13 жовтня 2021 року о 14 год. біля Музею писанкового розпису відбудеться відкриття меморіалу пам’яті Вишиванюка Михайла Васильовича. Матеріал присвячений спогадам Євстахія Крижанівського про життя та особистість Михайла Вишиванюка.
Євстахій Крижанівський, академік НАН України, доктор технічних наук, професор, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу
«Михайло Васильович Вишиванюк був патріотом свого краю і України»
Мені було дуже важко приступити до написання цих рядків – «Спогади про Михайла Васильовича Вишиванюка»…
Прикро усвідомлювати, що цієї Людини уже немає з нами… Я навмисно уникнув багатьох епітетів, які характеризують його, як Великого Чоловіка. Це було б дуже спрощено і банально, а Він завжди був оригінальним, своєрідним, і за порівняно коротке життя своєю працею і діями заслужив на особливо шанобливе ставлення до себе.
Тільки тут, на Заході України, на землі, яка піддавалась тривалим багатостраждальним випробуванням на шляху формування й утвердження державності, зміг народитися і сформуватися такий господарник. Наша земля народила багатьох видатних державників, господарників, політиків, гуманістів, науковців, інженерів, лікарів, які формували і примножували славу України. В цей ряд хочу долучити і Михайла Васильовича, який завжди в творчому пошуку формував засади ефективного оптимального господарювання на своїй рідній землі, при різних організаційно-політичних формаціях. Народившись в селі, Він полюбив землю і, по-суті, все своє свідоме життя присвятив сільському господарству. Здобуваючи різні за напрямами діяльності спеціальності, Михайло Васильович адаптував їх до важливої проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, а також – полегшення важкої праці хлібороба. Розуміючи, що прогресивні технології будь-якої галузі можна реалізувати завдяки розвиненому машинобудуванню, Він отримав фах інженера-механіка в Дніпропетровському сільськогосподарському інституті. Цьому передувало навчання в Коломийському технікумі механічної обробки деревини і служба в армії.
Виконуючи будь-яку роботу, Михайло Вишиванюк завжди був у пошуку отримання оптимального результату, і цілком логічним було його призначення у віці 29 років на посаду голови правління колгоспу імені Степана Мельничука. Зароджувались нові форми господарювання, суспільство дозрівало до зміни державного устрою. Михайло Васильович одним із першим добився реорганізації колгоспу в акціонерне товариство.
І уже в незалежній Україні його досвід реформатора і невтомного пошуковця оптимальних шляхів управління в аграрному секторі пригодився, коли Михайло Васильович очолював Раду сільгоспвиробників області, був радником Президента України з аграрних питань і членом Комісії з питань аграрної і земельної реформи при Президентові України. Саме в той час в нашій області був створений «Фонд розвитку регіону», покликаний визначати пріоритети різних галузей виробництва і сприяти їх розвитку. Засновниками «Фонду розвитку регіону» було майже півсотні підприємств. Михайло Васильович завжди був активним і конструктивним при вирішенні різних складних питань. Адже треба було створити нові економічні відносини між галузями і підприємствами в умовах нової суспільно-політичної формації, нові засади формування економіки незалежної України. Мені було доручено очолити Раду «Фонду розвитку регіону» і я тоді зблизька мав можливість оцінити всю велич думки і дій великого господарника Михайла Васильовича Вишиванюка. Було надзвичайно приємно спостерігати за впевненим поступом уже Вишиванюка-державника.
Михайло Васильович продовжував учитись і творчо працював як науковець. Він здобув юридичну освіту в Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника, отримав науковий ступінь кандидата економічних наук і здобув науковий ступінь доктора наук за спеціальністю «Державне управління».
Особисто я з теплом згадую Михайла Васильовича Вишиванюка як надзвичайно доброзичливу людину, яка завжди підтримувала наш університет, і мене зокрема, в різних ситуаціях. Потрібна була фінансова підтримка при друкуванні першої моєї книги – я її отримав від Михайла Васильовича ще тоді, коли він працював головою правління колгоспу. Михайло Вишиванюк, як голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації, завжди сприяв нашому університету в представленні наших напрацювань на рівні різних гілок влади, сприяв у відвідуванні університету перших осіб держави. Він був частим гостем нашого університету, зустрічався з викладачами і студентами. Ці зустрічі проходили у режимі жвавих дискусій, майже кожна завершувалась цікавими пропозиціями. На одній із таких зустрічей мова зайшла про те, що гірськолижний курорт «Буковель» проектують австрійські фахівці, і що в Україні таких фахівців ніхто не готує. Після цієї зустрічі в нашому університеті був створений факультет архітектури туристичних комплексів.
Відвідуючи університет із зарубіжними делегаціями і гостями області, Він ніколи не оминав Геологічний музей. У 2002 році подарував Геологічному музею художню композицію, яку отримав на свій ювілей. Це є безцінний подарунок для майбутніх поколінь. Ми його назвали «Оберіг музею». Композиція представлена соколом, який повернувся з полювання до свого господаря пораненим. Виготовлена з металу і необроблених кристалів: фіолетового аметисту, прозорого кварцу, жовтого цитрину, чорно-сірого антимоніту та золотистого піриту. Сокіл став символом та окрасою Мінералогічної колекції – наукового об’єкта, що має статус Національного надбання України.
Михайло Васильович був простою, доступною людиною, володів природним талантом організатора. Він вміло націлював різнопланові аудиторії на вирішення складних завдань. Це був організатор від Бога, як кажуть у народі. При цьому Він використовував різні форми спілкування. Один із таких видів спілкування був волейбол. Формувались команди із керівників різних рівнів, з обов’язковою участю голови ОДА і його заступників. При цьому знаходився час, щоб акцентувати увагу на вирішенні важливих завдань. Отримане в неформальній дружній ситуації завдання накладало додатковий рівень відповідальності. Михайло Васильович при прийнятті відповідальних рішень завжди враховував думку науки. Пригадую, були складні обговорення проблеми щодо видобування сланцевого газу на території Івано-Франківської області. Двічі в таких обговореннях брали участь делегації високого рівня з США, які очолював тогочасний Надзвичайний і Повноважний посол США в Україні Джон Теффт. На семінарі в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, модератором якого був Джон Теффт, Михайло Васильович заявив, що тільки тоді підтримає цей проект, коли буде відповідне заключення науковців університету нафти і газу.
Голова ОДА Вишиванюк М. В. сприяв залученню науки до вирішення проблем області. Він організовував заслуховування на колегії ОДА напрацювань івано-франківських університетів щодо вирішення актуальних проблем області. Це відповідним чином активізувало роботу науковців. Окремі перспективні пропозиції заслуховувались у присутності Президентів України під час відвідування ними Івано-Франківської області. Тут Михайло Васильович був справжнім державником, Він дбав про широке впровадження перспективних наукових розробок у відповідні галузі економіки України. Так за його особистого сприяння я виступив на засіданні Ради національної безпеки і оборони щодо шляхів диверсифікації постачання природного газу до України, задля підвищення енергетичної безпеки. Мабуть, саме шанобливе ставлення до науки і сприяло тому, що, завершивши роботу на посаді голови ОДА, Михайло Васильович перейшов працювати до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на посаду професора кафедри «Державне управління». Маючи великий досвід державного службовця високого рангу, Він дуже цікаво читав лекції магістрам державної служби.
Підсумовуючи короткі спогади про Михайла Васильовича Вишиванюка, треба справедливо визнати, що Він був Особистістю і, в першу чергу, ефективним державотворцем на ниві формування господарського комплексу, патріотом України, доброю, чуйною і справедливою людиною. І планів у нього було чимало!
На жаль, так раптово і несподівано обірвалось земне життя цієї прекрасної і мудрої Людини…
Читайте також: П’яті роковини без Михайла Вишиванюка: спогади рідних та близьких