Святкування Різдва у грудні може стати ще одним кроком у боротьбі з "русским миром" в Україні, але народ звик відзначати цей день в січні. Новий вихідний у грудні Наближення різдвяних та новорічних свят прогнозовано відновило суспільне обговорення питання про дату святкування Різдва, пише Еспресо. До цього часу українці разом з росіянами святкували Різдво 7 січня, в той час як римо-католики, протестанти та представники 11 православних церков відзначають це свято 25 грудня. Зараз так склалось, що святкування 7 січня в певному сенсі залишає Україну на орбіті "русского мира". Тому в українських політичних і суспільних колах періодично з’являються пропозиції про святкування Різдва або і 25 грудня і 7 січня, або лише у грудні разом з більшою частиною християнського світу. От і цієї зими у Верховній Раді було зареєстровано законопроект №5496 "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів", згідно з яким депутати пропонують встановити неробочим днем 25 грудня. Серед авторів законопроекту 24 народні депутати, які представляють фракції "Народний фронт", БПП, "Самопоміч", "Батьківщина", депутатську групу "Воля народу". Як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, в Україні нараховується близько 11 000 релігійних католицьких і протестантських громад, що складає майже 30% від усіх релігійних організацій України. Вони святкують Різдво Христове за григоріанським календарем, тобто 25 грудня. Автори законопроекту пропонують також таким чином долучитися до, умовно кажучи, світової практики святкування Різдва перед Новим роком. 22 грудня комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення ВР підтримав цю ініціативу про святкування Різдва Христового ще й 25 грудня. Члени комітету рекомендували парламенту прийняти за основу та в цілому законопроект №5496. Але в цьому році точно вже Верховна Рада не проголосує за цей законопроект, бо 23 грудня пішла на канікули. Календарне питання Поточні відмінності між датами святкуваннями Різдва у католицькій і православній церквах пов’язані з наявністю двох традиційних календарів: григоріанського та юліанського. Юліанський календар було запроваджено Юлієм Цезарем у Римській республіці наприкінці 46 р. до н. е. Спираючись на поради грецького астронома Созігена, Цезар планував зробити так, щоб весняне та осіннє рівнодення відбувалися щороку в певний визначений день. Таким чином тривалість року була узгоджена із сонячним календарем. Ще на світанку християнства, у 325 році Перший Нікейський собор затвердив так званий юліанський календар як обов'язковий для всіх християнських країн. У XVI столітті папа римський Григорій XIII запропонував реформу церковного календаря, яка мала на меті ліквідувати зсув весняного рівнодення: від запровадження юліанського календаря за 1600 років виникла різниця в 10 днів порівняно з фактичним днем рівнодення. А дата весняного рівнодення, у свою чергу, є важливою для визначення дати Великодня. Згідно з реформою після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Новий календар тоді почав діяти в Італії, Франції, Іспанії, Португалії та Речі Посполитій. Українські землі тоді входили до складу Польсько-Литовської держави. В період складної середньовічної боротьби між різними релігійними конфесіями реформа календаря одразу стала політичним питанням. У 1583 року на соборі в Константинополі православна церква відкинула пропозицію про зміну календаря як таку, що не відповідає правилам святкування Великодня. Тому на українських землях перехід на григоріанський календар був лише на офіційному рівні. Спроби влади Речі Посполитої змусити православних прийняти новий календар були марними. Крім Української православної церкви, нинi лише Росiйська, Сербська, Єрусалимська та Грузинська православні церкви дотримуються старого, юліанського календаря. 11 із 15 помісних православних церков, серед яких є такі історично впливові як Елладська та Константинопольська, живуть за григоріанським календарем і святкують Різдво 25 грудня. Зокрема, у таких країнах як Білорусь, Молдова та Албанія є два офіційні вихідні, пов’язані з Різдвом - 25 грудня і 7 січня. Як бачимо, наші сусіди в цьому питанні пішли трохи далі в бік Європи. У Білорусі така традиція святкування пов’язана зі значною кількістю католиків (15% населення). У Молдові йдеться про вплив сусідньої Румунії, де помісна православна церква святкує Різдво 25 грудня. Втеча від Московського патріархату Антицерковна пропаганда радянського періоду У січні 2016 року предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет заявив в інтерв’ю українським журналістам, що церква готова ухвалити рішення про святкування Різдва 25 грудня, але для цього має бути бажання і готовність віруючих відзначати це свято за старим стилем "Можливість перейти на новий стиль є, але народ до цього не готовий. Треба, щоб в народі відбулися зміни і тоді церква своїм рішенням перейде на новий стиль", - пояснив Філарет. Питання про зміну дати святкування Різдва опосередковано пов’язане з створенням єдиної помісної української православної церкви. Йдеться про єдину церкву на основі Київського патріархату. Наразі цьому заважають інтриги Російської православної церкви, яка вважає Україну свою канонічною територією і невизнання Вселенським патріархом у Константинополі Київського патріархату. Також є певні суперечки між представниками Київського патріархату та УПЦ МП про умови об’єднання. Цей процес не є швидким і можна передбачити, що певні обережні зміни у святкуванні Різдва стануть ще одним кроком у боротьбі за відокремлення від Московського патріархату. Зараз саме Російська православна церква є найбільшою церквою, яка святкує Різдво у січні. Єрусалимська церква має помітний історичний статус, але невелику кількість вірян. Сербська та Грузинська церкви є національними і їхня традиція святкувати Різдво у січні не повинна суттєво впливати на загальну ситуацію. Народні традиції зазвичай важко змінити одним рішенням уряду чи парламенту. Також слід врахувати, що українські греко-католики, яких важко запідозрити у симпатіях до Росії, на офіційному рівні святкують Різдво у січні. УГКЦ готова до обговорення зміни календаря, але процес відбувається повільно. Можливо, що в такій ситуації якраз і потрібне втручання держави, яка зможе обережно, не зачіпаючи усталені звичаї, показати новий вектор розвитку. Спочатку буде йтись про святкування Різдва і у грудні і у січні, а потім суспільна думка буде готова до зміни календаря. Автор: Юрій Корогодський