Про це директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут заявив в інтерв’ю для видання «КП в Україні» до Дня пам’яті жертв Голодомору.

«Після Голодомору архіви пройшли чистку. Документи, які могли свідчити про штучно створений голод, масово знищувались або так змінювались, щоб потім неможливо було встановити, що ж насправді відбувалося. Сьогодні нічого втаємниченого не залишилося, але ще не всі фонди пройшли повний комплекс науково-технічного опрацювання, тож, можливо, нас чекають нові значимі знахідки», – підкреслив Андрій Когут.

За його словами, наразі Архів підготував детальні каталоги про історію Голодомору. При цьому аналітичне опрацювання цієї інформації істориками і дослідниками – це наступний крок. «Тобто, весь комплекс завдань ще не завершений, якщо ми говоримо, власне, про наукове опрацювання», – додає Андрій Когут.

Він нагадав, що у Галузевому архіві Служби безпеки України сьогодні зберігається один з найбільших документальних комплексів, які прямо чи опосередковано є свідченням штучно створених голодів.

За словами Андрія Когута, їх можна умовно розділити щонайменше на дві категорії. З одного боку ˗ це справи, які свідчать про репресії проти тих, хто намагався запобігти Голодомору; поширював інформацію про те, що радянська влада хоче вбити голодом українських селян; повставав проти заходів, які проводили комуністи на селі.

Інша категорія – це так звані архівно-кримінальні справи, які були відкриті пізніше: в тому числі на тих, у кого знаходили різні свідчення про Голодомор.

Служба безпеки України не лише забезпечує вільне й неупереджене їх дослідження, а, здебільшого, вона є ініціатором масштабної роботи архівістів з опрацювання та переосмислення наявних документів спільно з науковцями, дослідниками та журналістами.

Нагадаємо, що державний архів СБУ є одним із найбільш відкритих серед усіх пострадянських країн. І скористатися ним можуть усі, кого цікавить період тоталітарного комуністичного режиму.