Нещодавно в міській раді відбулися громадські обговорення бюджету Коломиї на 2019 рік. Голосування з прийняття бюджету відбудеться під час цьогорічної останньої сесії. Спочатку начальник фінансового управління Ганна Бакай коротко підбила підсумки року, що минає, та порівняла дані з минулими роками. Далі міський голова Ігор Слюзар розповів про плани на наступний рік. Коли перейшли безпосередньо до пропозицій громади міста, виявилося, що більшість присутніх у залі – або представники медіа, або депутати, або інші працівники міської ради. Тож пропозицію озвучила лише одна людина – чоловік на інвалідному візку. Він запропонував виділити кошти на створення вбиралень у центральній частині міста для людей із обмеженими фізичними можливостями. Цей проект виносили й минулого року, але для прийняття рішення не вистачило всього 6 голосів депутатів. «ДК» звернулося до Ігоря Слюзара, щоб він прокоментував найгостріші аспекти бюджету: звідки планують отримати найбільшу частку доходів, на що витратять найбільше коштів у новому році, які наймасштабніші проекти буде реалізовано, як змінюватимуться заробітні плати та чи вдасться завершити ремонт центральних вулиць міста в 2019 році. Доходи Цього року надходження від податків у казну міста зросло: якщо в 2017 було 46722,7 тис. гривень, то цього року – 58395,7 тис. гривень. Загальна сума надходжень до бюджетів різних рівнів склала 474075,7 тис. гривень, з них 151000 (39 %) – з державного бюджету, 288775,7 (60,9 %) – з міського та 34300 (7,2 %) – з обласного. Згідно з графіком проекту доходів на 2019 рік, 67,7% надходжень до бюджету міста припаде на доходи фізичних осіб, 21,13 % – на місцеві податки та збори, 5,75% – на акцизний податок з реалізації роздрібної торгівлі, 2,48% – на плату за надання адміністративних послуг, 1,58 % – на акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів, 0,49% – на надходження від орендної плати за користування майном, що перебуває в комунальній власності, 0,44% – на акцизний податок з вироблених в Україні товарів, 0,27% – на інші доходи (частина чистого прибутку, адміністративні штрафи тощо), 0,11% – на державне мито, 0,04% – на рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів і 0,03% – на податок на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності. А бюджет розвитку залежатиме від інших надходжень: – Бюджет розвитку буде формуватися тільки з продажу міського майна та нерухомості. Майно, що вже десятиліттями в оренді в підприємців, ми виставлятимемо на аукціон. Окрім орендної плати, котру витрачають досить непрозоро, воно не приносить користі. Сама процедура витрачання коштів недосконала. Ми змінили процедуру, вже передбачаємо бюджет, але щоб сьогодні гарно змінити вигляд міста, ми це майно, непотрібне громаді, продаємо. За рахунок нього відновлюватимемо дороги. Продано буде все майно, що є в оренді. Його багато – близько 40 одиниць. Це не дуже комерційно привабливі пропозиції. Але за пропозиції в центрі буде бійня – це майно дороге. Видатки Видатки бюджету міста зросли з 334627,8 тис. гривень у минулому році до 371802,8 тис. гривень цього року. Найбільше видатків у 2018 році припало на освіту – 46,8%, далі – програми, що фінансуються з бюджету міста – 15,1%, на органи місцевого самоврядування – 11,6%, на культуру та мистецтво – 6,9%, на соціальний захист – 2,8%, на центр ПМСД – 2,5%, на фізкультуру та спорт – 1,3% та інші. – Громадські обговорення відбулися для того, щоб громада могла внести свої пропозиції. Ніхто не прийшов, – обурюється мер. – Чоловік запропонував громадську вбиральню. Сьогодні ми з бюджетною комісією ввели 1 мільйон гривень на цей проект. Тобто, пропозицію єдиного чоловіка із громади, який прийшов, враховано. Дороги та термомодернізація й енергоефективність бюджетних установ – це 3 напрямки, на які наступного року планують витратити найбільше бюджетних коштів: – Нові вікна, фасади шкіл і садочків. Ну й дороги, бо ми заходимо всюди в співфінансування європейських і державних проектів, тож маємо передбачати співфінансування на ті об’єкти. Це й робимо: напередбачали на 102 мільйони гривень. Заробітні плати За цей рік кількість населення зменшилася з 61,2 тис. осіб до 60,9 тис. З них працездатного – 36,7 тис., замість 37,33, пенсіонерів – 14,28 тис., замість 14,526, молоді до 30 років – 17,2 тис. осіб, замість 20,8, а тих, що перебувають на обліку безробітних – 0,896 тис., замість 0,953. За словами Ганни Бакай, начальниці фінансового управління міської ради, наступного року очікується збільшення населення, а отже, й більшу наповненість класів і груп у садочках у зв’язку з утворенням ОТГ. – Як правило, зарплата росте на коефіцієнт інфляції. Ми так передбачаємо в бюджеті. Тобто, щоб працівники бюджетних установ не мали пониження, якщо Верховна Рада нічого не прийме іншого. Ми ж не бачимо бюджет, а вони можуть, наприклад, передбачити збільшення тарифної сітки для дитячих садків. Для нас це – проблема. Відповідно, в нас не вистачатиме коштів. Але збалансований бюджет сформований, тобто доходи відповідають витратам, а бюджет розвитку – на скільки зможемо продати майна на аукціоні. А щоб місто жило, ми завжди маємо якийсь ресурс давати в бізнес, тобто в нові земельні ділянки, нові об’єкти нерухомості – те все, що через 2 – 3 роки перетвориться в збільшення податків у міський бюджет. Проекти У переліку державних і регіональних програм по міському бюджету на 2018 рік є 47 позицій, на 2019 – 39. Це пов’язане з об’єднаннями деяких програм між собою. Розпочате в цьому році теж обіцяють завершити в 2019-му: – Басейн маємо добудувати, передбачили 20 мільйонів гривень, школу № 9 включаємо в державний фонд регіонального розвитку в співфінансування з міського бюджету, ми вказали. А так основне – дороги. Вулицю Шевченка, котру неможливо поточним ремонтом відновити після прокладання нового водопроводу. Обов’язково потрібно частину Січових Стрільців доробити. Зараз пробують змінити ситуацію: техніка виїхала. Пробують і на Шкрумеляка той лід позбивати. А ще вулиця Стефаника... Багато, дуже багато треба. Але чи до кінця наступного року вдасться відновити перекопану частину доріг у самому центрі міста – питання досі відкрите: – Поки що коштів немає, хоча проект на відновлення, капітальний ремонт пішохідної зони ми зробили. Проте, не знайшли коштів. Без народних депутатів нам не здолати те, що ми зруйнували цього року водопроводом. Але без водопроводу нема чого навіть починати говорити про капітальний ремонт доріг. Тож будемо сподіватися, що всі плани вдасться втілити. Юлія МАРЦІНОВСЬКА