Любомир Глушков, депутат Коломийської міської ради, став головою райдержадміністрації наприкінці січня цього року. До того часу очолював Коломийський міськрайонний штаб Координаційного центру швидкого реагування, який займався забезпеченням бійців у зоні АТО. Залучення інвестицій у район, розвиток інфраструктури, ремонт доріг, збереження історичної спадщини… І це ще не всі питання, вирішенням яких від першого дня керівництва Коломийщиною опікується Любомир Глушков. З журналістами очільник району зустрівся о 17.15 після завершення робочого дня. Сам додому в такий час, як переконує, не збирається – за планом ще чимало справ і зустрічей. «Коли я прийшов на посаду, ситуація була досить складна. Це було пов’язано з подіями в державі: війна, післяреволюційний стан, – розповідає Любомир Глушков. – Перше, що мені довелося робити, це згуртувати колектив і націлити його на роботу. Від того, наскільки професійний колектив, залежить успіх і моєї праці зокрема. Один у полі не воїн. У цьому я вже переконуюся неодноразово. Ми – державні службовці, найняті державою і людьми для того, аби вирішувати не свої питання, не питання рідних чи близьких, а вирішувати ті проблеми, з якими до нас звертається громада. Тому, починаючи від простої бабусі, яка приїхала з села, і закінчуючи керівником установи будь-якого рівня, спілкування й увага до них мають бути однакові. Тут людину мають почути і, найосновніше, докласти всіх зусиль до розв’язання проблеми». –          Чи в силі райдержадміністрації вирішити всі питання громади? –          Звичайно, що ні. На це є об’єктивні й суб’єктивні причини. На мою думку, ми все-таки зрушилися з мертвої точки. Коли я прийшов на цю посаду, надходили скарги від людей, що їм не приділили увагу, що по-хамськи поставилися до них. Я наголосив колективу: якщо будуть такі випадки, ставитимемо питання руба про перебування на зайнятій посаді. Щотижнево ми заслуховуємо на нарадах керівників відділів управлінь про те, як розглядаються заяви громадян, як вирішуються їхні проблемні питання. Якщо ми не можемо вирішити це питання, то повинні чітко пояснити людині, як їй діяти далі. Тобто, вся моя робота була спрямована на те, щоби людина відчула, що в державі настають зміни, що Революція гідності була недаремною. Колись чиновник сидів десь там, далеко на небосхилі, а людина була маленькою внизу, і чиновник, відповідно, з тієї своєї висоти не бачив її проблем. –          Які першочергові проблеми в районі і які з них вже в процесі розв’язання? –          Якщо говорити про проблеми Коломийщини, то починати потрібно з доріг. В Отинії, до прикладу, протягом останніх років дорога не ремонтувалася. І тільки цього року завдяки тісній співпраці районної й обласної влади та розуміння міністерств, відомств питання фактично зрушилося з місця. І зараз в Отинії тривають ремонтні роботи. Ще одна проблемна дорога – Коломия–Городенка. На даний час на ремонт цієї дороги постановою Кабміну виділено 7 мільйонів гривень. Враховуючи те, що наш краянин Василь Буджак зараз очолив Службу автомобільних доріг в області, я переконаний, що, маючи необхідне фінансування, дорогу якісно відремонтують відповідно до кошторису. Пам’ятаємо й стан дороги Коломия – Івано-Франківськ. На деяких її ділянках взагалі неможливо було проїхати. Зараз вже зроблена основа, й тривають перемовини про фінансування асфальтного покриття. У наших планах – продовжити ремонт дороги у напрямку Корнича і виїхати по об’їзній на Чернівці. –          Минулого тижня у п’ядицькому дитсадку відкрили додаткові групи. Чи ще десь в районі планується відкриття дошкільних закладів? –          Цього року на Коломийщині маємо відкрити п’ять дитячих садочків... попри нелегкий стан в країні, в період неоголошеної війни. Три нові групи у П’ядиках відвідуватиме 120 дітей. Наступні дошкільні заклади відкриватимемо у Рунґурах, Винограді, Лісному Хлібичині та Шепарівцях. В цьому заслуга й керівництва області – голови облдержадміністрації Олега Гончарука, який підтримує наші починання, його першого заступника Сергія Басараба, першого заступника голови облради Олександра Левицького та народних депутатів – Юрія Тимошенка й Андрія Іванчука. –          Наскільки пріоритетним для району нині є питання збереження історичної спадщини? –          Для мене, як для уродженця Коломийщини, важливо, щоб ми пам’ятали свою історію, вшановували видатних людей, які уславили наш край і Україну. Знову ж таки у важкий для країни час, коли катастрофічно бракує коштів, взялися відновлювати Літературно-меморіальний музей імені Мирослава Ірчана у П’ядиках. Приміщення перебувало в жалюгідному стані. Будівлі розвалювалися, а подвір’я було геть захаращене. Зараз тривають ремонтні роботи за кошти сільської ради й частково фінансово допомагає районний відділ культури. На моїй зустрічі з сільським головою щодо відновлення музею він пообіцяв згуртувати громаду й у найстисліші терміни полагодити музей. Сільський голова дотримав свого слова. Впродовж місяця ми завершимо ремонт, відновимо експозицію і відкриємо музей для відвідувачів. –          В занедбаному стані перебуває й колишня священича резиденція в с. Молодятині, де проживала й написала свою повість «Апостол Черні» Ольга Кобилянська. На якому етапі реставрація цієї будівлі? –          Це унікальна пам’ятка. Про хатину, де гостювала видатна українська письменниця Ольга Кобилянська, де бував Василь Стефаник, де написані видатні твори, знають, мабуть, не всі мешканці Коломийщини. Але це місце, куди могли б приїжджати туристи, де можна проводити екскурсії... Коли я дізнався, що хатина практично може зникнути з лиця землі, то терміново зібрав керівництво села, його актив. Як з’ясувалося, ще на початку 1990-х будинок повернули під резиденцію місцевому священику, але грошей на його реставрування за 25 років ніхто не знайшов. За цей час будівля фактично зруйнована. Районна влада була готова знайти кошти на її ремонт. Але вкладати гроші у приватну власність ми не можемо. Тоді постало питання: або приміщення передають у власність сільської громади і тоді ми готові фінансувати реставрацію, або воно залишається приватним, але тоді власники мають відновити його за свій кошт. Сільська громада ухвалила полагодити будівлю за власні кошти. Найближчим часом на сесії сільської ради має бути прийняте рішення, що громада гарантує спільними зусиллями реставрувати приміщення. Також була розмова про можливе відкриття у ньому сільської бібліотеки. [pull_quote_left]Ми ведемо перемовини з підприємцями Китаю. На території Коломийщини вони хочуть збирати сільськогосподарську техніку. Чому для них приваблива Коломия? Тому що ми знаходимося недалеко від кордону, тут є можливість продавати техніку на Захід, в Євросоюз, добра транспортна розв’язка.[/pull_quote_left] –          Ставши головою райдержадміністрації, Ви наголошували, що одним з важливих питань є залучення інвестицій на Коломийщину. Чи є вже якісь зрушення? –          Для мене основним завданням було залучити максимум інвесторів, хоча б одного на рік – це, вважаю, вже перемога. Я чудово розумію, в країні триває війна, тому не дуже хтось прагне вкладати сюди свої кошти. Тепер ведеться активна завершальна робота з українсько-чеською фірмою «АВЕ» щодо будівництва сміттєпереробного заводу. Фактично вже визначилися з місцем. Громада села, на території якого стоятиме підприємство, цю ідею підтримала. Їхній сільський голова разом з нами їздив на запрошення «АВЕ» до Чехії. Чим нас привабила ідея будівництва заводу у районі? Підприємство сплачуватиме податки, даватиме фінансування, братиме участь у розвитку соціальної інфраструктури. Це нові робочі місця. Мешканці села матимуть пільгу на вивезення сміття. А це чисті посадки й річки... Також ми активно продовжуємо працювати щодо «Сільмашу». Підприємство внесли до програми «Украгролізингу». Це та обіцянка, яку ми давали ще на початку року. Ця програма – рятівна соломинка для «Сільмашу». По-перше, підприємство не має обігових коштів для того, щоб виготовляти продукцію. А виготовивши, не так просто її реалізувати, треба мати виходи на різні ринки. Донести, що є така продукція, поширити її, щоб Україна знала. Ще одна проблема: ті, хто хоче придбати продукцію, не завжди мають готівкові кошти. «Украгролізинг» дає можливість профінансувати підприємство, викупити продукцію і передати у лізинг тим, хто має можливість нею користуватися. Це на певний період ґарантує стабільність роботи підприємства. Люди знатимуть, що продукцію, яку вони виготовляють, купуватимуть і за неї платитимуть гроші. Це допоможе погасити борги, працівникам заводу отримати заробітну плату, це серійні надходження податків і, відповідно, це дає можливість розвитку підприємства. І ще на тему інвестицій: ми ведемо перемовини з підприємцями Китаю. На території Коломийщини вони хочуть збирати сільськогосподарську техніку. Чому для них приваблива Коломия? Тому що ми знаходимося недалеко від кордону, тут є можливість продавати техніку на Захід, в Євросоюз, добра транспортна розв’язка. І важливо: Україна стає учасником зони вільної економічної торгівлі. Мова про те, що сюди мають приїхати працювати китайці взагалі не йде. Працюватимуть тут лише наші місцеві мешканці. –          Чим можна привабити інвестора на Коломийщину? –          В Україні інвестори завжди зустрічалися з бюрократичними перепонами. Як представник влади, я на кожній зустрічі з інвесторами декларую: всіляко сприятиму й надаватиму допомогу, щоб на території району будувалися нові заводи, надходили інвестиції. По-друге, стараюся підтримувати особисті дружні стосунки з потенційними інвесторами. Демонструю – влада відкрита. Третє, що дуже важливе, це стабільна ситуація на Заході України. І останнє – на Коломийщині працьовитий народ, привабливість для туризму, близьке розташування до кордонів та добре транспортне сполучення. [pull_quote_left]Треба знайти відповідь – де можна легально придбати гравій? Я дав доручення вивчити створення державного кар’єру.[/pull_quote_left] - Чи вдалося вирішити проблему з виплатою зарплатні медикам району? Адже питання про відсутність коштів на зарплати медикам постало вже в квітні. - Слава Богу, зараз зарплата виплачується, днями виплатили за серпень. Моє спілкування на рівні Міністерства охорони здоров’я при залученні народних депутатів Ю. Тимошенка та А. Іванчука допомогли наблизити субвенцію та знайти кошти для виплати медикам. Незабезпечення фондової заробітної праці в медичній галузі Коломийщини складало фактично 5 місяців. Зараз важливим для мене питанням стали пошуки додаткових коштів на зарплату медиків до кінця року. Також важливо, щоб ми змогли виплатити індексацію. –          Мешканці району неодноразово скаржилися на незаконний вивіз гравію... –          Ми прагнемо припинити нелегальний вивіз. Цю проблему треба розв’язувати в комплексі. Треба знайти відповідь – де можна легально придбати гравій? Я дав доручення вивчити створення державного кар’єру. Легальний кар’єр для вивозу гравію в районі є в селі Кийданці. Також у рамках русловирівнювальних робіт, які зараз тривають на території Воскресінців, підприємець отримав дозвіл на вивіз частини гравію. Якщо тільки забороняти і не казати, де можна законно купити той гравій, то крадіжки триватимуть. [pull_quote_right]Презентації Коломиї на належному рівні нема.[/pull_quote_right] - Якщо дещо узагальнити, то які питання розвитку Коломийщини нині є пріоритетними? - Це – розвиток зеленого туризму, вирощування й виготовлення екологічно чистих продуктів, які можна експортувати до Європейського Союзу, розвиток сільськогосподарського виробництва. Знову скажу про будівництво сміттєпереробного заводу, адже це важливий фінансовий внесок в район. Також важливим є продовження будівництва деревообробного заводу, яке розпочали в Коломиї. - А якщо говорити про місто Коломию… - Розвиток Коломиї великою мірою залежить від розвитку туризму. Але для цього місто треба зробити привабливим для туриста, аби він тут не проводив щонайбільше 3–4 години, а залишався як мінімум на день. Для цього потрібно розвинути соціальну інфраструктуру: де залишитися на нічліг, куди піти попоїсти, де можна цікаво провести час… Перш за все, необхідно надати інформацію про Коломию, поширити її серед потенційних відвідувачів нашого міста. Зараз презентації Коломиї на належному рівні нема. Активна робота щодо пропагування міста не ведеться. Потрібно максимально залучати знавців цієї справи, організовувати семінари й презентації, популяризувати у світі наше писанкове місто… Як один із співзасновників громадської ініціативи «Збережемо стару Коломию», я неодноразово закликав навести лад в історичній частині міста з фасадами, вивісками, спотикачками… Винести на загальне обговорення встановлення пластикових вікон в будівлях, які є пам’ятками архітектури. Чому б у середмісті не зробити нічне освітлення фасадів? Бо маємо натомість завалені сміттям баки і тротуари довкола них. І так це сміття тхне до ранку в кращому випадку, бо вивозять його не завжди вчасно. Зараз ми відреставрували чотири ікони євангелистів, які були колись розміщені над «Коломиянкою». Їх освятив Блаженніший Святослав, а встановимо їх у рамках фестивалю духовної пісні наприкінці вересня. Якби кожен зробив по одній добрій справі, то Коломия стала б справжнім писанковим містом, перш за все – для її мешканців. http://dzerkalo.media/golova-kolomiyskoyi-rda-lyubomir-glushkov-pro-investitsiyi-novi-robochi-mistsya-silmash-ta-polikliniku/