Дзеркало Медіа щиро вітає всіх зі святом Стрітення Господнього! Пропонуємо Вам роздумати над значенням цього свята в нашій новій рубриці "Будьте світлом для світу!" Духовні роздуми о. Романа Малярчука
Коли Світло - Христос врешті зʼявився перед старцем, то Симеон був готовий заспівати своє
Nunc Dimittis (Нині Відпускаєш). У бідній Дитині, принесеній бідними людьми, Симеон побачив багатство світу. Коли цей старий чоловік тримав Дитя на своїх руках, він не був схожим на того старого, про якого говорить Горацій. Він дивився не назад, але вперед, і не тільки на майбутнє своїх людей, але й на майбутнє всіх поган, усіх племен і народів землі. Стара людина на заході свого життя говорила про ранкову Зорю світу; у надвечірʼї свого життя чоловік говорив про обіцянки нового дня. Раніше він «бачив»Месію своєю вірою - тепер його очі могли закритися, бо нічого прекраснішого він уже не міг побачити. Деякі квіти розкриваються тільки ввечері. Те, що він побачив тоді, було Спасінням - спасінням не від злиднів, а від гріха.
Це був перший людський гімн у житті Христа, який заспівав Симеон.
«Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя, та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки
багатьох сердець»
(Лука 2:34)
Здавалося, що перед очима старого Симеона пройшла вся історія Божественної Дитини. Кожна подробиця цього пророцтва повинна була сповнитися протягом життя Дитяти.
Христос одразу стане каменем спотикання, мечем, який відділятиме зло від добра, і наріжним каменем, який відкриє мотиви і нахили людських сердець. Люди вже не будуть тими самими, як тільки почують Його імʼя і дізнаються про Його життя. Вони будуть змушені або прийняти Його, або відкинути.
Навіщо ми приносимо свічки у цей день освячення?
- Вони символізують Христа, який є Світлом нашого життя, має світити у темні часи нашого щоденного життя.
- Не свічка дає силу, але молитва.
- Можна освячувати одну свічку, не обов’язково вона має бути восковою.
- Свічка це не талісман для успіху, вона тільки символ.
Звичай освячення освячення свічок на Стрітення, напевно, запровадили за папи Сергія (687-701). Цей звичай досить швидко прийшов з Риму до Єрусалима й інших міст Палестини. Кирило Скитопольський († 557) у своєму Житті святого Теодосія Великого оповідає про багату жінку римського урядовця, на ім’я Ікалія, яка між Єрусалимом і Вифлеємом збудувала гарну церкву на честь Пресвятої Богородиці і там завела звичай святкувати празник Стрітення зі свічками.
Нехай світить Ваше світло перед людьми, щоб вони через ваші добрі вчинки бачили Бога.