Спілкуватися у невимушеній обстановці з печеніжинським підприємцем, фермером і пасічником Миколою Томенком – то суцільне задоволення. Чоловікові добігає шістдесятка, а почуває себе мінімум удвічі молодшим. –     Раніше я займався переважно фермерською діяльністю, – пояснює пан Микола, – але часи не стоять на місці, змінюються пріоритети, змінюється місцева влада, а влада не впливати на бізнес не може – у нас це тісно взаємопов'язано. Тому переніс акцент на підприємництво, а тепер – на пасічництво. Бджолярство – найчесніший і найздоровіший вид діяльності, я у цьому тисячу разів переконувався. Пан Микола на своєму фермерському господарстві ще у 1998 році спорудив пасіку. Але й поля бур’яном не заростають. Земля, частину якої господар здає в оренду, обробляється й дає результат. А навколо в радіусі п'яти кілометрів гудуть бджоли – п’ятдесят сімей, а це сотні тисяч крилатих медоносів. Микола Томенко не приховує, що зайнятися бджолярством його спонукали проблеми зі здоров'ям. Забарахлило серце. Кардіолог Ігор Луцак, попри те, що призначив медикаментозне лікування, порадив завести бджіл. Придбав господар пару вуликів, щороку їхню кількість збільшував. Відчув азарт, якого не дає ані фермерство, ані підприємництво. Практичну й теоретичну допомогу щедро йому надавав досвідчений рунґурський пасічник Микола Копильців. Той уже знає про бджіл геть усе, включаючи тонкощі їхньої психології, – каже герой нашого нарису. Читайте також: Екологічно чисту продукцію зі Спаса продають в Прибалтиці та Канаді: історія успіху Микола Томенко обсадив свою пасіку липою та акацією. Просить приїхати теплої й сухої пори року, коли буяє цвіт, і від нього аж у голові памороки забиває. Мед з пригірських зон має особливу цінність, переконує господар, бо він зібраний з різнотрав'я, приблизно 40 – 50 видів рослин. Але його багато не може бути, як на східній Україні чи південній. У них там мед лише з якоїсь одної культури, якою засіяні великі лани. У нас у передгір'ї таких великих територій нема, натомість – безліч цілющих трав, з яких працьовита й мудра бджола збирає нектар і у вуликах його переробляє. До речі, про вулики, а правильніше – про "терапевтичні" вулики. Це такий собі маленький теремок з двома лежаками-вуликами. Людина задля оздоровлення лягає на той лежак, вдихає запах бджолиних сімейств, вбирає в себе тепло, яке цебенить від них та монотонний шум крилатих медоносів. Усе воно в комплексі благодатно впливає на нервову та серцево-судинну системи. І пасічник відчув це на собі. –     Мед має чудодійні властивості, – переконує пан Микола, – однак не вірте, коли якийсь фанатичний пасічник переконує, що мед лікує ледь не всі хвороби. Не існує в природі такого чудо-меду. Мед тільки зміцнює людину, сприяє одужанню, укріплює імунну систему, загоює деякі болячки, а чоловікам додає чоловічої сили, це сто процентів, – лукаво підморгує бджоляр. – Але якщо та сила втрачена безповоротно внаслідок серйозних захворювань, то мед тут також безпорадний, і не треба ілюзій. Свого часу я мав проблеми з жовчним міхуром і з горлом, переніс операції. Після традиційного лікування взявся за медопродукти і за короткий термін поставив себе на ноги. Цікавимося, як можна відрізнити справжній мед від підробленого. Виявляється, відрізнити украй важко. Це можна зробити в єдиній лабораторії у Львові, ближче ніде. А щоби вас не ввели в оману, купуйте мед не на ринку, а на пасіці. Мороки, щоправда, більше, але більше й користі. Щоб займатися бжільництвом, треба мати терпіння і найважливіше – відсутність алергії на укуси бджоли. "Одного разу на мене напали відразу двадцять бджіл, – розповідає наш співбесідник. – Не знаю, чим їх образив, але були дуже люті. І всі двадцятеро мене вжалили. Та я відбувся лише маленьким переляком і сильною тілесною сверблячкою. У себе на пасіці завжди тримаю протиалергічні засоби. Запитаєте: а що робити, коли під рукою їх нема, а вас бджоли покусали? Медики не радять, а я раджу – треба спожити трохи міцного алкоголю. Серйозно. Перевірено на собі і на гостях... А може би це не писати до газети, бо скажуть, що Томенко п'янство пропагує? Гаразд, пишіть!..". Пан Микола цукру майже не вживає. До всього додає мед. На свята замість оковитої й вина вживає різної міцності й різного приготування медові напої й щедро ними пригощає гостей. –     Скуштуйте моєї медовухи і ви зрозумієте, що добрий алкоголь – це той, який приносить радість, а не отупіння й затуманення мізків! – припрошує господар. Скуштували й обіцяли приїхати до нього на пасіку влітку, бо зараз бджоли уклалися в зимову сплячку. На пасіці стоїть тиша. Вітер жене свинцеві хмари з Молодятина. Скидається на дощ. Час рушати. Іван ДЖИНДЖУРА Фото: Олександра ЩЕРБАКОВА-ОЛІЙНИК Читайте також: Від кузні до ресторану: у Матеївцях Назар Волощук з власної хати поряд з кузнею зробив гриль-бар з готельними номерами. ФОТО Від заготівлі молока до виробництва твердих сирів: на Коломийщині створюють фермерське господарство