ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Оприлюднено маловідомі художні твори української еміграції в Чехії, серед них - художника з Коломийщини Василя Петрука. ФОТО


Слов‘янська бібліотека у Празі виклала у вільний доступ Колекцію художних творів української еміграції, яка нараховує 484 роботи. Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомило Посольство України у Чехії.



Колекція містить роботи 53 художників, які в міжвоєнний період жили й творили в еміграції на території Чехословаччини. Це, зокрема, викладачі й студенти Української студії пластичних мистецтв (Василь Касіян, Володимир Січинський, Юрій Вовк, Галина Мазепа, Катерина Антонович та інші). Переглянути всі роботи можна за посиланням: https://www.esbirky.cz/hledat/fond/43936230

Серед художніх творів - твори Василя Петрука з Мишина на Коломийщині.

 


Петрук, Василь (1886-1968). Спадок стрільця УГА. 1923



Більше картин В. Петрука переглядайте тут.

 


Довідка (з Вікіпедії): Василь Петрук народився у Мишині 27 березня 1886 року в родині ткача. У школі навчався в 1893-1899 рр. тільки на «дуже добре». Оцінку «добре» мав лише зі співів і різних робіт. Учень Йосафата Кобринського.

Малюванням захоплювався з дитинства. Посол австрійського сейму Лаврук Павло, родом з сусіднього Іспаса, побачивши на Ланах, як хлопець малює з натури, посприяв, щоб його прийняли спочатку до Вищої Промислової Школи у Львові, а потім у Коломийську школу деревного промислу. Після її закінчення студіював малярсько-декоративне мистецтво у Чернівцях, був учнем відомого буковинського художника Миколи Івасюка, а потім у Відні, отримавши диплом артиста-маляра.

Після Відня жив і працював у Мишині, Яблунові.

Перша світова війна
Під час Першої світової війни воював на італійському фронті, був поранений, лікувався у Празі. Опісля українські частини австрійського війська сформували Українську Галицьку Армію. Василь Петрук був старшиною УГА. Під час кінцевих невдалих битв частина Галицької Армії відступаючи опинилася у Чехословаччині, де була роззброєна та інтернована у містах Ліберць та Йозефів. Василеві Петруку вдалося втекти та повернутися додому. Через невідрадні обставини вдома він повернувся у Чехословаччину.

14 серпня 1921 року одружився з чешкою Софією Коварціковою. Заробляв на прожиток учителюванням та малюванням картин на замовлення. Написав багато картин на побутову, релігійну та історичну тематику, які експонувалися на виставках у багатьох країнах Європи й США.

У 1939 році Василя Петрука запросили викладати геометрію та креслення в чоловічій гімназії.

Наприкінці 1930-их, довідавшись від своїх братів, а було їх у нього три — Іван, Михайло і Микола, що в Мишині будують Народний дім, вирішив повернутися з-за кордону додому і прикрасити новобудову своїми картинами й розписом. Однак почалася Друга світова війна і його мрія залишилася нездійсненою.

На еміграції
З приходом у Чехію радянських військ у нього було конфісковано понад 600 картин на релігійну й історичну тематику. Це було тяжким моральним ударом для талановитого художника. В. Петрук залишає соціалістичну Чехословаччину, переїжджає в Західну Німеччину, поселяється у родичів дружини.

Василь Петрук постійно листувався з Українським Національним Музеєм у Чикаго. Під кінець свого життя він надіслав їм свій щоденник та образи і рисунки. В Українському Національному Музеї у Чикаго зберігаються портрети, писані Петруком у 1956-1957 роках. Зокрема генералів Удовиченка, Осецького, Сальського, Тютюнника, Петріва, Омеляновича-Павленка, Юнаківа, Олександра Греківа, Капустянського, Загродського, Зелінського, Шандрука, Вовка, Садовського, отаманів Симона Петлюри, Гірняка, Іваніса, Нестора Махна, президентів Михайла Грушевського, о. Августина Волошина, Євгена Петрушевича, є портрети Євгена Коновальця, Івана Остряниці, Вишиваного, та інших.

На схилі літ він хотів передати свої картини, написані в Німеччині, музеєві в Коломиї. Але тодішнє керівництво музею відмовило, боячись налагоджувати стосунки з жителями капіталістичних країн. Саме з цих причин творчість цього видатного українського художника майже невідома в Україні. Щоб оцінити його високу майстерність, достатньо переглянути ту незначну кількість картин В.Петрука, що зберігаються в Коломийському музеї: «На Великдень», «У матері», «Автопортрет».

Помер Василь Петрук 1968 року в місті Меркенфріц, Німеччина.

Варто зазначити, що вже за Незалежності у Коломиї побачили світ дві книжки про Василя Петрука.