В Україні з 2014 року діє мораторій на проведення перевірок господарської діяльності підприємців та підприємств за кількома винятками. Та попри встановлену законом категоричну заборону контрольні органи час від часу таки "трусять" малий і середній бізнес, складають акти і штрафують, пише "Галичина".
"Ми вже у вас, на перевірці..." — Перебуваю у відрядженні. За 2000 кілометрів від Коломиї. Дзвінок на мобільний. Телефонує інспектор і запитує, як мене знайти. Каже: "Ми вже у вас тут, на підприємстві. На перевірці з нинішнього дня". Якихось повідомлень або попереджень мені перед цим не надходило, — розповів колегам про останній випадок член ради ГО "Ділові люди Прикарпаття" Василь Римарук. — Кажу співрозмовникові, що перевірки заборонено законом, а він мені на це відповідає: "На нас цей закон не поширюється". І що мені тепер робити? З огляду на ось такі звернення підприємців краю рада обласного громадського об’єднання підприємців і промисловців "Ділові люди Прикарпаття" і винесла це питання на обговорення, запросивши на засідання представників державних служб — регуляторної і з надзвичайних ситуацій.
Не пускати інспекторів? — Три роки поспіль діє мораторій на перевірки. Ніхто не має права перевіряти підприємців, крім органів Державної фінансової служби (і то тільки в тому разі, якщо йдеться про використання ними бюджетних коштів. — Авт.) та Державної фіскальної служби. Є, щоправда, винятки: дія мораторію не поширюється на перевірки, пов’язані з виявленням офіційно не оформлених найманих працівників, а також закладів торгівлі, що продають підакцизні товари — пальне, алкогольні напої і тютюнові вироби і зобов’язані при цьому використовувати реєстратори розрахункових операцій (касові апарати. — Авт.), — наголосив представник Державної регуляторної служби України в області Андрій Соболевський. — На сайті служби є номер "гарячої лінії", будь ласка, звертайтеся, якщо до вас прийшли на перевірку. 3 листопада 2016 р. Верховна Рада, як розповів А. Соболевський, ухвалила три законопроекти. Перший — про відповідальність у сфері державного нагляду за господарською діяльністю, яким передбачено наділити Державну регуляторну службу повноваженнями складати протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності керівників контрольних органів, що порушують чинні закони, в тому числі й щодо неприпустимості перевірок бізнесу. Другий вносить зміни до Закону "Про основні засади державного нагляду, контролю у сфері господарської діяльності" і, як пояснив А. Соболевський, взагалі передбачає запровадити механізм, завдяки якому всі перевірки повинні будуть відображати на сайті Державної регуляторної служби.
А позапланові — погоджувати з Державною регуляторною службою. І, нарешті, третій передбачає продовження дії мораторію ще на рік — до 31 грудня 2017-го. Перший закон — про адміністративну відповідальність керівників контрольних органів — Президент України П. Порошенко вже підписав, і він набув чинності з 1 грудня. Два інші наразі ще у Регламентному комітеті Верховної Ради, де звіряють результати голосування народних депутатів України. У своїх рекомендаціях для підприємців А. Соболевський був досить категоричним. За його словами, контрольні служби, крім уже зазначених винятків, однозначно не мають права приходити на перевірки до суб’єктів господарювання, чий річний обсяг товарообігу не перевищує 20 млн. грн.
— Слід просто не допускати інспекторів до перевірки, — зазначив представник Державної регуляторної служби в області. — Записати номер посвідчення представника контрольної служби або зробити копію направлення на перевірку і сказати: "Я вас не допускаю до перевірки". І на тому кінець. Якщо справа дійде до суду, то вона там і лусне.
Але перевірники складають графіки Однак якась дивина. — Я переглянув в інтернеті багато роз’яснень фахівців, зокрема консультантів консалтингових фірм з цього приводу. Ситуація не така однозначна, як нам видається. Бо чіткої, однозначної відповіді фактично ніхто не дає, — зазначив член ради ГО "Ділові люди Прикарпаття" Василь Луканюк. — Багато контрольних органів видали самі для себе відомчі інструкції та розробили плани-графіки перевірок і діють методом "тику" — "клюне" підприємець і погодиться на перевірку чи не погодиться. Сам перелік контрольних органів, до речі, визначено в єдиному документі — постанові №408 Кабінету Міністрів. Та її було прийнято ще в 2014 році. І це дає підстави представникам контрольних органів, маю на увазі і державну інспекцію праці, і фонди, стверджувати, що вона діяла в 2014 році, а надалі втратила чинність. І це ще не все. — Далі хотів би привернути увагу до такого нонсенсу. Державна регуляторна служба 27 жовтня 2015 року видала лист, в якому нібито поставила всі крапки над "і" щодо дії мораторію. А з’ясувалося, що ні, бо Міністерство юстиції України буквально через місяць видало свого листа, який, по суті, заперечує лист Державної регуляторної служби, — продовжив В. Луканюк. — Як на мене, то в державі мав би бути якийсь міжвідомчий консенсус. Бо контрольні органи, посилаючись на лист Мін’юсту, стверджують, що для них нібито мораторію нема, і далі хочуть ходити на перевірки.
А. Соболевський визнав, що проблеми й справді існують. — Ми бачимо в державі два різні напрями руху: один — на заборону перевірок, а другий — на їх відновлення і нищення бізнесу. Але за великим рахунком до людей ставляться так, як вони дозволяють до себе ставитися, — підкреслив представник Державної регуляторної служби в області. — Є проблема — телефонуйте.
Про що свідчить судова практика? Контрольні органи, зокрема Державна служба з надзвичайних ситуацій України, у своїй діяльності керуються саме листом Мін’юсту, а не листом Державної регуляторної служби. — Є лист Міністерства юстиції від 4.12.2015 р., який містить посилання на два закони, якими встановлено мораторій на перевірки, а саме: Закон №71 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та Закон №76 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України". Мін’юст дає таке роз’яснення: закон №71 врегульовує виключно відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, де контрольним органом є виключно Державна фіскальна служба України.
Щодо закону №76, то, згідно з роз’ясненням Мін’юсту, термін дії передбаченої ним норми про мораторій на перевірки завершився. І нині заборони на їх здійснення, зокрема планових, не передбачено, — розповів начальник юридичного сектору управління ДСНС в області Микола Крилюк. — Наша служба проводить перевірки згідно з квартальними планами. Тепер щодо судових справ. Верховна Рада, як відомо, ухвалила Кодекс цивільного захисту (у 2013 р. — Авт.), який зобов’язує нас звертатися до суду з позовами про застосування заходів реагування за результатами перевірок. На сьогодні ми подали близько 50 таких позовів. і у жодному випадку у суді не поставало питання про незаконність проведення перевірок з огляду на мораторій. Є завершені справи, під час розгляду яких представники суб’єктів господарювання якраз апелювали до того, що, мовляв, діє мораторій на перевірки, проте суд цю обставину до уваги не брав. Більше того, за словами М. Крилюка, в управлінні ДСНС в області вже є прецедент, коли підприємець не допустив інспекторів до перевірки. Вони склали акт і служба звернулася з позовом, щоб суд зобов’язав його дозволити інспекторам виконати свою роботу. — Справу розглянуто. Рішення у ній наразі ще не набуло законної сили (відповідач може ще його оскаржити в Апеляційному суді. — Авт.), але суд наш позов задовольнив. Тобто такий приклад уже є, — зазначив начальник юридичного сектору управління ДСНС в області М. Крилюк.
"Наші урядовці — з Марса?.." Отож попри добру новину — те, що 235 народних депутатів України 3 листопада проголосували за продовження мораторію на перевірки бізнесу ще на рік, підприємці налаштовані аж не надто оптимістично. Бо легко порадити не пустити перевірників, а зробити це практично, коли в державі нема чіткої визначеності, коли нема впевненості у тому, що закон на твоєму боці, а не інспектора, значно складніше. Тим паче, що, так би мовити, ціна питання завдяки тим же народним депутатам України, які підтримали пропозиції урядовців, зросла до астрономічних масштабів. — За недопущення до перевірки представників інспекції праці, які виявлятимуть незареєстрованих найманих працівників, визначено суму штрафу в розмірі 320 тис. грн. Це майже як розстріл. Складається враження, що наші урядовці, які це запропонували, напевно, з Марса, — зазначив у доповіді, присвяченій питанням дерегуляції бізнесу, Василь Луканюк. — Якщо прийшли інспектори, а власника бізнесу чи директора нема на місці і молодий найманий працівник, розгубившись, сказав, що без них не допускає їх до перевірки, і перевірники склали акт, то хто компенсуватиме ці видатки? Підприємець просто розориться. Можливо, навіть, що інспірувати такі перевірки стануть недобросовісні конкурентиѕ За виявленого неоформленого працівника штраф теж чималий — 96 тис. грн. Навіть за те, що взяли людину на роботу, оформили її належно, але не повідомили інспекцію, і то 3,2 тис. грн. доведеться заплатити. Одне добре — що всі ці штрафи стосуються лише інспекції праці. Бо за недопущення до перевірки представників органів самоврядування, податківців фінансового покарання нема.
Автор: Микола ПЕТРИЧУК