11 березня у Львові на 61-ому році життя відійшла до вічності велика дослідниця і популяризаторка спадщини Праведного  Митрополита Андрея і блаженного священномученика Климентія (Шептицького), заслужений працівник культури України Оксана Василівна Гайова, уродженка Нижнього Вербіжа. Про це повідомляє Львівська архієпархія УГКЦ, пише Дзеркало медіа. Поховають покійну сьогодні, 14 березня, в її рідному Нижньому Вербіжі. Похоронні Богослужіння та Чин поховання розпочнуться о 12.00 год. Довідка: Оксана Гайова народилася 2 вересня 1958 року в селі Нижньому Вербіжі в родині вчителів. У 1976 році закінчила Коломийську середню школу №5. У 1976 – 1981 рр. – студентка історичного факультету Івано-Франківського педагогічного інституту; Недовгий час працювала вчителем історії в Житомирській області. З листопада 1982 року – працівник Центрального державного історичного архіву України у Львові. У 1998 році очолила сектор релігієзнавства архіву і пропрацювала на цій посаді до останку. Віддавала своїй улюбленій роботі усі сили і час. На високому професійному рівні підготувала до друку збірники документів та науково-популярні праці: “Пастирські послання Митрополита Андрея Шептицького”, “Церква і Церковна Єдність. Документи і Матеріали. 1899-1944”, “Церква і суспільне питання. Документи і Матеріали. 1899-1944”, “Митрополит Андрей Шептицький і греко-католики в Росії, книга 1: Документи і матеріяли, 1899-1917”), “Митрополит Андрей Шептицький. Духовні вправи для священиків”, “Митрополит Андрей Шептицький і Пласт”, “365 днів з великим Митрополитом. Роздуми на щодень” та багато інших видань. Виступала з науковими доповідями, статтями, оглядами і повідомленнями в Україні та за кордоном. Рецензувала науково-довідкові видання. Брала участь у підготовці багатьох виставок на релігійну тематику: до ювілейних дат Митрополита Андрея Шептицького, 200-ліття народження о. Маркіяна Шашкевича, 100-річчя початку Першої світової війни, 200-ліття народження творця Національного Гімну України о. Михайла Вербицького та інших. Консультувала представників різних наукових та громадських організацій з питань історії церкви та релігійної думки. Співпрацювала із засобами масової інформації, брала участь у підготовці численних радіо- і телепередач, документальних фільмів на релігійну тематику. Невтомно і наполегливо працювала над вшануванням пам’яті Митрополита Андрея Шептицького. Організувала першу в Україні виставку світлин, документів і матеріалів, присвячену 125-літтю від дня народження слуги Божого митрополита Андрея, яка відбулася 28 липня 1990 року в приміщенні Центрального державного історичного архіву України у Львові. Автор та головний упорядник ілюстрованого науково-популярного видання “На скелі Віри” – першої спроби представити у світлинах і в документах історію розвитку та діяльності Української греко-католицької Церкви крізь призму церковно-богословського вчення й архипастирського служіння митрополита Андрея Шептицького. Член виконавчого комітету із написання біографічної праці про Митрополита Андрея Шептицького “Любомир Гузар. Андрей Шептицький. Митрополит Галицький (1901-1944) – просвітник екуменізму”. Автор ряду науково-документальних фільмів, присвячених пам’яті Слуги Божого митрополита Андрея та Ісповідника віри патріарха Йосифа: “Як будувати Рідну Хату (2 ч.)”, “Світильник Істини”, “Зближаються часи…”, “Заповіт”, “Апостол єдності і віри”, “Гора Ясна”, “Срібна Земля”, “Під Твою милість прибігаємо”, “Посвята”, “Ціною власного життя”, “Крипта: Душі їх у блаженстві перебуватимуть”. Відзначена багатьма нагородами: грамотами та подяками історичного архіву, Державної архівної служби, Львівської Митрополії УГКЦ. У 2015 році удостоєна почесного звання “Заслужений працівник культури України”. Вічна пам'ять!