. Вони просто(банально) йшли вперед, рівно й не згинаючись, - додає кулеметник. - Ця група відтягнулась з величезними втратами. Згодом вже нас почали "викурювати". Здається, допомагали в цьому й місцеві колаборанти... Та, як би це не звучало іронічно, евакуювали кацапів потім на зеленому сміттєвозі".
Спершу українці планували зайняти втрачені позиції.
- Над нами почали літати дрони, ми залягли в "зеленку". Через хвилин 20 нас почали обстрілювати мінометами, - пригадує Прапор. - Тому далі ми з'єдналися із ротою. Комбат почав збирати людей. У побратимів було багато осколкових поранень. Кілька наших загинули…
Зібрали хлопці усіх поранених. Прапор під обстрілом надав допомогу аж трьом трьохсотим й одного особисто витягнув з Северодонецька.
Потім військові здійснили відхід через поля й до ріки.
А далі - на безпечну територію - готуватися до чергових боїв. Назустріч Перемозі!
Джерело: 10 Гірсько- Штурмова Бригада
До теми: "Кожен день треба починати з позитивних емоцій", - військовий 10 бригади на псевдо "Грифон"