З часом білизна змінювалася і трансформувалася. Але одне залишалося незмінним: білизна - це культ. Культ всього людства. Спочатку білизна позиціонувалася виключно в якості гігієнічної частини дамського гардеробу, лише пізніше вона набула відтінку жіночності і сексуальності.
Від строгих корсетів до сексапільних негліже - історія жіночої білизни розповідає набагато більше, ніж може здатися на перший погляд, пише Дзеркало Коломиї з посиланням на BBC Україна.
Розум і чуттєвість
Криноліни, панчохи і панталони різних епох свідчать не лише про еволюцію моди, але й про зміну поглядів на роль жінок, соціальний статус і мораль.
Натільна білизна ранньої доби слугувала для створення силуету - корсети, таким чином, були основою для верхнього одягу. Корсет з пурпурного шовку (на фото), укріплений китовим вусом, був створений приблизно в 1770-90-ті роки.
"Він добре підтримує статуру, - пояснює Едвіна Ерман, кураторка виставки в Музеї Вікторії та Альберта, на якій було представлено цей експонат. - Корсет підштовхує плечі назад і змушує випрямити спину. Рівна осанка мала важливе значення насамперед для представників вищого класу".
Ціна респектабельності
"У XVII та XVIII століттях незаймано-біла лляна білизна вказувала на респектабельність своєї власниці", - каже пані Ерман.
В особняках аристократів було не менше трьох пралень та складні пристрої для прання, сушки і сортування одягу". Прання було надзвичайно важким процесом.
Білизну спочатку замочували в лужному розчині, потім товкли і терли з милом та гарячою водою, після цього виварювали, виполіскували, крохмалили й віджимали, сушили і прасували.
Лляна натільна сорочка на фото, прикрашена мусліновою оборкою вздовж горловини, датується 1851 роком.
Спокусливі і небезпечні
Об'ємний легкий кринолін під час ходи підкреслював погойдування стегон своєї власниці. Ця британська модель зі стальних пружин і лляних стрічок була створена приблизно в 1871 році. Сучасні дизайнери, зокрема Вів'єн Вествуд, Йодзі Ямамомто і Жан Поль Готьє, нерідко звертаються до образів з кринолінами, переосмислюючи цей предмет гардеробу XIX сторіччя.
Як зазначає Едвіна Ерман, "Корсети і криноліни спокушають сучасних дизайнерів, оскільки підкреслюють сексапільні форми жіночого тіла".
Але вони також були надзвичайно незручними і стримували рухи. Деякі жінки в XIX сторіччі палко протестували проти цієї моди, стверджуючи, що корсети і криноліни не тільки завдають шкоди внутрішнім органам, але й спотворюють природну форму тіла.
Небезпека криноліну полягала ще й в тому, що він міг легко спалахнути, про що свідчать численні нещасні випадки іноді з летальним наслідком.
Простір для уяви
У XIX столітті жіноча мода стає предметом запеклих дебатів. У післямові до книжки Дениса Пеллеріна і Браяна Мея "Кринолін: найвеличніший провал моди" Едвіна Ерман пише: "Суперечки між противниками і прихильниками криноліну супроводжував шквал дотепів".
"У численних коміксах та газетних дописах жартували, що кринолін збільшує особистий простір, створює можливість для маленької інтрижки і лоскоче уяву непередбачуваністю справжніх форм своєї власниці".
Цей пишний кринолін 1870 року виготовлений з кінського волоса, обплетеного лляною тканиною для збільшення пружності.
Дехто любить гарячіше
Корсет яскравого кольору мав шалений успіх ще за століття до того, як Вів'єнн Вествуд, Александр Макквін та Agent Provocateur прославили його в своїх колекціях.
Цей яскраво-рожевий шовковий корсет, укріплений китовим вусом, був створений близько 1890-95 років, імовірно, у Великій Британії. Багато корсетів кінця XIX століття були надзвичайно вузькими - менше 48см навколо талії. Це був улюблений аксесуар, який зображували на "зухвалих еротичних листівках" того часу, розповідає Едвіна Ерман.
"Ми вважаємо, що корсет завоював таку популярність завдяки тому, що створював надзвичайно тонку талію, але я впевнена, що справа саме в тому, що він підкреслював звабливу округлість стегон", - зазначає дослідниця.