Особливий вид сповільнення часу - пити каву на балкончику в середмісті. В нас це рідкість. Не тому, що люди надто заклопотані. Радше через те, що їм незручно.
ЯК ЦЕ??? Сісти посеред білого дня, коли всюди вирує рух, і пити каву… (на фото - прекрасний виняток)
В свідомості прикарпатців - то значить по-неробськи. А ще як книжку взяти - то вищий рівень неробства. Читай собі рано, ввечері чи на свято…
Але кажуть, що не пізно вчитися. В нас ще довга дорога до простого вміння - НАСОЛОДЖУВАТИСЬ ЖИТТЯМ.
Це і про келих вина за вечерею. І про каву на балконі. Зі свіжим круасаном. Йдеться не про їжу, а про те, чи зловимо ми цей момент уповільнення.
Чи все похапцем, на льоту….
Я вірю, що навіть горнятко, з якого ми п‘ємо каву - МАЄ ЗНАЧЕННЯ. І те, з ким ми її п‘ємо - МАЄ ЗНАЧЕННЯ…
КОЖНА мить ВАЖЛИВА.
Поки ми тут…
Галина Малярчук