Лілія Дорундяк – науковиця, кандидатка наук, професорка математики Вищої школи імені Гійома Буде, що у Франції, засновниця компанії «Epsilon @CO», членкиня Союзу українок Франції, Благодійної медичної допомоги Франція – Україна, Centre Educatif et Culturel «Chateau des Arts», а хтось пам’ятає її як класну керівничку ще з часів навчання в коледжі. Про покликання до викладання, постійний рух вперед, нові виклики, чужу країну і власну компанію в Парижі розповіла Лілія Дорундяк.
Викладання, як життєва місія
Все почалося зі вступу в університет на фізико-математичний факультет. Потім була аспірантура, яку закінчила за три роки замість чотирьох, науково-педагогічна діяльність в Україні, тепер у Франції. Загалом наукова діяльність – більше 20-ти років, з яких 17 працювала в Коломиї. Останні роки на посаді голови циклової комісії природничо-математичних дисциплін Коломийського політехнічного коледжу та голови обласного методоб’єднання викладачів математики 32 ВНЗ І-ІІ р. а. Розробниця навчальних програм, рецензентка дипломних проектів. Викладала дисципліни «Вища математика», «Чисельні методи», «Інформатика та комп’ютерна техніка», «Теорія ймовірностей» та ін.
Завдяки новизні її наукової дисертації розроблено нову математичну модель руху повітря в циклоні, на основі якої спроектовано і впроваджено у виробництво новий пристрій для очищення повітря, який дає змогу зменшити витрати електроенергії на 24% і очищати повітря з ефективністю 99%. Є авторкою патенту України на корисну модель. Основні результати опубліковано в 25 статтях, з яких 20 – у наукових фахових виданнях і 5 – за кордоном.
Про переїзд до столиці Франції, адаптацію й інтеграцію в освітній процес
«Живу в Парижі вже чотири роки. Адаптація у кожного проходить по-своєму. Вивчення мови і пошук роботи є ключовими моментами інтеграції. Французьку мову знаю зі школи, тому освоювалась недовго. На даний час працюю в державному ліцеї Парижу (Lycee Guillaume Bude) та вчителем в Українській паризькій школі. Пройшла конкурс, отримала французький ступінь магістра та доктора наук. Започаткувала інноваційний курс в точних науках. Це інтегровані курси точних наук, які викладаються як територіально, так і в режимі онлайн. Це й підготовка до Brevet, BAC, ЗНО, розв’язування задач дистанційно. Курси розвиваю вже на міжнародному рівні. На цей час слухачами є студенти з України, Франції, Німеччини та Італії».
Українська діаспора у Франції
На сьогодні за неофіційною статистикою (з урахуванням еміграційних процесів) у Франції живе близько 40 тис. українців, більшість з яких уже народилась в еміграції. Серед українців є багато підприємців, інженерів, викладачів, медиків, музикантів, артистів. Українська ідентичність підтримується завдяки роботі українських суботніх шкіл. Дві з них діють в Парижі, одна – у Страсбурзі. В приміщенні Культурного центру Посольства України у Франції вже 15 років діє «Українська паризька школа». Вже сотні українських випускників цієї школи отримали українські атестати за кордоном. У Національному інституті східних мов і цивілізацій є кафедра української мови. У липні 2015 р. між зазначеним Інститутом та Києво-Могилянською академією була підписана угода про співпрацю. Серед українських художніх колективів у Франції найбільш популярним і активним є Катедральний хор Святого Володимира. Діаспора – завжди надійний тил: один одному допомагають усі. Кожен з нас покинув рідних, друзів, знайомих та досягнув певного рівня і статусу, а тут розпочинає все з початку. Тут також допомагають дітям-сиротам, дітям загиблих воїнів і багатьом, хто її потребує.
Читайте також: Коломийський поліглот Мирослав Драґан знає понад десять мов
Про популяризацію українських традицій у світі
У складі Посольства України у Франції діє культурно-інформаційний центр, у приміщенні якого на регулярній основі відбуваються мистецькі, інформаційні, культурологічні заходи. Традиції українських храмів у французьких містах – брати участь чи ініціювати заходи, які сприяють підвищенню духовності й знань людей. Українці у Франції гуртуються і бережуть свої традиції, відзначають разом свята і пам’ятні дати, вшановують пам’ять загиблих воїнів. Вишиванка та українська пісня в діаспорі – на першому місці.
Про Коломию, ймовірне повернення додому і нерозривний зв’язок з рідними
Не вважаю, що виїхала назавжди. В Коломиї всі мої рідні. Дякуючи соціальним мережам, підтримую зв’язок з усіма своїми вірними друзями і колегами. Цікавлюся і вболіваю за своє місто. І дуже приємно бачити, як воно оновлюється. Бажаю всім знайти свою гармонію в житті – адже це і є формула щастя. Зичу всіх благ кожному.
Віталій БИРЧАК