Адміністративна карта Коломийського району протягом наступних кількох місяців зазнає суттєвих змін – замість 50 сільських та селищних громад може залишитися не більше семи. Такі пертурбації спіткають села відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Коломийський район поділять на сім шматків чи все-таки на чотири і 28 сіл приєднають до Коломиї, як тоді зміниться вигляд району, куди подінуться сільські голови? Наразі у Коломийському районі розглядають два варіанти. Перший – об’єднати в одну територіальну одиницю місто Коломию і 28 сіл довкола нього й утворити ще три територіальні центри в районі. Другий – створити сім нових територіальних центрів окремо від міста Коломиї, пише «Дзеркало Коломиї».   Сім нових громад Нещодавно очільники Коломийщини представили сільським та селищним головам перспективний план об’єднання. Відповідно до нього, на території Коломийського району мало б утворитися сім територіальних громад – Гвіздецька, Отинійська, Нижньовербізька, Печеніжинська, Корницька, П’ядицька та Раківчицька. «До такої пропозиції ми пройшли довгий шлях, – розповідає заступниця голови Коломийської РДА Любов Михайлишин. – Ініціативи від громади не було, тож своє бачення спробував змоделювати голова районної ради Богдан Болюк. Згідно з його варіантом, на території району без урахування міста мало б утворитися 13 громад. Цей варіант подали на розгляд сільським та селищним головам. Вони визначилися, що таких громад має бути аж 15. Цю пропозицію категорично відкинула ще на першій презентації обласна регіональна група, пояснивши: варіант Коломийщини – це шість-сім територіальних громад. Тоді ми почали моделювати свою пропозицію та розраховувати фінансову спроможність громад відповідно до розташування, наближеності сіл до центру, сполучення дорогами твердого покриття, наявності у центрі школи І-ІІІ ступенів тощо. В кінцевому результаті отримали схвалення регіональної робочої групи на утворення у Коломийському районі семи територіальних громад». За словами Любові Михайлишин, не всі територіальні центри матимуть профіцит (перевищення доходів над витратами, – Авт.) бюджету. «Наприклад, за розрахунками не вистачатиме коштів у бюджеті Гвіздецької територіальної громади. Але на її території розміщена школа мистецтв та будинок туристсько-краєзнавчої творчості. Якщо брати до уваги ці два об’єкти, які утримуватимуться за рахунок коштів районного бюджету, то бюджет громади буде з профіцитом, – розповідає Л. Михайлишин. – Найкраща фінансова спроможність запропонованого бюджету є у Нижньовербізькій об’єднаній територіальній громаді з центром у селі Нижній Вербіж. Тут до об’єднання пропонувалося 9 населених пунктів, на території яких проживають 19 247 осіб. Фінансова спроможність громади з профіцитом 4 млн. 750 грн. Це при тому, що на території Нижнього Вербіжа є школа мистецтв, яка фінансується з районного бюджету, а у Ковалівці – стаціонарне відділення територіального центру для осіб похилого віку. Тому фінансова сила цієї громади мала би бути ще потужнішою. От у П’ядицькій територіальній громаді фінансова спроможність слабша. Але там розміщені об’єкти, які фінансуватимуться з районного бюджету. Печеніжинська об’єднана територіальна громада має 2,5 млн. грн. профіциту, і це при тому, що до неї доєднається найменше населених пунктів. Там розміщена автозаправна станція, звідки бюджет громади отримуватиме акцизний збір».   Яка вигода від об’єднання? «Перспективний план мали б виконати до 2020 року. Тому не означає, що у межах цього року мають бути прийняті всі рішення про об’єднання, – пояснює Любов Михайлишин. – У сільських громад є певний стимул до об’єднання – до їхніх бюджетів можуть надходити ті кошти, якими раніше вони не оперували. Це 60% податку на доходи фізичних осіб, 25% екологічного податку, 5% акцизного, 100% єдиного, 100% податку на прибуток власних комунальних підприємств і 100% податку на нерухомість. Тобто територіальна громада отримає стільки ж податків, скільки й місто обласного значення. Також громада може претендувати на інвестиції та гранти з фонду регіонального розвитку». «За законом ініціатива об’єднуватися мала би якраз виходити від слабшої громади, яка ініціювала б приєднання до сильнішої, – продовжує думку Л. Михайлишин. – І, відповідно, сильніша вже мала б погодитися або ж не погодитися прийняти до себе слабшу громаду». А чим повинна керуватися та громада, яка на нинішній день є самодостатньою і яка повинна до себе приєднати іншу громаду? Тим, що об’єднуються не тільки громади, а й території, й інвестиційна привабливість. «Чому нас в якійсь мірі підганяють провести об’єднання цього року? У жовтні заплановані місцеві вибори, на яких, відповідно, громада вже зможе обрати голів нових адміністративних центрів. Очолювати їх будуть голови, а в залежності від кількості населення формуватиметься штатний розклад. В інших населених пунктах, які входитимуть у відповідний центр, мали би обирати старост замість сільських голів», – розповідає Л. Михайлишин.   Села інших районів Згідно з останнім варіантом перспективного плану об’єднання громад, не передбачалося приєднання до Коломийщини сіл з інших районів. Проте така пропозиція пролунала, і зараз йдуть перемовини, пояснюють в РДА. «На прохання мешканців Гвіздця розглядається варіант приєднання до їхньої територіальної громади сіл Городенківського та Снятинського районів. Це села Росохач, Прикмище, Виноград, Торговиця, Слобідка, Вербівці, Сороки (Городенківський район) та Кулачківці й Балинці (Снятинський район), – перелічує Л. Михайлишин. – Проте ні Городенківщина, ні Снятинщина не згідна з тими варіантами, кажуть, що будуть об’єднуватися у межах територіальної цілісності своїх районів. Хоча ці вказані села раніше входили до Гвіздецького району і, відповідно, їхнім мешканцям зручніше добиратися до Гвіздця, аніж до Чернятина, запропонованого центру у Городенківському районі». [caption id="attachment_537" align="alignnone" width="640"] Дві години керівництво Коломиї переконувало сільських голів об'єднуватись[/caption]   «Зробимо Коломию містом-стотисячником» За іншим варіантом, Коломийщину хочуть поділити на чотири адміністративні центри: створити територіальну громаду з центром у Коломиї, до якого приєднати 28 довколишніх сіл, і залишити три адміністративні центри в Отинії, Гвіздці та Печеніжині. Таким чином утворити потужний центр у Коломиї з населенням 114 тисяч осіб. З цього приводу у середу, 27 травня, міський голова Коломиї Ігор Слюзар зустрічався з представниками сільських рад. Дві години мер переконував війтів приєднуватися до міста, мовляв, «гуртом легше і батька бити». Зокрема, наводив дані по податкових надходженнях на одного мешканця у місті і селі. Станом на цей рік, у місті надходження на одну людину становить 1197 гривень, то у селі – лише 152 гривні. Після приєднання прогнозовано, що ця сума зможе зрости до 892 гривень. «Навіть у такому елементарному показнику зрозуміло, що вам з нами буде краще, – продовжував переконувати війтів Ігор Слюзар. – Ваші побоювання марні: кожне село матимете таке ж право голосу, як і місто. Об’єднавшись, наша громада стане 100-тисячною, що дасть нам додаткові кошти з бюджету». Серед активу сіл звучали різні думки. Наразі вони називають закон про добровільне об’єднання територіальних громад «котом у мішку» і зважують, як житимуть краще – окремо чи разом з містом. Був на зустрічі й представник села Саджавки, що у Надвірнянському районі, Микола Андрійчук, який висловив таку думку, що поки ці 28 сіл роздумують над вигодами від об’єднання з Коломиєю, їхнє село з радістю приєдналося б до міста, але поки, на жаль, такої можливості немає. «Ми б хотіли бути у вашій ситуації, щоб мати змогу створити 100-тисячну громаду. Це найкращий варіант. Тим паче, у вашій – коломийській громаді», – каже Микола Андрійчук. Також такий варіант об’єднання підтримує і депутат Івано-Франківської обласної ради Юрій Романюк і наводить пояснення. «Зараз в Івано-Франківській області є лише один центр, який має понад 100 тисяч населення, – це місто Івано-Франківськ з населенням приблизно 235–240 тисяч осіб. Наприклад, у Калуші – 67 тисяч осіб, а в Коломиї – 61 тисяча. Тобто з нас ніхто не має можливості сформувати стотисячну громаду, – пояснює Юрій Романюк. – На сьогоднішній день народний депутат України, колишній міський голова Калуша Ігор Насалик розробив «пілотний» проект, згідно з яким місто Калуш і Калуський район об’єднується в одну міську територіальну громаду, де Калуш стає центром Калуського району. Такий варіант об’єднає всі громади в один величезний «гаманець». Альтернативи цьому проекту немає, вважає обласний депутат, тому пропонує провести аналогію і в Коломийському районі. Тільки тут місто Коломию об’єднати з 28 населеними пунктами у радіусі 15–20 кілометрів. Таким чином, за словами Ю. Романюка, наблизити доступ цих громадян до коломийської міської інфраструктури. «Для чого шматувати район на сім кусків, які навіть не мають елементарної інфраструктури і всі кошти наступні п’ять років витрачати на розбудову цієї інфраструктури? На будівництво нових кабінетів для нових чиновників? Для чого, наприклад, у Нижньому Вербіжі створювати ще одну податкову службу, коли село знаходиться за мостом над Прутом? Чи для чого у Корничі створювати пожежну частину, якщо через 500 метрів вона є у Коломиї? Пропоную одразу: якщо громада буде створена, у наступному році максимально закласти кошти на покращення сполучення між цими селами і Коломиєю та будівництво стратегічно важливих об’єктів, зокрема басейну для всіх мешканців цієї громади».   Чи готові села? За словами Любові Михайлишин, до варіанту Коломиї схиляється й обласна робоча регіональна група. «Формування об’єднаної громади з центром у Коломиї відкриває можливості щодо отримання позикових коштів у Світовому банку, а не тільки залучення інвестиційних», – пояснює чиновниця. Як повідомили «Дзеркалу», наразі жодний сільський голова відкрито не заявив, що готовий піти до Коломиї. На це, кажуть в РДА, є пояснення: у селян є певні побоювання, зокрема, що розпочнеться дерибан їхніх земель, а вони просто не матимуть права голосу. Коломия, мовляв, розвиватиметься за їхній рахунок. За словами Юрія Романюка, це невиправдані побоювання, а таку інформацію поширюють провокатори. З кожного села буде член виконкому, який матиме право голосу. «З сіл загалом буде 28 війтів (сільських голів), а з міста лише 5–6 представників. Тож хто матиме більшу силу голосу?» – ставить риторичне запитання депутат. Вікторія МАРТИНЮК