Звичайні життєві негаразди не несуть шкоди. Вони провокують короткотривалий стрес, який стимулює побудову нових нейронних мереж, завдяки яким ми пристосовуємося і вчимося, та утворення нових нейронів в гіпокампі. "У мене стрес – фраза, яку можна говорити по кілька разів на день, адже неприємні речі трапляються постійно. Тривала суперечка або нерозуміння інших можуть викликати цілий шквал негативних емоцій. Але чи дійсно це той стрес, який губить організм? Звичайні життєві негаразди не несуть шкоди", – пояснила в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун. Життєві негаразди провокують короткотривалий стрес,який стимулює побудову нових нейронних мереж, завдяки яким ми пристосовуємося і вчимося, та утворення нових нейронів в гіпокампі. Під час стресу нейронні мережі частково роз’єднуються, стає менше контактів (синапсів), але потім, після дії стресу, нейронні мережі активно будуються наново – так ми вчимося. Саме тому твердження "не можна нервувати – нервові клітини не відновлюються" не відповідає дійсності. Стрес діє на мозок по-різному. Цей міф з’явився з невдалого наукового експерименту. Наприкінці 1990-х в Кенії карликові зелені мавпочки, яких утримували в дослідницькому центрі, раптово померли. Розтин показав, що у них відбулася загибель нейронів гіпокампу – ділянки мозку, залучену в пам’ять і навчання. Причиною загибелі і нейронів, і мавпочок уважали стрес через соціальну ізоляцію. Що ж тоді вважати небезпечними для здоров’я людини переживаннями? Це хронічний стрес. Дію хронічного стресу на мозок найкраще досліджено на гризунах. В них хронічний стрес моделюють утриманням в неволі, коли вони не можуть рухатися. Для звірятка, яке зазвичай постійно бігає, іммобілізація – це страшний стресор. Він дійсно спиняє утворення нових нейронів, погіршує пам’ять і здатність до навчання. Тож як зробити своє життя краще? Для протистояння стресу є 2 шляхи: подолання та уникнення. Уникнення – це деструктивний шлях, коли ми відкидаємо існування проблеми, починаємо вдаватися до алкоголю чи наркотиків, шукаємо викид емоціям (наприклад, пишемо пости мовою ненависті) та стаємо байдужими. Подолання – це конструктивний шлях. Це прийняття ситуації, планування та активні дії із подолання, пошук підтримки і позитиву (так зване позитивне перепланування, reframing). Кілька порад, щоб допомогти своєму організму подбати про нейрони та решту тіла: - Перебування на природі знижує рівень кортизолу. Йдіть на природу. В Британії навіть прописують спостереження за птахами як терапевтичний засіб при гіпертензії, хворобах серця і "стресі". - Кохані люди допомагають пережити складні моменти – наше тіло інакше реагує на стрес чи складні завдання, якщо ми відчуваємо підтримку. - Вмійте розпізнати симптоми вигорання, щоб не допустити стресової ситуації. - Дотримуйтеся режиму дня – намагайтеся лягати і вставати в більш-менш комфортний для вас час. - Займайтеся спортом або танцями. Біг на довгі дистанції чи навіть ходіння пішки змушують мозок виділяти фактор росту нервів. - Прибирайте чи працюйте в саду. Ненависне прибирання може стати в пригоді, якщо мова йде про подолання стресової ситуації. Поки ми прибираємо, слід думати про саму роботу, те, як все впорядковується і кращає. - Правильно харчуйтеся. Треба їсти прості продукти переважно рослинного походження, не переїдайте і не заїдайте стрес. Слідкуйте, щоби у вашому раціоні були присутні рослинні і тваринні білки та жири, складні вуглеводи і достатньо рідини. Читайте також: Вчені назвали продукти, які допомагають бути стресостійким