КОВЧ Омелян, син Григорія
(20 серпня 1884, с. Космач, тепер Косівського р-ну Івано-Франківської обл. — 25 березня 1944, концтабір Майданек). Греко-католицький священник, Блаженний священномученик УГКЦ (2009).
Народився в священничій сім’ї. Навчався в школах с. Космача та м. Кіцманя на Буковині, в Коломийській гімназії (1903-04), закінчив Львівську гімназію (1905), римську Колєґію святих Сергія та Вакха в Римі (Ватикан, 1911).
Висвячений 1911 р. Служив священиком у м. Підволочиську, тепер Тернопільської обл., у м. Козарац та околицях для українців-галичан у Югославії (Боснія та Герцеґовина, 1912-16), у с. Сарники, тепер Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл. (1916-19). У період ЗУНР — польовий духівник-капелан Бережанського коша УГА (1919), у с. Борщеві, тепер Перемишлянського р-ну Львівської обл. (1921-22).
Від 1922 — настоятель храмів св. Миколая в м. Перемишлянах та храму Собору Пресвятої Богородиці в с. Коросно, на Львівщині. Стараннями о. Омеляна відновлено стародавню церкву св. Миколая, а біля неї збудовано дзвіницю і куплено два великі дзвони. Упорядковано цвинтар. У місті відновлено укр. Народний дім, де облаштували театральну залу, відділення Укр. банку, кооперативну гуртівню. 3 допомогою о. Ковча куплено в Перемишлянах ще й середньої будови дім, де змістилося укр. передшкілля, а згодом — осідок Сестер Служебниць (тепер Сестер Студиток). Отець Омелян частково відновив церкву й резиденцію в Коросні та зініціював будівництво дому «Просвіти» і кооперативи, в якому створили аматорський гурток і хор.
На обидвох парафіях о. Омелян був організатором та порадником масових громадських заходів, які підносили національну свідомість, утверджували християнство.
Під час Другої світової війни написав листа до А. Гітлера, в якому засуджував масові вбивства та вимагав дозволити відвідувати євреїв у ґетто. 30 грудня 1942 р. о. Омеляна Ковча заарештувало ґестапо за те, що він допомагав євреям, а в серпні 1943 р. запроторили до концтабору Майданек. У тих нелюдських умовах о. Омелян Ковч підтримував духовно в’язнів, сповідав їх, був за духівника страждальцям різних націй і на пропозицію його порятунку відповів, що він потрібен саме в цей час у Майданеку.
У період СРСР про о. Омеляна Ковча не писали, не згадували і не говорили, хоча він теж був борцем з фашизмом, однак комуністи визнавали такими борцями всіх, крім українських священників і українських націоналістів.
Всеукраїнська єврейська рада присвоїла о. Омеляну Ковчеви звання «Праведник України» (1999), а 27 червня 2001 р. Папа Римський Івана-Павло ІІ беатифікував о. Омеляна Ковча. УГКЦ вшановує Літургійну пам’ять блаженного священномученика Омеляна Ковча 27 червня за юліанським календарем (14 червня за григоріанським). Восени 2008 р. Синод єпископів УГКЦ проголосив Блаженного Священномученика Омеляна Ковча покровителем душпастирів УГКЦ. 27 квітня 2009 р. з Майданека до Одеси доставили прах, що залишився від безлічі спалених нацистами людей. Через те, що неможливо було знайти справжні мощі блаженного Омеляна Ковча, керівництво УГКЦ ухвалило рішення вважати цей прах мощами блаженного мученика.
Ікона «Блаженний Священномученик Омелян Ковч з житієм» була освячена патріархом Любомиром Гузаром 24 квітня 2009 р. Блаженний Священномученик Омелян Ковч на образах/іконах зображений на золотистому (темножовтому) тлі, що символізує небесне, Божественне сяйво з висот, у червоних священничих ризах як символ мучеництва, а навколо голови — німб, символ святости. Його атрибути: Святе письмо — символ мудрости і проповідництва, а також авторства богословських праць, хрест або пальмова гілка — як символ мучеництва, будівля церкви в руках — символ розбудову і утвердження церкви Христової на землі.
Існує комітет з вшанування пам'яті Блаженного Священномученика Омеляна Ковча, який заснував «Відзнаку Блаженного Священномученика Омеляна Ковча». Її вручають щорічно за значний внесок у справу екуменічного і культурного діалогу, міжрелігійного та міжнаціонального порозуміння та за особистий життєвий приклад жертовності і людинолюбства (від 2010).
Блаженному Священномученикови Омеляну Ковчеви присвячено документальний фільм «Парох Майданека» (режисер та автор сценарію — Ґ. Лінковський).
У Коломиї 2004 р. в Народному дому відбувся вечір духовности, присвячений 120-річчю уродин та 60-річчю смерти Омеляна Ковча, у 2008 р. перейменовано вул. Гімназіяльну на вул. Трьох Блаженних (священномучеників Омеляна Ковча, Симеона Лукача, Івана Слезюка). У коридорі Коломийської гімназії/ліцею у 2005 р. облаштовано куток Трьох Блаженних — колишніх учнів цього закладу, про них зібрано матеріали в гімназіяльному музеї.
За матеріалами майбутнього тому Енциклопедії Коломийщини
