ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

header-ad

Екскурсія коломийським водоканалом. ФОТО

"Тарифи в нас вищі, ніж у Києві", – перше, що спадає на думку коломиянину, коли мова заходить про водоканал. Наступна, зазвичай: "Весь центр перекопали!". Тому "ДК" поспілкувалося з Іриною Перегінчук, директоркою Коломийського водоканалу, щоб підтвердити чи спростити існуючі кліше.

– У місто вода поступає з насосної станції другого підйому. Існує й насосна станція першого підйому – там, де здійснюється забір води з річки Прут, відбувається очищення природним методом в інфільтраційних басейнах. Їх є 8, і вони великі. Територія займає 25 гектарів землі. Відповідно, там відбувається весь процес доочистки. Безпосередньо тут ми проводимо дезінфікування води, відстоювання та подачу. Загалом весь процес від забору води та до крана наших споживачів займає 4 – 5 днів. Такий процес не з легких.



Ремонтні роботи на якість води не впливають. Наше завдання – покращити якість. Вода контролюється двома лабораторіями. Щоденно ми відбираємо проби в місті та на насосній станції щогодинно робимо аналіз води.

Вода на насосну станцію другого підйому передається балочним переходом. Тут є труби, діаметром 800 мм. Далі проходить процес дезінфекції. Цього року була проблема з хлором тощо. Хлор небезпечний для життя людини. Нас це не стосувалося, бо ми очищуємо воду звичайною кухонною сіллю методом електролізу. Це втричі дешевше. Вона не потребує втручання персоналу, бо досить досконала, але потребує нагляду технічного – щоб за цим дивитися, щоб все працювало.

Установка діє в нас з 2012 року і була першою в Україні. За 8 років вона не потребує замін, нічого не ламається, там гарантія досить суттєва – на кілька десятків років. Це щодо пом’якшення води.

У нас є запаси солі, їх вистачить на два місяці, бо закупили. Тобто свята в нас минуть без проблем. Під кінець місяця засипатимемо її в машину. Тут були хлори, величезні балони, постійна небезпека, ймовірні викиди в атмосферу – такого тепер немає.

Для чого потрібне хлорування та дезінфекція? Для забезпечення необхідних мікробіологічних елементів у питній воді. Постійно вода складається з набору певних елементів: мікробіологічних, хімічних. А ця дезінфекція дозволяє мікробіологічним показникам бути в нормі, отже – належної якості. По суті, воду з-під крана можна пити без кип’ятіння.

Цього року ми проводимо масштабні роботи в місті по водопроводах. Одночасно ми й на території водоканалу теж мали роботи. Тут, під снігом – басейн – резервуар чистої води, об’ємом 6000 м3. Це – дуже велика залізобетонна конструкція, що цього року підлягала реконструкції. Залізобетон з часом руйнується. Цей резервуар із 1980-1985-их років, він не підлягав ремонту. Були втрати води, витоки. На всю площу цього резервуару втрата 1 см води – це 15 м3. Якщо переводити на гроші – 200 грн втрат. Було повністю очищено стіни, вимито все днище та покрито гідроізолюючим матеріалом весь резервуар, а також замінено обвідну лінію на полімерну.

Ми запустили резервуар. Тепер жоден міліметр води не втрачається, ми перевіряли. Коли запустили резервуар, набрали 4 м води та не могли зрозуміти, є вода чи немає – настільки вона прозора й ідеально чиста.



В попередньому проекті 2012 року ми замінили повністю все насосне обладнання. Економія після заміни – 800000 кВт електроенергії. Скажімо, на нинішній час ціна електроенергії – 2,50 грн. Вона постійно зростає. На жаль, повністю весь водоканал працює на електроенергії.



Для нас питання ціни є найболючішим. Немає жодної пільгової ціни для нас. Мешканці міста кажуть: "Ми платимо 90 коп., ціна не зросла". Насправді, вони платять ці 2,50 за електроенергію в ціні послуги водоканалу. Чомусь це завжди замовчувалося. Кінцевим споживачем є наш мешканець. 3 роки ми вже не користуємося природним газом, адже ціна буде 11000 грн за м3 для промисловості. Ми опалюємо дровами. Відповідно, економія – 300000-400000 грн. Але в той же час зростають інші витрати. Серед них – ціна на пальне, що зросла на 30%. Наші машини мусять виїхати на прорив. Бувають випадки, коли треба негайно виїхати, щоб ліквідувати аварійну ситуацію – трубопроводи ж не поміняні повністю. Є каналізації, котрі треба чистити тощо. Не може виїхати одна людина, виїжджає ціла бригада – є техніка безпеки. Навіть питання мінімальної заробітної плати. З 1 січня збільшується мінімальна заробітна плата на 400 грн. Відповідно, ці кошти мають бути закладені в тарифі.



Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунального господарства, відповідає за ціну для нас на електроенергію тощо. Це вже державний рівень.

Старий насос на годину брав 160 кВт, нові – 65 кВт. Ми спеціально залишили один старий, щоб бачити, який він громіздкий. Він не працює, просто виконує функцію експонату. Ми можемо його ввімкнути, але немає потреби.

Завжди нам казали: "Ви маєте вишукувати внутрішні резерви". Ми вишукуємо. Було скорочення. На жаль, ми скоротили 20 осіб. Це болісно. А роботи ж не зменшилося. Відповідно, збільшилося навантаження на інших працівників.

Внутрішні наші резерви – це заміна водопровідних мереж. За проектом, ми маємо замінити до 30 км водопровідних мереж у місті. Зараз замінено понад 12. Є незручності, але добре, що вже почали роботи.



Робили вул. Шевченка, здавалося б, нормальний трубопровід. Ми бачили, що там є втрати води. Досить цікава ситуація: під плитою днища водопровідна труба, а через 0,5 м буквально – каналізація. Там вода текла роками. Фізично людині це розкопувати та й дивитися неможливо, ми це визнаємо. Тільки при реконструкції виконуються такі роботи.

Замінено на вул. Гетьманській, міняємо вул. Чорновола. Вул. Пекарська має 150 м довжини – 4 прориви. Замінили на Театральній, Січових Стрільців. Ми очікуємо зменшення втрат води та виїздів. Ліквідація одного прориву коштує підприємству 1500 грн.

Техніка старша за нас. Але спеціалізована – дорога. Її потрібно спеціально закуповувати, замовляти, дивитися. Без техніки підприємство не може належно виконувати свою роботу. Ми обслуговуємо 17 підкачувальних насосних станцій.



На наступний рік продовжуватимемо. Зараз це неможливо в зв’язку з погодними умовами. Буде встановлена система доочистки питної води. В паводковий період гірська річка Прут різко піднімається. Намул той дуже важко очистити. Часто кажуть: "Брудна вода пішла в місто". Цього не буде наступного року, можемо гарантувати. Весняний паводок – може трішки, але на осінній паводок матимемо чисту воду. Воно того вартувало.

Очисні споруди – ще складніші. В місті експлуатується близько 110 км водопровідних і також, орієнтовно, каналізаційних мереж. Всі стоки з міста потрапляють на каналізаційні очисні споруди в Корнич. Там проходять, відповідно, повну механічну та біологічну очистку. Зараз там відбувається реконструкція. Це ми вже робимо за кошти державного бюджету. Мер міста, спільно з народним депутатом Андрієм Іванчуком, із розумінням поставилися до комунальної служби та природоохоронних заходів.



АВТОР: Юлія МАРЦІНОВСЬКА

ФОТО: Юрій ЛИНДЮК

Нагадаємо,  з 1 січня діють нові тарифи на воду.