Як відомо, перший варіант фільму «За двома зайцями» насправді зняли українською мовою. Потім була зроблена російська озвучка, а україномовний варіант радянська влада майже весь знищила. Про це йдеться на Facebook-сторінці спільноти «Історія та сучасність. Україна єдина». Режисер і сценарист легендарної стрічки Віктор Іванов розповідав, що в російській озвучці у багатьох епізодах повністю знищено гру слів на кшталт протиставлення українського «у мене приємний день» російському канцеляризму «у мєня пріёмный дєнь». Він згадував, що перший (оригінальний варіант) фільму «За двома зайцями» насправді було знято українською мовою. Надрукували спочатку невелику кількість копій, бо планували показувати тільки в Україні. А вже потім, коли раптом народ масово пішов на те кіно, була зроблена додаткова озвучка ще й російською мовою. «В СРСР влада думала, що знищила всі копії українською (тоді в Києві знищили не тільки українську версію, а й кольорову копію. На студії Довженка була тільки чорно-біла, а кольорова була лише в Москві – на телебаченні і в Госфільмофонді в Білих Стовпах). Але не так давно, на складі Маріупольської бази кінопрокату, випадково знайшли одну україномовну копію (вже пошарпану, «третьої категорії»). Віктор Іванов цього не дочекався», – йдеться у дописі. У спільноті зазначають, що тут мова має принципове значення для сприйняття фільму таким, яким його задумали автори, а не таким, яким його простою заміною мови на язык спотворила, виконуючи і перевиконуючи настанови Москви з подальшої русифікації України за принципом «Коли у Москві стрижуть нігті, у Києві рублять пальці», радянська цензура. У результаті маємо: «Коли цей фільм дивляться російською, то глядач сприймає його так: всі нормальні, позитивні персонажі (мешканці київського Подолу) російськомовні, розмовляють нормальною російською, і на їх тлі, тільки смішні негативні дурнуваті персонажі – Проня і Голохвастов і Сєркови розмовляють хохлоподібним суржиком (іспорчєним русскім язиком), і цим ілюструють собою деградацію нормального природного русского кієвляніна у бік українства. Якщо дивитися цей фільм українською, то картина діаметрально протилежна: всі нормальні, позитивні персонажі (мешканці київського Подолу) україномовні, і на цьому тлі, лише смішні пародійно-негативні, недолугі у своїх спробах помоскалення, Проня, Голохвастов і Сєркови, виділяються серед решти українців своїм кацапоподібним суржиком (зіпсутою українською мовою)». Віктор Іванов також згадував, що радянська редактура відрізала вже знятий ним кінець фільму: «Сьогоднішні фінальні кадри, коли побиті Голохвастов з компанією падають на бруківку і потім, йдучи від камери з піснею виходять з кадру, насправді мали бути не останніми. Вони мали продовжуватися тим, що камера піднімалася і глядач бачив, що Голохвастов і решта потрапляють у сучасний, вже радянській Київ і починають залицятися до вже радянських дівчат. За це начальство режисера зненавиділо, заявивши, що в Радянському союзі таких як Голохвастов бути не може, бо то «пєрєжиток капіталізма». Неприязнь виникла і через те, що керівництво побачило у фільмі натяки на себе (багато з них впізнало у бажавших стати савсємрусскімі Сірках Голохвостому і Проні, пародію на себе)». // o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "dzerkalo.home"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e