По всій країні відповіді різні. Так само і в нас. У коментарях – обурення ремонтами, а під час особистих зустрічей і в приватних повідомленнях майже всі питання про дороги та тротуари.

Коломийська громада – дім героїв, яких ми зобов'язані підтримувати. Наша "десятка", тероборона та інші військові частини (які не можу називати з міркувань безпеки) – слава українського війська. І ми їх підтримуємо. Скажіть, будь ласка, яка громада допомогла їм більше? Таких немає. Бо тільки цього року на військові частини виділено - 121,4 мільйона гривень.

Це величезні гроші, але хто буде сперечатись, що потрібно більше? Ніхто. Тому до кінця року ця сума зросте.

Крім того, Коломийський бюджет цього року переводить державному понад 200 мільйонів гривень (це називається реверсна дотація). І я впевнений, що ці понад ДВІСТІ МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ державою теж будуть витрачені на армію.

Тобто понад 320 мільйонів гривень з бюджету громади цього року буде витрачено на ці важливі потреби.

А тепер після цих цифр я просто нагадаю вам, що місцева влада єдиний орган, який відповідає за благоустрій у містах та селах. Тобто, якщо ми не латаємо дороги, стрижемо траву чи освітлюємо вулиці – то цього не робить ніхто.

Важливо і те, що коли інші громади вдосконалюють благоустрій, ми не можемо просто спостерігати. Бо основний ресурс громади - люди, і що б ми їм не говорили, вони не будуть жити в громаді з поганим благоустроєм. Тобто, не розвиваючись, навіть попри війну ми ризикуємо програти конкуренцію за людей і це може стати незворотним процесом для нашої громади.

Крім того, гроші які є в нашому бюджеті ми не вкрали та не приховали. Вони через передбачений законом механізм для того і надійшли в бюджет громади, аби бути використаними на її користь.

Тут я ще раз нагадаю, що понад 320 мільйонів гривень громади цього року буде витрачено на пріоритетні потреби пов'язані з війною. Це означає, що ми не втомлюємося допомагати нашим захисникам та їхнім рідним. Гроші на це були та є. Не тисячі чи сотні гривень, а мільйони. І ми продовжуватимемо допомагати стільки, скільки це буде необхідно!

Але потрібно пам’ятати: наші захисники та їх близькі заслуговують на рівні дороги й тротуари, освітлені вулиці, добрі місця для відпочинку. Ми балансуємо як одні, так й інші потреби та робимо все від нас можливе, щоб і допомогти військовим, і зробити їхнє місто та села кращими".