Стаття 50 Основного закону гарантує кожному право на життя та безпечне довкілля Також гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля. Така інформація ніким не може бути засекречена. Інформувати населення про стан сміттєзвалища владу зобов’язує і стаття 30 Закону України про відходи. Якщо проектувати цю статтю на нашу ситуацію, – каже еколог, – перед рішенням щодо львівського сміття влада повинна була провести всебічний аналіз стану сміттєзвалища – ґрунтів, води, викидів у повітря, а тоді вже ставити питання щодо завозу сміття з інших міст на порядок денний.
Безпосередньо процес захоронення сміття в Україні регулює Закон про відходи. Стаття 17 цього закону зобов’язує, зокрема і владу, запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів та будувати сміттєпереробні заводи з метою повної утилізації відходів.
Якщо ж говорити вже конкретніше про ті вимоги та норми, яким має відповідати сміттєзвалище, то найперше при в’їзді на полігон повинен стояти інформаційний щит із загальними відомостями про звалище, робоча карта зонування звалища та інформація про технологію захоронення відходів. Крім цього, за словами пана Романа, має бути КПП з охороною та спостережною вишкою.
Також обов’язково на сміттєзвалищі має бути присутній радіоконтроль, щоб на звалище не потрапляло радіоактивне сміття. В нас, каже пан Савінський, цього немає. А поміж тим до Коломиї завозили сміття із Снятинського району, а там 3 зона радіаційного ураження. До нас цілком могло потрапити сміття з радіацією. Окрім радіації, є багато інших дуже шкідливих речей, які без контролю потрапляють на наш полігон. От, зокрема, ртутні лампи. Ніхто обліку чи контролю над такими речами на коломийському звалищі не веде, – каже еколог.
Обов’язковим для кожного сміттєзвалища повинні бути регулярні заміри повітря на наявність в ньому оксиду вуглецю, сірчаного ангідриду та інших шкідливих речовин. Також двічі на рік мають проводитися аналізи ґрунтів на самому звалищі, а також на відстані 50, 100, 200 та 500 метрів. Це важливо, адже ідуть дощі, і з водою усі шкідливі речовини, які утворюються під час розпаду сміття, потрапляють у підшкірні води, які у свою чергу течуть до криниць та річок, з яких ми п’ємо воду.
Для усіх таких замірів повинні бути оснащені відповідні колодязі. Результати цих замірів та аналізів регулярно повинні надаватися мешканцям міста, а в разі перевищення допустимих норм влада повинна вживати заходи для їх нормалізації.
Ще одним обов’язковим елементом на звалищі має бути огорожа або нагірна канава, а для того, щоб у повітрі не літали целофанові пакети чи інші речі, має бути облаштована спеціальна сітка.
Також при облаштуванні полігона для твердих відходів повинні дотримуватися державні будівельні норми (ДБН). От вони забороняють розташовувати сміттєзвалище на відстані менше ніж 15 кілометрів від аеропортів та аеродромів. Від Коломиї до Корнича відстань вдвічі менша – приблизно 8 кілометрів. Крім цього, сміттєзвалище повинне розміщуватися не ближче 1 кілометра від межі міста, 200 метрів від дороги та півкілометра від жилих забудов, – каже Роман Савінський.
Всі, хто був на нашому коломийському сміттєзвалищі, можуть самостійно дати відповідь, наскільки воно відповідає, а точніше не відповідає, елементарним нормам. Тож не ховаймо сміття під килим – воно нікуди не подінеться. Проблему сміттєзвалища потрібно розв’язувати вже зараз, нічого не чекаючи.
Записав Віктор ФІТЬО 
Дискусії довкола коломийського сміттєзвалища дещо притихли, і воно випало з уваги влади та громади. Однак сама проблема нікуди не поділася. Сміттєзвалище перебуває у плачевному стані та продовжує приносити людям проблеми та дискомфорт.
Про те, як його облаштувати згідно зі всіма екологічними нормами та вимогами, ми спілкуємося з Романом Савінським, головою Коломийської громадської організації Національного екологічного центру України.
Розмову про коломийське сміттєзвалище, – каже пан Роман, – потрібно почати із Конституції України, зокрема статті 5, яка каже, що джерелом влади в нашій державі є народ. Саме його воля має закладатися в усі фундаментальні рішення чи то державної, чи місцевої влади. Тому перед тим, як приймати рішення про завіз до нас львівського сміття, потрібно було провести громадські слухання, обговорення, запитати думку громади.
Взагалі, якщо подивитися українське законодавство, то екологія та екологічна безпека там визначається одним із пріоритетних завдань держави і влади. Зокрема, це визначає стаття 16 Конституції України, – каже Роман Савінський.
Стаття 50 Основного закону гарантує кожному право на життя та безпечне довкілля Також гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля. Така інформація ніким не може бути засекречена. Інформувати населення про стан сміттєзвалища владу зобов’язує і стаття 30 Закону України про відходи. Якщо проектувати цю статтю на нашу ситуацію, – каже еколог, – перед рішенням щодо львівського сміття влада повинна була провести всебічний аналіз стану сміттєзвалища – ґрунтів, води, викидів у повітря, а тоді вже ставити питання щодо завозу сміття з інших міст на порядок денний.
Безпосередньо процес захоронення сміття в Україні регулює Закон про відходи. Стаття 17 цього закону зобов’язує, зокрема і владу, запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів та будувати сміттєпереробні заводи з метою повної утилізації відходів.
Якщо ж говорити вже конкретніше про ті вимоги та норми, яким має відповідати сміттєзвалище, то найперше при в’їзді на полігон повинен стояти інформаційний щит із загальними відомостями про звалище, робоча карта зонування звалища та інформація про технологію захоронення відходів. Крім цього, за словами пана Романа, має бути КПП з охороною та спостережною вишкою.
Також обов’язково на сміттєзвалищі має бути присутній радіоконтроль, щоб на звалище не потрапляло радіоактивне сміття. В нас, каже пан Савінський, цього немає. А поміж тим до Коломиї завозили сміття із Снятинського району, а там 3 зона радіаційного ураження. До нас цілком могло потрапити сміття з радіацією. Окрім радіації, є багато інших дуже шкідливих речей, які без контролю потрапляють на наш полігон. От, зокрема, ртутні лампи. Ніхто обліку чи контролю над такими речами на коломийському звалищі не веде, – каже еколог.
Обов’язковим для кожного сміттєзвалища повинні бути регулярні заміри повітря на наявність в ньому оксиду вуглецю, сірчаного ангідриду та інших шкідливих речовин. Також двічі на рік мають проводитися аналізи ґрунтів на самому звалищі, а також на відстані 50, 100, 200 та 500 метрів. Це важливо, адже ідуть дощі, і з водою усі шкідливі речовини, які утворюються під час розпаду сміття, потрапляють у підшкірні води, які у свою чергу течуть до криниць та річок, з яких ми п’ємо воду.
Для усіх таких замірів повинні бути оснащені відповідні колодязі. Результати цих замірів та аналізів регулярно повинні надаватися мешканцям міста, а в разі перевищення допустимих норм влада повинна вживати заходи для їх нормалізації.
Ще одним обов’язковим елементом на звалищі має бути огорожа або нагірна канава, а для того, щоб у повітрі не літали целофанові пакети чи інші речі, має бути облаштована спеціальна сітка.
Також при облаштуванні полігона для твердих відходів повинні дотримуватися державні будівельні норми (ДБН). От вони забороняють розташовувати сміттєзвалище на відстані менше ніж 15 кілометрів від аеропортів та аеродромів. Від Коломиї до Корнича відстань вдвічі менша – приблизно 8 кілометрів. Крім цього, сміттєзвалище повинне розміщуватися не ближче 1 кілометра від межі міста, 200 метрів від дороги та півкілометра від жилих забудов, – каже Роман Савінський.
Всі, хто був на нашому коломийському сміттєзвалищі, можуть самостійно дати відповідь, наскільки воно відповідає, а точніше не відповідає, елементарним нормам. Тож не ховаймо сміття під килим – воно нікуди не подінеться. Проблему сміттєзвалища потрібно розв’язувати вже зараз, нічого не чекаючи.
Записав Віктор ФІТЬО
Стаття 50 Основного закону гарантує кожному право на життя та безпечне довкілля Також гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля. Така інформація ніким не може бути засекречена. Інформувати населення про стан сміттєзвалища владу зобов’язує і стаття 30 Закону України про відходи. Якщо проектувати цю статтю на нашу ситуацію, – каже еколог, – перед рішенням щодо львівського сміття влада повинна була провести всебічний аналіз стану сміттєзвалища – ґрунтів, води, викидів у повітря, а тоді вже ставити питання щодо завозу сміття з інших міст на порядок денний.
Безпосередньо процес захоронення сміття в Україні регулює Закон про відходи. Стаття 17 цього закону зобов’язує, зокрема і владу, запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів та будувати сміттєпереробні заводи з метою повної утилізації відходів.
Якщо ж говорити вже конкретніше про ті вимоги та норми, яким має відповідати сміттєзвалище, то найперше при в’їзді на полігон повинен стояти інформаційний щит із загальними відомостями про звалище, робоча карта зонування звалища та інформація про технологію захоронення відходів. Крім цього, за словами пана Романа, має бути КПП з охороною та спостережною вишкою.
Також обов’язково на сміттєзвалищі має бути присутній радіоконтроль, щоб на звалище не потрапляло радіоактивне сміття. В нас, каже пан Савінський, цього немає. А поміж тим до Коломиї завозили сміття із Снятинського району, а там 3 зона радіаційного ураження. До нас цілком могло потрапити сміття з радіацією. Окрім радіації, є багато інших дуже шкідливих речей, які без контролю потрапляють на наш полігон. От, зокрема, ртутні лампи. Ніхто обліку чи контролю над такими речами на коломийському звалищі не веде, – каже еколог.
Обов’язковим для кожного сміттєзвалища повинні бути регулярні заміри повітря на наявність в ньому оксиду вуглецю, сірчаного ангідриду та інших шкідливих речовин. Також двічі на рік мають проводитися аналізи ґрунтів на самому звалищі, а також на відстані 50, 100, 200 та 500 метрів. Це важливо, адже ідуть дощі, і з водою усі шкідливі речовини, які утворюються під час розпаду сміття, потрапляють у підшкірні води, які у свою чергу течуть до криниць та річок, з яких ми п’ємо воду.
Для усіх таких замірів повинні бути оснащені відповідні колодязі. Результати цих замірів та аналізів регулярно повинні надаватися мешканцям міста, а в разі перевищення допустимих норм влада повинна вживати заходи для їх нормалізації.
Ще одним обов’язковим елементом на звалищі має бути огорожа або нагірна канава, а для того, щоб у повітрі не літали целофанові пакети чи інші речі, має бути облаштована спеціальна сітка.
Також при облаштуванні полігона для твердих відходів повинні дотримуватися державні будівельні норми (ДБН). От вони забороняють розташовувати сміттєзвалище на відстані менше ніж 15 кілометрів від аеропортів та аеродромів. Від Коломиї до Корнича відстань вдвічі менша – приблизно 8 кілометрів. Крім цього, сміттєзвалище повинне розміщуватися не ближче 1 кілометра від межі міста, 200 метрів від дороги та півкілометра від жилих забудов, – каже Роман Савінський.
Всі, хто був на нашому коломийському сміттєзвалищі, можуть самостійно дати відповідь, наскільки воно відповідає, а точніше не відповідає, елементарним нормам. Тож не ховаймо сміття під килим – воно нікуди не подінеться. Проблему сміттєзвалища потрібно розв’язувати вже зараз, нічого не чекаючи.
Записав Віктор ФІТЬО