Коршів віддавна самоврядує. ФОТО

Після створення в нашому районі чотирьох об’єднаних територіальних громад – Печеніжинської, Матеївецької, П’ядицької та Нижньовербізької – рух до об’єднання пригальмувався. Далеко не останню роль в гальмуванні відіграють партійні амбіції й приховані взаємозобов’язання по тій же “партійній лінії”.

Мабуть, з цієї причини ніяк не може стати центром ОТГ Корнич, не можуть об’єднати довкола себе сусідів Підгайчики та інші потенційні територіальні центри.

Забуксував напівдорозі до об’єднання й Коршів – потужне самодостатнє село з готовою інфраструктурою й урбаністичними традиціями містечка. Нагадаємо, що від 1940 до 1959 року існував Коршівський район (як і Печеніжинський, зліквідований у 1957 році).

Нині у Коршеві (разом з селами Ліски й Казанів, які входять до Коршівської сільради) проживає 4276 осіб.

Діють у Коршеві велика школа, дитсадок, аграрний ліцей, пекарня, перукарня, аптека, музична школа, філії провідних банків, Укртелеком, три оператори мобільного зв’язку, медичні установи. Особливістю села є пастирська діяльність десяти релігійних конфесій, – ось, де свобода совісті на практиці!

Нещодавно збудована дзвіниця

Іншою особливістю Коршева є запекла ініціативність місцевих підприємців і громадських активістів, які, фактично, тримають під своїм “омофором” промислове, культурне і спортивне життя села. Успішно працює свій автодор, завдяки якому центральні дороги в селі мають цілком пристойний вигляд.

Сільський голова Михайло Пижук не без хвалькуватості заявляє, що повчитися основам самоврядування варто саме у них, у коршівчан.

Отож, здавалося б, кому, як не Коршеву, під силу стягнути всі дооколишні населені пункти аж з-попід самої Коломиї і об’єднати їх довкола себе! Зрештою, за Перспективним планом спочатку так і передбачалося: в ОТГ з центром у Коршеві мали об’єднатися сільради Жукотина (разом з селами Богородичин і Михалків), Черемхова, Лісної Слобідки, Раківчика й самого Коршева (разом з Лісками й Казановом).

Цей проект успішно подолав усі стадії громадського обговорення. Але тут у 2015-му році проходять вибори до місцевих рад, міняється депкорпус, а разом з ним і орієнтири.

Проект так само “успішно” починає сипатися. Лісна Слобідка, Черемхів і Раківчик засумнівалися в доцільності йти до Коршева. Тоді проект переформатували: погоджено об’єднуватися без Лісної Слобідки, Черемхова й Раківчика. Начебто усі решта не проти. Але знову пішли процеси бродіння: оскільки у Черемхові на громадських обговореннях більшість населення “утрималося”, Жукотин зненацька “утримується” також.

У сільраді Жукотина нам сказали, що “в принципі” вони не проти об’єднатися з Коршевом, але тільки разом з Черемховом. Звичайно, – заявив війт Жукотина Михайло Івасютин, – якщо нас будуть приєднувати до Коршева адміністративним рішенням згори, ми протестувати не будемо…

Як бачимо, об’єднання в Коршівську ОТГ загрузло. Чи надовго – ніхто не знає. Тим часом село інтенсивно живе й розвивається. Казна успішно поповнюється – переважно за рахунок земельного податку (в тому числі від Укрзалізниці), акцизних зборів, плати за нерухомість тощо. З річним бюджетом не менше 800 тисяч гривень можна розвиватися майже безбідно.

 

Облагороджене озеро

Колишній штаб НКВД

Текст: Іван ДЖИНДЖУРА

Фото: Андрій КАНЯ

Читайте також: Гвіздець стягує громаду для об’єднання. ФОТО