ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

"Під яким кутом зору ви дивитесь на життя?" Авторська колонка Ольги Золотарьової

Одразу не визначиш, бо «куточок» той - оку невидимий, а серцем відчутний. А трапляється, що й оманливий. Тоді це гірше, бо можна опинитися в середовищі кривих дзеркал з викривленим уявленням про сенс буття. Тому я прийняла рішення оприлюднювати у деталях і прізвищах події, які відбуватимуться на шляху до означеної мети заради  правди і справедливості.

На мої переконання, вибір у той чи інший бік людина робить свідомо, керуючись власним розумінням, під своїм кутом зору. Як свідчить час і досвід спілкування з чиновниками різного рівня, приймати справедливі рішення і сприяти їх втіленню у реальне життя, у багатьох випадках залежить від отої самої точки зору.

Бо, якщо б під тим кутом, хоча б пролягала тінь людського розуміння, то ситуація  була б геть інша,  як до прикладу у Львівській, Запоріжській, Хмельницькій областях, де  місцева громада на чолі з головами місцевих рад отримали 25 червня 2020 р. фінансування за державною програмою підтримки переселенців  - 70%  від держави, і 30% від місцевої громади на придбання житла для внутрішньо переміщених осіб.  Мабуть, далекоглядні  чиновники  зметикували, що квадратні метри житла  у своїй громаді не зайві, тим паче, якщо мова йде про комунальну власність. Придбане житло за 30 відсотків його вартості залишиться  в громаді і не приватизується тими, хто проживатиме там тимчасово.  Під яким кутом зору дивляться у світ Божий наші коломийські чиновники? А саме: тупцюють на місці, переливають вміст з пустого у порожнє, перекладають цеглинки то ліворуч, то праворуч;  роблять стурбований вигляд і видихають з полегшенням, коли омана вдало лягла у контекст задуманих дій. Складається враження, що нечиста сила паплюжить  усі  добрі наміри чиновників у владних кабінетах Коломийської міської ради.

Треба зазначити, що  тривалі перемовини,  листування, численні  заходи з боку нашої громадської організації до чиновників різного рівня,  поступово створювали відповідний ореол з різними відтінками, як то кажуть, від  сірого до білого.  У сірій зоні бачення превалюють великі очі від подразників зовні, у білій – оманливе співчуття і обіцянки.

Так виникла в Департаменті соціальної політики Коломийської міської ради Програма соціального захисту та підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2020 – 2024 роки. Програмою передбачено обсяги фінансування у співвідношенні 20/80 до обласного бюджету згідно з  Програмою соціального захисту населення  Івано-Франківської області на 2017-2021 роки.  Півроку вже минуло, а результату немає. Чому? Все просто і ясно до болю в очах: коштів немає… .  І не буде  з таким підходом до справи, коли Програми місцевого і обласного рівня написані відповідно до Закону України про захист прав і свобод вимушених переселенців, але  хто ж там підписався, що буде їх виконувати?

- Ми готові профінансувати хоч сьогодні, але ж область грошей не дає, - з гіркотою в голосі відповідає на наше запитання  заступник міського голови, голова комісії з питань надання матеріальної допомоги для поліпшення житлових умов внутрішньо переміщених осіб  Роман Остяк.

- А що Ви зробили для того, щоб  область гроші дала?

- ??????

Поза відповіддю вголос, відлунням здалека, почулося:

- Про що вони питають, геть орієнтири втратили. Ну, немає коштів і крапка.

А усе виявилось досить просто. В обласній комплексній  Програмі прописано механізм отримання коштів на вирішення житлових питань внутрішньо переміщеним особам. Підставою про виділення коштів з обласного бюджету є звернення виконавчого комітету міської ради (Коломийської) у якому  зазначається: напрям використання коштів; повний обсяг коштів необхідний для поліпшення житлових умов та обсяг асигнувань, який пропонується виділити з обласного бюджету, їх обгрунтування; інформація щодо співфінансування цих заходів за рахунок місцевого бюджету. Додатком до звернення є пакет документів від конкретної особи, на ім'я якої планується поліпшення житлових умов.  І ще, як  вишенька до тортика: питання  щодо виділення коштів обласного бюджету на поліпшення житлових умов  сімей внутрішньо переміщених осіб може бути розглянуто ПІСЛЯ виділення коштів на зазначені цілі з місцевого бюджету на надходження до обласної державної адміністрації, визначеного Порядком пакету документів.

Згідно з місцевою Програмою соціального захисту та підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2020 – 2024 рік, у Порядку використання  коштів міського бюджету зазначено про необхідність подання звернення до Івано-Франківської державної адміністрації про виділення коштів обласного бюджету. У п.4 Порядку прописано, що звернення з відповідними документами розглядає Комісія, створена при виконавчому комітеті Коломийської міськради, до компетенції якої входить визначення обсягів коштів, які виділяються з міського бюджету.

А далі, як у казці про тридев'яте царство – усе покрито мороком. Комісія, до складу якої внесено мене, як голову громадської організації, не скликалася. Отже не розглядалися питання виділення коштів з міського бюджету, виходячи з конкретних обставин звернення. А сума 75 тисяч гривень з якогось дива визначена. Одноосібно.  Що далі? А далі – карантин! Наша пропозиція щодо роботи комісії, м'яко кажучи, відхилена. Тож, підсумок зробити неважко: ніякого звернення до Івано-Франківської обласної державної адміністрації не було, а це означає, що розглядати можливість отримання коштів з обласного бюджету дорівнює нулю.

На наш інформаційний запит щодо реалізації Програми соціального захисту та підтримки внутрішньо переміщених осіб, повідомлено: з заявою звернулася одна особа, проте, до заяви не були додані, передбачені Порядком використання  коштів міського бюджету відповідні документ із визначенням напрямку використання коштів (придбання, реконструкція, будівництво, ремонт житла). До того ж, особа, яка зволікає з прийняттям  особистого вирішення щодо участі у Програмі, має написати офіційну заяву про відмову (?), про що не зазначено у Програмі жодним рядочком або пунктом. То глухий кут намальовано з метою гальмування процесу? Програма має працювати на результат, а не для галочки у звітах. За цією особою, яка не визначилась у своєму рішенні на черзі перебувають  17 сімей внутрішньо переміщених осіб і з їх числа, без сумніву, є люди, які відповідальні за свої рішення і потребують поліпшення житлових умов, згідно з прийнятою на рівні Коломийської міськради Програми соціального захисту та підтримки вимушених переселенців.

Як зручно усе влаштовано. Закон дотримано – Програму затверджено, а виконання – це справа десята…. , бо немає головної складової – зацікавленості у виконанні своїх же рішень. І, як доречно  констатували ініціатори соціального опитування в Коломиї на предмет довіри до органів місцевого самоврядування, то пазли склалися у відповідності до їх моральних цінностей – недотримання обіцянок, марна втрата дорогоцінного часу для вирішення численних питань, які  висуває життя  і час.

Читайте також: Душа просила, вимагала і я скорилась – запишу. Вона мені надиктувала про те що знаю і мовчу.

В одному з сюжетів про повінь у нашому краї, жінка поважного віку розпачливо, зі сльозами на очах сказала: «Оце так, за кілька хвилин ми втратили усе. Усе забрала вода. Чи можна таке горе пережити?»  Стан душі цієї жінки, як і багатьох інших потерпілих від повені,  зрозуміє той, хто відчуває цей біль на глибинному, майже підсвідомому рівні, так би мовити, на власному досвіді і  власній шкурі. А хтось просто зробить селфі на фоні стихійного лиха і хизуватиметься своєю вдачею. Комусь підфортить зробити на цій буремній пригоді свою кар'єру, можливо й політичну, бо на порозі вибори. Та за великим рахунком, до самої людини з її потребами і прагненнями, навіть у такій скрутній ситуації, стежка недовго буде протореною.  Обіцяне може загубитися, задумане – розвіятися. В людських відносинах, як у круговерті стихій –  усе під своїм кутом зору. 

Ольга ЗОЛОТАРЬОВА

 

Зміст матеріалів у розділі "Авторська колонка" є виключно відповідальністю авторів і необов’язково відображають точку зору редакції "Дзеркало медіа"