Багато хто з жителів міста скаржиться на відсутність місць, в яких могли б відпочити діти у вихідний день, замість того, щоб тривалий період часу сидіти перед ноутбуком. Чудовою альтернативою є давно не новий варіант відпочинку та культурного розвитку дитини – театральні вистави для дітей.
Ці вистави – це цілий світ, в якому кожен може віднайти частину себе. Театр має великий вплив на дітей, які ще формують власну думку, які тільки починають пізнавати світ, вчаться розрізняти погане й добре.
Артур Філімонов, актор Коломийського академічного українського драматичного театру імені І. Озаркевича, вважає дитячу аудиторію найщирішою та найвдячнішою. Мовляв, дітям не властивий цинізм та іронія, які у деяких випадках присутні в дорослих.
"Для того щоб зацікавити дитину, потрібно, найперше, повірити в існування свого казкового персонажа, в обставини, в яких він існує, будь-то класична чи сучасна казка. Важливо також віддати своєму герою частинку власної індивідуальності. Не потрібно боятися бути дитиною, тобто бавитися та гратися на сцені. Мабуть, це і є мій секрет роботи з дітками", – розповідає актор.
"Особисто я люблю "відтворювати на сцені" скоріше негативних персонажів. Працювати над цими героями, як на мене, цікавіше і місцями складніше, є більше свободи дій. Що не скажеш про позитивних героїв, де існують рамки та стереотипи, яких бажано дотримуватися", – розповідає Артур Філімонов.
Найскладнішим і, водночас, найулюбленішим героєм для актора був і є персонаж "Арлекіна", якого Артур зіграв у першій своїй дитячій виставі "Сонечко в тобі". Це казка про ляльок, які живуть у вигаданому світі. З часу приходу в театр у 2012-му році, актор зіграв понад два десятки дитячих вистав.
Колега по сцені Богдан Базилевич також зіграв у виставі "Правда і Кривда". Але, на відміну від Артура Філімонова, йому випав негативний персонаж, а саме – "Кривда".
"Дітей неможливо обманути. Вистава або подобається, або не подобається. Повірте, якщо подобається, діти уважно спостерігають за тим, що відбувається на сцені та з захопленням стежать за сюжетом. А коли нецікаво, то шумлять (а в кращому випадку – тихенько дивляться в телефон). Перш за все, щоб зацікавити дитину, актор повинен бути щирим, природним, харизматичним та веселим, тобто чесно проживати роль на сцені", – розповідає пан Богдан.
До найулюбленіших персонажів відносить роль Святого Миколая, Гудвіна та Алхіміка у казці "Зимові пригоди", Короля в "Попелюшці" та дядечка Струма з казки "Танцюючий Ураган". На думку актора, дитячі вистави, насамперед, виховують "дорослого глядача", тобто показують правила етикету та долучають до чогось високого і вічного. Дуже важливо це робити з раннього дитинства, адже в такий спосіб у дітей формуються погляди, психологія та світосприйняття.
Керівник літературно-драматургічної частини Коломийського академічного українського драматичного театру імені І. Озаркевича Ольга Руданець спостерігає підвищення інтересу до представлення саме дитячих вистав.
"У нас щонеділі відбуваються вистави. І ми спостерігаємо інтерес до них. Насправді, в неділю в нашому місті діти не мають де проводити свій вільний час", – зауважує пані Ольга.
Репертуар дитячих вистав у театрі налічує більше 30-ти спектаклів різноманітного жанру: це і музичні казки, і кращі українські казки, і казки народів світу, і казки сучасних українських драматургів. Є повчальні, які в легкій гральній формі показують дітям правила безпечної поведінки на вулиці і в побуті ("Світлофор Моргайко", "Підступний сірничок", "Танцюючий ураган"). Наприклад: "Танцюючий ураган" – про правила поведінки з електрикою; "Світлофор Моргайко" розповідає про правила поведінки на вулиці; "Підступний сірничок" – про найважливіші уроки протипожежної безпеки. Одна з останніх дитячих прем’єр "Пастка для орла" – це сучасна казка про війну, яка в доступній для дітей формі розповідає про загрози з боку небезпечних хижаків і способи протистояння й перемоги над загарбниками.
"На мою думку, дитячі вистави мають велике виховне значення. Вони допомагають відірвати дітей від електронних гаджетів, наповнити їхній світ живим спілкуванням і справжнім живим мистецтвом, адже вже ні для кого не є таємницею той шкідливий вплив, який робить на дитячу психіку віртуальна залежність і надмірне захоплення комп’ютерними іграми. Насамперед, театр повертає до живого сприйняття і спілкування, в якому безпосередньо беруть участь і самі діти. Розмова відбувається за допомогою сценічного мистецтва акторів, але і діти, активно споглядаючи і емоційно оцінюючи все, що відбувається на сцені, мимоволі стають співучасниками дійства. Є цікава китайська поговірка: "Розкажи, – і я забуду; покажи, – і я запам’ятаю; дай попробувати, – і я зрозумію". Власне, спробувати зрозуміти світ зі всіма його негативними та позитивними явищами дитині, яка тільки починає його пізнавати, дає можливість театр", – переконана Ольга Руданець.
АВТОР: Соломія МАРДАРОВИЧ
