– Маю досвід роботи в органах місцевого самоврядування: два скликання – сільський голова, два скликання – голова районної ради, депутат обласної ради. На сьогодні громада – це певні можливості, але й велика відповідальність.

Ми робимо перші кроки, проходимо шлях становлення. Є дуже багато організаційних питань, які потрібно вирішувати, щоби передусім надавати людям якісні послуги. Починаючи з елементарних довідок для організації роботи із залучення інвестицій та впровадження проєктів. Ми надзвичайно багато уваги приділяємо формуванню ефективної команди, спроможної відповідно реагувати на ті виклики, які щодня виникають у громаді. На сьогодні запрацювали всі необхідні структурні підрозділи територіальної громади.

Важливо, щоб почали належно функціонувати профільні комісії міської ради, бо від їх роботи залежатиме якість прийнятих рішень. Прагнемо, щоб це був відкритий процес, тому всі матеріали сесії, в тому числі проєкти рішень, є на офіційному вебсайті міської ради, де всі охочі мають можливість заздалегідь ознайомитися з ними. Ведеться пряма трансляція сесій.

Запрацював виконком, може, один з найбільших, бо до нього належить 45 осіб. Але це хороший майданчик для спілкування, передовсім зі старостами.

– Нині точиться чимало дискусій щодо ролі старост у ТГ. Яким бачите старосту в громаді?

– Перш за все староста – це лідер, який має повагу і підтримку в громаді. Це лобіст своєї території, який справді бачить, розуміє проблеми та шляхи їх розв’язання. Він має бути хорошим комунікатором між людьми, які живуть у старостинських округах, і керівництвом громади.

– Чи вдалося Вам належно збалансувати поділ на старостинські округи?

– На сьогодні – так. На 40 населених пунктів ми створили 26 старостинських округів. Фактично залишили в кожній колишній сільській раді старосту. Особливо це актуально нині, в перехідний період, коли ще виникає багато організаційних питань у жителів громади – як щодо оформлення тих чи інших документів, так і щодо питань життєдіяльності громади.

Така кількість старостинських округів дасть можливість навести порядок з оформленням землі та майна, з податковою базою та розв’язати інші проблеми, які виникають майже щодня. Наразі така кількість старостинських округів, як на мене, виправдана, але в майбутньому, думаю, будемо обов’язково переглядати їх у бік зменшення, та й у законопроєкті №4535 «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» рекомендовано, що число жителів у старостинських округах має становити не менше 1500 осіб.

– Які Ваші візії щодо розвитку Городенківської територіальної громади?

– Я бачу активну громаду з розвинутою інфраструктурою, особливо з якісно відремонтованими дорогами, ефективними галузями в бюджетній сфері, які здатні надавати якісні послуги, підприємствами, що мають функціонувати не як сировинні придатки, а як спроможні створювати додану вартість, разом з нею насамперед робочі місця. Важливо сформувати належний інвестиційний клімат. Для системного вирішення цих питань працюємо над стратегією розвитку громади.

– Чи є на сьогодні Городенківська ТГ фінансово спроможною і як оцінюєте її потенціал у найближчій перспективі?

– Справді, в нас надзвичайно складний бюджет на 2021 рік. Фактично маємо на сьогодні фінансові проблеми з наповненням місцевого бюджету та з освітянською субвенцією. Депутати міської ради подали депутатське звернення щодо зміни формульного розрахунку розміру освітньої субвенції місцевим бюджетам на оплату праці педагогічним працівникам. Адже розрахункову суму освітньої субвенції Городенківської міської ради безпідставно занижено, що становить 1,5 фонду місячних зарплат. А це призведе до невчасної та в не повному обсязі виплати зарплати педагогічним працівникам. У спадок громаді дісталося чимало проблем, які накопичувалися роками. Найперше це неефективна мережа бюджетної сфери колишнього району. Для її оптимізації потрібні не лише непопулярні рішення, а й певний час для вирішення цього питання. Без наведення тут належного порядку неможливо побудувати успішну громаду. Нині багато працюємо над податковою базою громади. Особливо хочемо навести лад з платою за оренду землі та майна. А також упорядкувати податкові ставки. Звісно, що розраховуємо на інвестиції. Ведемо перемовини з потенційними інвесторами, які зацікавлені розвивати бізнес у нашій громаді. Надзвичайно багато працюємо над залученням коштів через різні проєкти. Вірю, що Городенківська територіальна громада має всі можливості та резерви бути фінансово спроможною.

– Шлях децентралізації складається, на жаль, не лише з історій успіхів, на ньому трапляється чимало викликів. Які проблемні питання постали перед Вашою громадою і як Ви їх розв’язуєте?

– Надзвичайно багато проблем, пов’язаних із боргами, які ми успадкували від району. Тільки по енергоносіях їх передано громаді більш як на 4 млн грн. Для громади, яка робить перші кроки, це велике навантаження. Є проблеми і в незавершеності реформ в окремих галузях. Наприклад, в охороні здоров’я другого рівня, так званих центральних районних лікарень. На сьогодні фінансування енергоносіїв для них передано громадам. Ця сума тільки для нас становить приблизно 7 млн грн. Незрозумілим тут є можливість співфінансування інших громад та й чи здатні взагалі громади у майбутньому проводити такі видатки.

Звісно, найболючіше питання не лише для нашої громади, а й всієї області – це дорожня інфраструктура. Логічно, що люди очікують від громади активної роботи з капітального ремонту доріг, але законодавець ніяк не прийме рішення про передачу дорожніх коштів на рівень громади.

Дорожній фонд, а це понад 400 мільйонів гривень, формується на рівні обласної державної адміністрації, і фактично немає справедливого механізму розподілу тих коштів між громадами. Громада, де є велика мережа автомобільних доріг, де проживає 45 тисяч населення, де 40 населених пунктів, в березні ще не має інформації про те, які дороги можна буде за ті кошти відремонтувати.

Думаю, що за умови прозорого підходу до розподілу дорожнього фонду й запровадження довготермінового планування вдалося би застосувати тут принцип співфінансування з місцевих бюджетів. І це дало би можливість акумулювати значно більше коштів на дуже потрібну справу, тобто системно розв’язати спільну проблему.

Маємо над чим працювати. Це і реставрація костелу Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, який споруджено протягом 1743–1769 рр., та упорядкування документації. В аварійному стані перебуває Вірменський костел – найдавніша будівля Городенки, яка збереглася досі, пам’ятка вірменської архітектури. Є плани і щодо розвитку міста, в їх числі – і заміна каналізаційних та водопровідних мереж, реконструкція центральної частини міста до 30-річчя Незалежності України та Дня міста, впорядкування міського парку... Нині шукаємо шляхи вирішення цих питань. Розраховуємо на фінансову підтримку депутатів обласної ради, а особливо на народного депутата України Андрія Іванчука.

– Чи достатньо дбає держава про розвиток громад з погляду законодавчого забезпечення делегованих їм повноважень на місцях фінансовим ресурсом?

– Ще торік громади мали можливість залучити гарантовану субвенцію з Державного бюджету на розвиток інфраструктури громади. Тепер її не закладено в бюджеті. Навіть у Державному фонді регіонального розвитку, певні кошти з якого могли би залучити громади, відсутній прозорий механізм розподілу його ресурсів. Є певні потуги у виділенні державної субвенції за окремими напрямами, наприклад, на розбудову ЦНАПів, але вони не покривають навіть частини наявних витрат. Нині відчувається брак ресурсу, який міг би дати для новостворених громад можливості для розвитку.

– Як знавець кухні місцевого самоврядування, що Ви порадили би законодавцям і виконавчій владі змінити у ставленні до громад?

– Передовсім має бути розуміння, що від того, наскільки будуть успішні громади в усіх напрямах життєдіяльності, наскільки ефективні, залежатиме розвиток нашої держави. Тому для цього має бути вибудувано новий формат відносин, який ґрунтувався би на чіткому розмежуванні повноважень та якісній комунікації.