Вже не вперше влада намагається посилити контроль над діяльністю ФОПів та підприємствами, які користуються їхніми послугами.
6 лютого 2019 року Міністерство соціальної політики України оприлюднило законопроект, згідно з яким роботодавець не зможе наймати ФОП замість офіційного працевлаштування робітника, якщо їхні відносини відповідають трьом із 7 визначених критеріїв. Обговорення законопроекту триватиме до 6 березня.
" Хочу підкреслити, що подання такого законопроекту є виконанням рекомендації Міжнародної організації праці № 198 про трудові правовідношення. Ті 7 критеріїв, які ми намагалися виписати, чітко відповідають саме цій рекомендації. В багатьох розвинутих європейських країнах ця рекомендація вже використовується", — Микита Суєтін, державний експерт Директорату норм та стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики України.
Часто роботодавець наймає ФОП для того, аби сплачувати менші податки, але при цьому вимагає дотримання правил виконання робіт та трудового розпорядку — як і від тих, хто офіційно працевлаштовані як наймані працівники.
"Є певні роботодавці, які зловживають правом укладати цивільно-правові договори з ФОП, намагаються таким чином їх працевлаштувати, і при цьому вимагати від них тих посадових обов’язків і тих умов праці, які притаманні саме трудовим відносинам. З точки зору розвитку економіки в нашій країні, на наш погляд, це є зовсім невідповідним, оскільки відповідальний бізнес, який намагається правильно оформлювати своїх працівників, не зможе конкурувати з тим роботодавцем, який займається фактично тіньовою зайнятістю", — Микита Суєтін, державний експерт Директорату норм та стандартів гідної праці Мінсоцполітики.
" Коли я працював у міжнародній компанії, так сталося, що у нас було офіційне працевлаштування, у деяких конкурентів були ФОП. Звичайно, це впливало на рівність правил гри. З цієї точки зору, ідею законопроекту, який би містив загальні рівні правила гри та механізми захисту прав тих, хто умовно працевлаштований, я підтримую. Але є певні деталі, на які необхідно звертати увагу " , — Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії.
" Цей законопроект розширює можливості і робить практично будь-якого підприємця, який надає послуги, і не разово, а системно, тому чи іншому бізнесу, таким, що легко набирає необхідні три критерії", — Оксана Продан, народний депутат України.
Питання посилення контролю над ФОПами та тими, хто з ними працює, піднімають все частіше, тому що це стає популярною формою взаємодії між працівником і роботодавцем. Одна з причин — тому, що за останні роки піднялися суми штрафів за порушення трудового законодавства.
" Підприємці сказали, що якщо на них здійснюється такий тиск, то вони почнуть максимально реєструвати своїх працівників ФОПами. Тобто, що зробила держава? Підняла штрафи, потенційно збільшила тиск, потенційно збільшила ризики, на які наражалися підприємці і підприємства. І отримала адекватну реакцію з боку бізнесу — максимальний перехід на цивільно-правові угоди. Думаю, що багато бізнесів були змушені піти в тінь в тому числі . Зараз такий законопроект має одну мету, але, насправді, він може дати зовсім протилежний результат в кінцевому підсумку", — Любомир Чорній, голова правління Центру громадської експертизи.
" Раніше вже намагалися встановити критерії, коли ти маєш працювати не менше, ніж з трьома покупцями, юридичними особами. Результат який? Замість однієї юридичної особи стали реєструвати три, і кожен місяць перераховувати гроші новій юридичній особі. Знову-таки, гарний законопроект і гарні наміри, але питання, як це буде реалізовано в Україні", — Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії.
Необхідність переходу від використання послуг ФОПів до офіційного працевлаштування ініціатори таких змін аргументують необхідністю захищати права працівників. Проте чи хочуть самі ФОПи, щоб їх захищала держава?
" Чи має держава захищати працівників? Ні, не має. Тому що насправді працівник — це такий саме продавець, який продає свою робочу силу. І якщо у нього достатньо покупців, то його захищати не треба. Він сам собі знайде хорошу роботу, за нього будуть конкурувати підприємці. Єдиний випадок, коли треба якимось чином захищати, — це коли є єдиний роботодавець, монополіст. Там, де є конкуренція на ринку праці, жодного захисту, окрім захисту контрактів, не потрібно. Якщо підписано контракт — він має виконуватися. Але ставити умови, скільки триватиме відпустка, скільки має тривати робочий день — це все узгоджується по факту між працівниками та їхніми роботодавцями", — Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, головний експерт групи «Податкова і бюджетна реформа» Реанімаційного пакету реформ.
" Якщо ми підемо в одну з компаній у великому офісному центрі, і там спитаємо айтішника, який зареєстрований як ФОП, чи хоче він платити більше податків, бо можливо тоді матиме вищу пенсію — він відверто скаже “ні”. Бо він розуміє, що у нас немає накопичувальної пенсійної системи, тому платити 900 гривень на місяць він вважає достатнім, щоб його мамі заплатили мінімальну пенсію. Ми не зможемо пояснити платнику податків, чому він має платити більше податків", — Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії.
Заохочення державою роботодавців наймати робітників офіційно замість користування послугами ФОПів обґрунтовують економічною доцільністю. Проте чи насправді це позитивно вплине на економіку?
" За різними оцінками, від третини до половини зарплат сплачуються у конвертах. Зараз, цей підприємець, який працює на 3-й групі, сплачує трохи більше 900 гривень ЄСВ на місяць, плюс ще 3% або 5%. Завтра, якщо ми скажемо всім працевлаштовуватися — вони почнуть отримувати мінімалку — 4171 гривню, і все. Що ми побачимо з точки зору податків з цієї мінімалки? Решта піде через конверт", — Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії.
" Загальний ринок тіньових зарплат складає десь 200 мільярдів. З них те, що виплачується ФОП, які можуть бути кваліфіковані як наймані працівники, складає десь 20 мільярдів, тобто одну десяту. Якщо вирішувати цю проблему, то її треба вирішувати комплексно, а не наїжджати тільки на тих, хто легально зареєстрований, сплачує хоч якісь податки і насправді робить дуже велику справу — бо вони створюють дуже багато доданої вартості, це здебільшого кваліфіковані працівники", — Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, головний експерт групи «Податкова і бюджетна реформа» РПР.
" Для того, аби допомогти працівникам, бізнесу і розвинути економіку України, необхідно знизити штрафи, які сьогодні є в частині трудового законодавства, прийняти ринковий Кодекс про працю і мінімізувати будь-які папірці, які потрібні для того, щоб людина могла прийти і працювати", — Оксана Продан, народний депутат України.
" 3-я група — це, напевно, один з найпрозоріших способів зараз сплачувати податки в нашій державі. Так само це, власне, той спосіб, який потребує мінімального адміністрування, хоча і там є ще над чим працювати. Тому його обирають, за простоту. Так само ми бачимо, що від діяльності таких підприємців отримується або 3% плюс ПДВ, або 5%. Це досить багато, тому що якщо ми подивимося на великий бізнес, то ми побачимо, що в кращому випадку вони платять 1% чи 2% з обороту, в залежності від специфіки діяльності. Тому варто говорити про те, щоб максимально наближати і систему оподаткування до таких мінімальних показників, з одного боку, а з іншого боку максимально спрощувати саме адміністрування податків", — Любомир Чорній, голова правління Центру громадської експертизи.
Відеозапис цієї розмови можна переглянути тут.
Головне фото ілюстративне