Але категорично не згідний з нею власник-кондитер Роберт Дублер, він зазначає, що таку назву цукерків можна інтерпретувати по-різному, й, зрештою, у світі є багато інших проблем: "Моретто чи Моренкопф – не має негативного значення, для нас він асоціюється з чимось позитивним та солодким. Можливо, дещо більш расистська назва "Tête de nègre". Серед порад Комітету є також приклад зміни назви цих цукерків в Німеччині з "Negerkuss" ("Поцілунок негра") на "Schokokuss" ("Шоколадний поцілунок"). Але я навіть й не думаю про таке, ми – відома марка, синонім якості. Ми ніколи не змінили рецепту від його винайдення і не змінимо назви!".
Iнформаційний сайт "Ticinonline" провів опитування серед читачів, чи справді вони вважають назву "Моретто" расистською. Як показали результати, то всього 2% відповіли ствердно, 1% - не знає, 97% сказали – ні.
Етимологія слова "негр" показує, що це назва кольору, походить від латинської мови niger, nigrum (темний, чорний), в іспанській мові звучить, як negro, в італійській nero, хоча в Середньовіччі в Італії було поширене зазначення чорного чи загальної назви арабів і африканців, як "moro". Від цього й походить назва цукерків "Моретті" чи "Моренкопф". Та навіть в українській мові застосовується вираз "чорна мара", що значить щось чорне, що лякає, щось страшне.
Назва "негр" прийшла у європейські мови разом із колоніалізмом у XVII ст. З виникненням європейського імперіалізму і расизму в XIX ст. слово набуло де факто зневажливого відтінку.
Після краху колоніалізму в другій половині XX століття вживання слів, похідних від ісп. negro, в мовах світу значно скоротилось і тепер поширюється в основному на вульгарну мову (так, з 1970-х років у США слово negro практично витіснене словом black, котре також етимологічно значить "чорний", сучасний термін — афро-американець; у Франції прийнято слово фр. Africain).
Та все ж, як би не скорочували вживання цього слова, одна з чотирьох людських рас має назву - негроїдна. Серед переліку назв кольорів, один з відтінків коричневого має назву "Голова негра".
В українській мові, як каже Вікіпедія, слово негр є нейтральним і не має негативного забарвлення, хоча для означення людей з чорною шкірою часто вживають чорношкірий, темношкірий, африканець.
В кулінарії є багато тортів, тістечок з назвами "Голова негра", "Поцілунок негра", "Негр", "Негр в сметані", "Негр в піні", "Усмішка негра" і т. д.
Ці солодощі асоціюються з чимось дуже смачним та шоколадним, й нікому на думку не приходить заперечувати назву. Також відомі у всьому світі ізраїльські цукерки "Крембо" ("Голова негра") чи угорські льодяники "Negro".
То чи є все ж таки слово "негр" чи, наприклад, "жид", або ж "москаль" неполіткоректними і образливими?
Як пам’ятаємо ще у 2012 році в Міністерстві юстиції України вирішили, що норм, які б забороняли вживання слів "жид", "жиди" чи "жидівка", не виявлено. Так само, як і "москаль" чи "негр", слово "жид" має етимологічно історичне забарвлення.
Франко з Шевченком застосовували ці назви у своїх творах.
І Марк Твен у "Пригодах Тома Сойера" вживав слово "негр", маючи на увазі лише походження та расу, проте американські сучасники вважають це дискримінацією, і у нових виданнях ці слова видаляють або ж замінюють на афро-американець.
Така ж тенденція простежується і у Європі, особливо в останні роки, відколи наплив арабів та негрів збільшився так, що це явище почало серйозно загрожувати місцевому білому населенню.
Не дивлячись на антирасистські закони в Конституціях європейських держав, ліві та феміністичні організації вимагають ще більших прав та свобод для новоприбулих.
Ситуація така, що корінне населення Європейського континенту змушене пристосовуватися до нових умов на своїй землі, приймаючи чорних "гостей", які нехтують всіма правилами, приносячи з собою свої порядки, звички та уподобання.
Марія Ткачівська, завідувачка кафедри іноземних мов і перекладу Прикарпатського університету, каже: "Мене інколи дратує те, чому німці "бавляться в хованки", боячись своєї тіні. З одного боку не завжди виправдане ставлення "до своїх" і неймовірний страх перед думкою інших. Не розумію, чим завинив перед іншими націями Negerkuss чи Zigeunerschnitzel (циганський шніцель, авт.)... Назви змінили! Як на мене, то у багатьох випадках "політика" чи "політики" беруть в зуби те, що їм вигідно. Слово "москаль" мало колись дещо іншу конотацію - "солдат". Українців теж називають "хохлами". Знаєте, як у нас тепер прозиваються неграм? "Чорнобривці"! І це, як на мене, має позитивне забарвлення. Правда, не знаю, наскільки це слово розповсюджене в Україні. Я читала, як змінювалося слово "негр" в німецькій мові: Neger, Schwarzer, Farbiger, Afroamerikaner... В українській мові досі кажуть "негр", хоча стараються не застосовувати офіційно. Думаю, що в Україні не так загострено ставляться до таких позначень, оскільки негри не були так сильно презентовані у нас, як у Європі. Заниженим позначенням у нас вважається "чорномазий", "чорножопий". Хоча, це, швидше, русизми..."
Усі ті назви початково не були образливими, а позначали лише етнос. Але час та історичні події змінили їхню конотацію (відтінок значення). Експерт Інституту масової інформації Роман Кабачій вважає: "Негр - це слово з минулого, це - означення на кшталт унтерменша (з нім. Untermensch - недолюдина). Навіть попри те, що вважається, що у нас воно не носило негативної конотації, воно означало "інший", "не такий". Приблизно, як у ромській культурі "ґаджо" - чужий. Проте, це - поняття із традиційного суспільства, яке не повинно мати місце у сучасному світі".
Чи є такі слова застарілими, негативними, чи сприяють мові ворожнечі та принижують людську гідність - ці всі нюанси вирішуються в судовому порядку. Хоча юридичного переліку образливих слів нема і законом не врегульовано, що є більш образливішим: "жид" чи "жид поганий", "москаль" чи "клятий москаль".
Однак, ми галичани, можемо й далі смакувати такими стравами, як "Жидівські цибуляники", "Щука по-жидівськи", "Карп по-жидівськи" чи десертами "Голова негра", "Негр в сметані", відчуваючи й оцінюючи лише відмінні смакові якості галицької кухні й не бути при тому неполіткоректними чи расистами.
АВТОР: Ірина МИХАЛКІВ-ВИННИК, Швайцарія 
Нещодавно мою увагу привернув заголовок у швайцарській італомовній щоденній газеті "20 хвилин". Назва короткої статті була: "Il "Moretto" è un dolce razzista" - "Моретто – солодкий расист".
Від 1946 року мешканець кантону Аарґау (німецькомовна Швайцарія) Дублер почав продукувати типові шоколадні цукерки з білою піною всередині, покриті чорним шоколадом, які ми звикли називати "Моретті". На північ від Альп вони відомі під назвою "Mohrenkopf" ("Чорна голова"), а французькомовні швайцарці кажуть "Tête de nègre" ("Голова негра"), – йдеться у газетній публікації.
Та, читаючи далі статтю, дізнаюся, що не всім подобається така назва. Деякі толерантні швайцарці вважають її расистською, створили навіть "Комітет проти расистських солодощів" і запустили петицію на порталі change.org, яка вже набрала більше 500 голосів.
Францішка Шутцбах, дослідниця з базельського університету, яка розпочала цю кампанію, каже: "Дуже важливо деколонізувати нашу мову, щоб уникнути майбутньої нової драми, пов’язаної з міграцією".
Але категорично не згідний з нею власник-кондитер Роберт Дублер, він зазначає, що таку назву цукерків можна інтерпретувати по-різному, й, зрештою, у світі є багато інших проблем: "Моретто чи Моренкопф – не має негативного значення, для нас він асоціюється з чимось позитивним та солодким. Можливо, дещо більш расистська назва "Tête de nègre". Серед порад Комітету є також приклад зміни назви цих цукерків в Німеччині з "Negerkuss" ("Поцілунок негра") на "Schokokuss" ("Шоколадний поцілунок"). Але я навіть й не думаю про таке, ми – відома марка, синонім якості. Ми ніколи не змінили рецепту від його винайдення і не змінимо назви!".
Iнформаційний сайт "Ticinonline" провів опитування серед читачів, чи справді вони вважають назву "Моретто" расистською. Як показали результати, то всього 2% відповіли ствердно, 1% - не знає, 97% сказали – ні.
Етимологія слова "негр" показує, що це назва кольору, походить від латинської мови niger, nigrum (темний, чорний), в іспанській мові звучить, як negro, в італійській nero, хоча в Середньовіччі в Італії було поширене зазначення чорного чи загальної назви арабів і африканців, як "moro". Від цього й походить назва цукерків "Моретті" чи "Моренкопф". Та навіть в українській мові застосовується вираз "чорна мара", що значить щось чорне, що лякає, щось страшне.
Назва "негр" прийшла у європейські мови разом із колоніалізмом у XVII ст. З виникненням європейського імперіалізму і расизму в XIX ст. слово набуло де факто зневажливого відтінку.
Після краху колоніалізму в другій половині XX століття вживання слів, похідних від ісп. negro, в мовах світу значно скоротилось і тепер поширюється в основному на вульгарну мову (так, з 1970-х років у США слово negro практично витіснене словом black, котре також етимологічно значить "чорний", сучасний термін — афро-американець; у Франції прийнято слово фр. Africain).
Та все ж, як би не скорочували вживання цього слова, одна з чотирьох людських рас має назву - негроїдна. Серед переліку назв кольорів, один з відтінків коричневого має назву "Голова негра".
В українській мові, як каже Вікіпедія, слово негр є нейтральним і не має негативного забарвлення, хоча для означення людей з чорною шкірою часто вживають чорношкірий, темношкірий, африканець.
В кулінарії є багато тортів, тістечок з назвами "Голова негра", "Поцілунок негра", "Негр", "Негр в сметані", "Негр в піні", "Усмішка негра" і т. д.
Ці солодощі асоціюються з чимось дуже смачним та шоколадним, й нікому на думку не приходить заперечувати назву. Також відомі у всьому світі ізраїльські цукерки "Крембо" ("Голова негра") чи угорські льодяники "Negro".
То чи є все ж таки слово "негр" чи, наприклад, "жид", або ж "москаль" неполіткоректними і образливими?
Як пам’ятаємо ще у 2012 році в Міністерстві юстиції України вирішили, що норм, які б забороняли вживання слів "жид", "жиди" чи "жидівка", не виявлено. Так само, як і "москаль" чи "негр", слово "жид" має етимологічно історичне забарвлення.
Франко з Шевченком застосовували ці назви у своїх творах.
І Марк Твен у "Пригодах Тома Сойера" вживав слово "негр", маючи на увазі лише походження та расу, проте американські сучасники вважають це дискримінацією, і у нових виданнях ці слова видаляють або ж замінюють на афро-американець.
Така ж тенденція простежується і у Європі, особливо в останні роки, відколи наплив арабів та негрів збільшився так, що це явище почало серйозно загрожувати місцевому білому населенню.
Не дивлячись на антирасистські закони в Конституціях європейських держав, ліві та феміністичні організації вимагають ще більших прав та свобод для новоприбулих.
Ситуація така, що корінне населення Європейського континенту змушене пристосовуватися до нових умов на своїй землі, приймаючи чорних "гостей", які нехтують всіма правилами, приносячи з собою свої порядки, звички та уподобання.
Марія Ткачівська, завідувачка кафедри іноземних мов і перекладу Прикарпатського університету, каже: "Мене інколи дратує те, чому німці "бавляться в хованки", боячись своєї тіні. З одного боку не завжди виправдане ставлення "до своїх" і неймовірний страх перед думкою інших. Не розумію, чим завинив перед іншими націями Negerkuss чи Zigeunerschnitzel (циганський шніцель, авт.)... Назви змінили! Як на мене, то у багатьох випадках "політика" чи "політики" беруть в зуби те, що їм вигідно. Слово "москаль" мало колись дещо іншу конотацію - "солдат". Українців теж називають "хохлами". Знаєте, як у нас тепер прозиваються неграм? "Чорнобривці"! І це, як на мене, має позитивне забарвлення. Правда, не знаю, наскільки це слово розповсюджене в Україні. Я читала, як змінювалося слово "негр" в німецькій мові: Neger, Schwarzer, Farbiger, Afroamerikaner... В українській мові досі кажуть "негр", хоча стараються не застосовувати офіційно. Думаю, що в Україні не так загострено ставляться до таких позначень, оскільки негри не були так сильно презентовані у нас, як у Європі. Заниженим позначенням у нас вважається "чорномазий", "чорножопий". Хоча, це, швидше, русизми..."
Усі ті назви початково не були образливими, а позначали лише етнос. Але час та історичні події змінили їхню конотацію (відтінок значення). Експерт Інституту масової інформації Роман Кабачій вважає: "Негр - це слово з минулого, це - означення на кшталт унтерменша (з нім. Untermensch - недолюдина). Навіть попри те, що вважається, що у нас воно не носило негативної конотації, воно означало "інший", "не такий". Приблизно, як у ромській культурі "ґаджо" - чужий. Проте, це - поняття із традиційного суспільства, яке не повинно мати місце у сучасному світі".
Чи є такі слова застарілими, негативними, чи сприяють мові ворожнечі та принижують людську гідність - ці всі нюанси вирішуються в судовому порядку. Хоча юридичного переліку образливих слів нема і законом не врегульовано, що є більш образливішим: "жид" чи "жид поганий", "москаль" чи "клятий москаль".
Однак, ми галичани, можемо й далі смакувати такими стравами, як "Жидівські цибуляники", "Щука по-жидівськи", "Карп по-жидівськи" чи десертами "Голова негра", "Негр в сметані", відчуваючи й оцінюючи лише відмінні смакові якості галицької кухні й не бути при тому неполіткоректними чи расистами.
АВТОР: Ірина МИХАЛКІВ-ВИННИК, Швайцарія
Але категорично не згідний з нею власник-кондитер Роберт Дублер, він зазначає, що таку назву цукерків можна інтерпретувати по-різному, й, зрештою, у світі є багато інших проблем: "Моретто чи Моренкопф – не має негативного значення, для нас він асоціюється з чимось позитивним та солодким. Можливо, дещо більш расистська назва "Tête de nègre". Серед порад Комітету є також приклад зміни назви цих цукерків в Німеччині з "Negerkuss" ("Поцілунок негра") на "Schokokuss" ("Шоколадний поцілунок"). Але я навіть й не думаю про таке, ми – відома марка, синонім якості. Ми ніколи не змінили рецепту від його винайдення і не змінимо назви!".
Iнформаційний сайт "Ticinonline" провів опитування серед читачів, чи справді вони вважають назву "Моретто" расистською. Як показали результати, то всього 2% відповіли ствердно, 1% - не знає, 97% сказали – ні.
Етимологія слова "негр" показує, що це назва кольору, походить від латинської мови niger, nigrum (темний, чорний), в іспанській мові звучить, як negro, в італійській nero, хоча в Середньовіччі в Італії було поширене зазначення чорного чи загальної назви арабів і африканців, як "moro". Від цього й походить назва цукерків "Моретті" чи "Моренкопф". Та навіть в українській мові застосовується вираз "чорна мара", що значить щось чорне, що лякає, щось страшне.
Назва "негр" прийшла у європейські мови разом із колоніалізмом у XVII ст. З виникненням європейського імперіалізму і расизму в XIX ст. слово набуло де факто зневажливого відтінку.
Після краху колоніалізму в другій половині XX століття вживання слів, похідних від ісп. negro, в мовах світу значно скоротилось і тепер поширюється в основному на вульгарну мову (так, з 1970-х років у США слово negro практично витіснене словом black, котре також етимологічно значить "чорний", сучасний термін — афро-американець; у Франції прийнято слово фр. Africain).
Та все ж, як би не скорочували вживання цього слова, одна з чотирьох людських рас має назву - негроїдна. Серед переліку назв кольорів, один з відтінків коричневого має назву "Голова негра".
В українській мові, як каже Вікіпедія, слово негр є нейтральним і не має негативного забарвлення, хоча для означення людей з чорною шкірою часто вживають чорношкірий, темношкірий, африканець.
В кулінарії є багато тортів, тістечок з назвами "Голова негра", "Поцілунок негра", "Негр", "Негр в сметані", "Негр в піні", "Усмішка негра" і т. д.
Ці солодощі асоціюються з чимось дуже смачним та шоколадним, й нікому на думку не приходить заперечувати назву. Також відомі у всьому світі ізраїльські цукерки "Крембо" ("Голова негра") чи угорські льодяники "Negro".
То чи є все ж таки слово "негр" чи, наприклад, "жид", або ж "москаль" неполіткоректними і образливими?
Як пам’ятаємо ще у 2012 році в Міністерстві юстиції України вирішили, що норм, які б забороняли вживання слів "жид", "жиди" чи "жидівка", не виявлено. Так само, як і "москаль" чи "негр", слово "жид" має етимологічно історичне забарвлення.
Франко з Шевченком застосовували ці назви у своїх творах.
І Марк Твен у "Пригодах Тома Сойера" вживав слово "негр", маючи на увазі лише походження та расу, проте американські сучасники вважають це дискримінацією, і у нових виданнях ці слова видаляють або ж замінюють на афро-американець.
Така ж тенденція простежується і у Європі, особливо в останні роки, відколи наплив арабів та негрів збільшився так, що це явище почало серйозно загрожувати місцевому білому населенню.
Не дивлячись на антирасистські закони в Конституціях європейських держав, ліві та феміністичні організації вимагають ще більших прав та свобод для новоприбулих.
Ситуація така, що корінне населення Європейського континенту змушене пристосовуватися до нових умов на своїй землі, приймаючи чорних "гостей", які нехтують всіма правилами, приносячи з собою свої порядки, звички та уподобання.
Марія Ткачівська, завідувачка кафедри іноземних мов і перекладу Прикарпатського університету, каже: "Мене інколи дратує те, чому німці "бавляться в хованки", боячись своєї тіні. З одного боку не завжди виправдане ставлення "до своїх" і неймовірний страх перед думкою інших. Не розумію, чим завинив перед іншими націями Negerkuss чи Zigeunerschnitzel (циганський шніцель, авт.)... Назви змінили! Як на мене, то у багатьох випадках "політика" чи "політики" беруть в зуби те, що їм вигідно. Слово "москаль" мало колись дещо іншу конотацію - "солдат". Українців теж називають "хохлами". Знаєте, як у нас тепер прозиваються неграм? "Чорнобривці"! І це, як на мене, має позитивне забарвлення. Правда, не знаю, наскільки це слово розповсюджене в Україні. Я читала, як змінювалося слово "негр" в німецькій мові: Neger, Schwarzer, Farbiger, Afroamerikaner... В українській мові досі кажуть "негр", хоча стараються не застосовувати офіційно. Думаю, що в Україні не так загострено ставляться до таких позначень, оскільки негри не були так сильно презентовані у нас, як у Європі. Заниженим позначенням у нас вважається "чорномазий", "чорножопий". Хоча, це, швидше, русизми..."
Усі ті назви початково не були образливими, а позначали лише етнос. Але час та історичні події змінили їхню конотацію (відтінок значення). Експерт Інституту масової інформації Роман Кабачій вважає: "Негр - це слово з минулого, це - означення на кшталт унтерменша (з нім. Untermensch - недолюдина). Навіть попри те, що вважається, що у нас воно не носило негативної конотації, воно означало "інший", "не такий". Приблизно, як у ромській культурі "ґаджо" - чужий. Проте, це - поняття із традиційного суспільства, яке не повинно мати місце у сучасному світі".
Чи є такі слова застарілими, негативними, чи сприяють мові ворожнечі та принижують людську гідність - ці всі нюанси вирішуються в судовому порядку. Хоча юридичного переліку образливих слів нема і законом не врегульовано, що є більш образливішим: "жид" чи "жид поганий", "москаль" чи "клятий москаль".
Однак, ми галичани, можемо й далі смакувати такими стравами, як "Жидівські цибуляники", "Щука по-жидівськи", "Карп по-жидівськи" чи десертами "Голова негра", "Негр в сметані", відчуваючи й оцінюючи лише відмінні смакові якості галицької кухні й не бути при тому неполіткоректними чи расистами.
АВТОР: Ірина МИХАЛКІВ-ВИННИК, Швайцарія