ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Два кроки до розширення Коломийської громади. Як виграють місто та села. ВІДЕО+ФОТО

"Дзеркало медіа" вже повідомляло, що п’ять сіл дали згоду приєднатися до Коломийської громади – Шепарівці, Товмачик, Іванівці, Саджавка Надвірнянського району разом з присілком Кубаївкою. Всі ці села розташовані одне за одним по трасі протяжністю трохи більше 20 кілометрів від Коломиї – такий собі довгий рукав, що, безперечно, створює комунікативну зручність. Процес приєднання полегшується тим, що в громадах перелічених сіл практично не виникало суперечок з цього приводу, як, наприклад, у Коршівській або Корницько-Матеївецькій територіальних зонах. Що стосується Коломиї, то міський голова Ігор Слюзар задоволений, бо зроблено перші кроки до розширення Коломийської громади (хоч вісім тисяч приєднаних до міста душ – не бозна-яка удача для муніципалітету). Читайте також: Чи є в Коломиї шанс стати 100-тисячною громадою? Взагалі-то, ще три роки тому сподівання й амбіції мера у цьому напрямку були неспівмірно більшими. "У 2015-му році міськрада дала згоду на приєднання 46 сільрад, – пояснив нам міський очільник. – Ми дали відповідну пропозицію селам, які тепер входять до Матеївецької ОТГ, Нижньовербізької ОТГ, а також Раківчику, Лісній Слобідці та іншим приміським населеним пунктам. У перспективі майбутня об’єднана Коломийська громада налічувала б 109 тисяч населення з усіма преференціями й економічними вигодами від такого об’єднання – стотисячній громаді держава надає великі дотації"... Однак місто не очікувало такого одностайного відцентрового руху прилеглих сіл. "І я зрозумів, що проти Коломиї розгорнулася контр­агітація, – вважає мер, – постворювалися поруч з містом ОТГ. А такі села, як Воскресинці, Корнич, Королівка, взагалі відмовилися приєднуватися до будь-кого й стали "білими плямами" на карті адміністративно-територіальної реформи. Не бачу в тому всьому сенсу. Створюючи ОТГ, громада має розраховувати на власний економічний ресурс, а не йти шляхом політичної або якоїсь іншої доцільності…". Міський голова не впевнений, що новостворені довкола Коломиї ОТГ в майбутньому дадуть самі собі раду, а пропозицій приєднатися до Коломиї від них не поступало, хоч балачки такі ходять. Прогнозує, що за пару років відбудеться нове об’єднання – у форматі, який він пропонував три роки тому.   ЧИМ ВИГРАЄ МІСТО Тепер повернемося до задекларованого об’єднання п’ятьох сіл з Коломиєю. За переконанням очільника Коломийської громади, від приєднання виграють і села, і саме місто. У приєднаних до міста селах залишатимуться всі місцеві податки і 60 відсотків ПДФО. Жодні рішення сесій міськради щодо земельних і майнових питань сіл не прийматимуться без згоди громадських рад приєднаних сіл. Є домовленість з сільськими радами, що виручкою від продажу чи оренди їхньої землі користуватиметься громада того села. А для міста вигода в тому, що Коломийська громада поповниться трудовим ресурсом, якого в місті явно замало, крім того уникне фінансового збитку – у разі неприєднання сіл до Коломиї до кінця року місто має заплатити державі 12 мільйонів гривень зі своїх податків. Ну, а найбільший зиск для обидвох сторін – ведення спільної господарки.   ЧИМ ВИГРАЮТЬ СЕЛА Користуючись державною субвенцією для об’єднаної громади, приєднані села отримають на власний розвиток значно більше коштів, аніж вони мали досі. Вся міська інфраструктура буде для послуг мешканців сіл. Візьмемо дитсадки. За словами Ігоря Слюзара, діти з п’ятьох сіл, які приєднаються до Коломиї, матимуть законне право ними користуватися. Натомість двері міських садочків для дітей мешканців чотирьох діючих ОТГ доведеться зачинити, якщо ті ОТГ за своїх дітей не платитимуть у міську казну. Для прикладу, у міських дитсадках перебувають 42 дитини з П’ядицької ОТГ у той час, як чимало міських дітей не дочекаються місця в дошкільному закладі. Ми поцікавилися думкою сільського голови Шепарівців Ірини Муцак щодо входження до Коломийської громади. –  На громадських слуханнях і на сесії сільради вирішено приєднатися до Коломийської громади. Ми реально бачимо, що самотужки не потягнемо господарку. Посудіть самі: на цей рік маємо бюджетних коштів 500 тисяч гривень. На утримання апарату сільради, на комунальні послуги за бюджетні установи, на придбання різних матеріалів треба заплатити 400 тисяч. 100 тисяч, які залишаються, спрямовуємо на ремонт доріг, трохи на дитсадок, на будинок культури, який потребує невідкладного ремонту тощо. Як бачите, нема чим господарювати. Коли ж приєднаємося до Коломийської громади, матимемо значні кошти від податків – у загальній сумі десь 1,5 мільйона гривень, а ще кошти з інфраструктурної субвенції, які підуть на розвиток села. Щодо ризиків, пов’язаних з землями, то вони мінімальні: 90 відсотків наших земель знаходиться вже у приватному користуванні; місто пообіцяло не торкатися наших вільних земель і нерухомості без згоди громадської ради села, яка прийде на зміну депутатському корпусу. Є й певні мінуси: до місцевих виборів 2020 року ми не будемо мати своїх представників у міській раді; сільські депутати втрачають свій статус, втрачаю свої повноваження і я. До кінця цього року після приєднання до Коломиї фінансування Шепарівців йтиме ще з районного бюджету. Шепарівці фактично є приміською зоною, ми прив’язані до міста, до його інфраструктури. Тому приєднання стане цілком логічним кроком. Андрій МАЛАЩУК Фото: Андрій КАНЯ Відео: Ярослав КОНИК