ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Перший директор Української гімназії в Коломиї: до 165-річчя від дня народження Софрона Недільського. ФОТО



наукова співробітниця

Музею історії міста Коломиї.



ПЕРШИЙ ДИРЕКТОР УКРАЇНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ В КОЛОМИЇ.

До 165-річчя від дня народження Софрона Недільського.



«При вході до школи стояв якийсь старший, поважний пан. Побачивши мою ніяковість, підступив до мене, взяв за руку і заговорив ласкавим голосом. Запитався мене про це й те, казав не боятися, погладив по голові і показав, куди йти. Це був директор гімназії Софрон Недільський. В його мові відчув я батьківську прихильність і від тої хвилі затримав я любов і пошану до тієї людини на все життя», – ці слова випускника Коломийської гімназії о. Петра Мельничука, мабуть, краще, ніж будь які дати й факти біографії, доносять до нас портрет першого директора найвідомішого навчального закладу нашого міста. На жаль, спогадів про нього майже не збереглося, є лише короткі відомості з життя та діяльності та невелика збірка гімназійних світлин.


На фото: Софрон Недільський. З фондів Музею історії Коломиї

Народився С. Недільський 10 січня 1857 р. у с. Цуцилові Надвірнянського повіту в сім’ї священника о. Ігнатія, вихідця зі збіднілого шляхетського роду гербу Прус, і Юліанни (Олени) Глібовицької. Втративши в ранньому дитинстві тата, який помер у 32-річному віці, виховувався в домі батьків матері – о. Івана, пароха Грабівця на Львівщині, та його дружини, яка доводилася сестрою митрополитові Михайлу Левицькому. В тому старому, традиційному священничому домі й отримав Софрон свої перші життєві уроки.


Випускне табло. 1909 р. З фондів Музею історії Коломиї

Закінчивши гімназію в Станіславові (тепер - Івано-Франківськ), навчався на філософському факультеті Віденського університету. Українське студентство австрійської столиці гуртувалося в той час у недавно організованому товаристві «Січ», тож і Софрон долучився до його діяльності, ставши в 1877 – 1878 роках членом правління, відтак – головою товариства. Значно пізніше – в лютому 1895 р. – С. Недільського обрано його почесним членом поряд із такими заслуженими діячами українського політичного і культурного життя, як Н. Вахнянин, М. Драгоманов, О. Огоновський, І. Пулюй, І. Франко та ін.

У студентські роки Софрон не раз запрошував на літні канікули бідніших товаришів до свого діда о. Глібовицького, де вони допомагали господареві в часі жнив, а також вирушали в тривалі мандрівки горами. Відтоді С. Недільський зберіг на все життя любов до походів, тож через багато років уже зі своєю дружиною та дітьми подорожував з Коломиї до Микуличина, Тюдова чи Рахова.

Впродовж трьох років після закінчення університету працював заступником професора в гімназіях Львова, Станіславова, Золочева й знову Станіславова, де після здачі відповідних іспитів одержав ступінь професора. Всюди залишив по собі найкращі враження серед колег та учнів, що зокрема підтверджують слова директора Станіславської гімназії, звернені до С. Недільського: «Почуваю своїм обов’язком висловити Вам за тактовне поступовання з шкільною молоддю і ревне виконування обов’язків моє признання і належну подяку».


Випускне табло. 1913 р. З фондів Музею історії Коломиї

У вересні 1892 р. оголошено набір у перший гімназійний клас з українською мовою навчання при польській державній гімназії в Коломиї, що стало початком формування окремого українського навчального закладу в місті. Спочатку ці класи перебували під керівництвом директора польської гімназії, а 6 липня 1894 р. Віденське Міністерство віровизнань і освіти на посаду управителя призначило Софрона Недільського, окресливши «рескриптом» від 26 серпня його обов’язки: «...Керівникові рівнорядних руських кляс поручається керівництво педагогічно-дидактичне й адміністаційне тих кляс, але під контролею головного заведення. Керівник…має бути предсідником при вступних іспитах, має переводити вписи, відбирати від учнів вписове, чесне й інші шкільні оплати, складати з них рахунки, провадити записи шкільних оплат, погоджувати урядові кореспонденціїі, подавати Шкільній раді крайовій звідомлення…» (подано у перекладі о. Я. Федуника). Отже, саме він перебував біля витоків коломийської «альма-матер», тож великою мірою вплинув на її становлення, забезпечивши авторитет і славу в усій Галичині.


На фото: Викладацький склад гімназії. Сидить посередині директор Софрон Недільський. 1913 р. З фондів Музею історії Коломиї

9 березня 1900 р. державна гімназія з українською мовою навчання розпочала своє існування, а вже влітку цього ж року С. Недільського призначено директором, про що його повідомила президія ц. к. Шкільної крайової ради: «Його ціс. й корол. Апостольська Світлість зволила найвищою постановою з 26 червня 1900 наймилостивіше іменувати Вас директором гімназії з руською мовою в Коломиї з правосиллям від 1 вересня 1900». 20 серпня С. Недільський склав службову присягу. На врочистостях з нагоди відкриття гімназії він у своїй промові наголосив зокрема на великому значенні навчання рідною мовою. Час його директорства був нелегким, але водночас найуспішнішим в історії гімназії, адже саме тоді її відвідувало найбільше число учнів, та й не було відчутного тиску чи втручання з боку держави в освітній процес. А Софрон Недільський справді дбав про якнайвищий рівень навчання, до гімназистів ставився, як батько до своїх дітей. Бідніших запрошував навіть до себе на обіди й купував деяким з них шкільну форму за свої гроші. Ця щира опіка директора залишилася в пам’яті колишніх учнів: «...його сердечність на вступі до моєї гімназійної кар’єри рішили про мою дальшу долю і за те я йому безмежно вдячний. Згодом мав я нагоду ще ліпше його пізнати. Була це освічена людина, знав і розумів душу учня, ласкавістю і сердечністю завойовував серця молоді і здобував повагу серед професорів», – згадував о. Петро Мельничук. А інший гімназист Ярослав Зубаль у спогадах про С. Недільського писав, що був він дуже поважним і спокійним, а також: «… носив золоті окуляри і рідко заходив до кляс. Ніколи не чув я, щоб він на когось крикнув». Варто зазначити, що директор ще й викладав гімназистам грецьку мову.


Шкільне свідоцтво Тараса Іванчука, учня 5 класу гімназії. Фрагмент з підписом директора С. Недільського. Коломия, 24.06.1914 р. З фондів Музею історії Коломиї

Важливою поміччю сільським дітям було заснування С. Недільським бурси (гуртожитку) «Самопоміч» на вул. Міцкевича, яка потім носила його ім’я. Він також подарував школі багато цінних книг з власної бібліотеки.

Розпорядженням від 25 травня 1914 р. цісар Франц Йосиф за віддану працю для добра й розвитку гімназії та вміле керівництво надав директорові титул урядового радника.

С. Недільський займався й науковою діяльністю, найбільшим здобутком якої можна вважати «Малорусько-німецький словар», що вийшов у Львові 1886 р. і був на той час найбільшим українським словником (містив 64 тисячі слів), найповнішим джерелом для знайомства з лексикою української мови й відіграв важливу роль у поширенні нової літературної мови в Галичині та витісненні з ужитку язичія. Цей словник у двох томах, підготовлений і частково укладений Євгеном Желехівським, Софрон Недільський після його смерті завершив, опрацювавши частину з літерами «П – Я», й видав. Застосований тут фонетичний правопис 1892 року було запроваджено в школах Галичини й Буковини як обов’язковий. Виступив С. Недільський і коректором грецько-українського словника І. Огоновського до «Іліади» й «Одіссеї» та «Вибору з української літератури на ІІІ і ІV рік учительських семінарій». Долучався й до громадської праці: був одним із засновників товариства «Бесіда» в Станіславові, а в Коломиї став першим головою філії товариства «Учительська Громада».


На фото: Маркіян Недільський (стоїть) з товаришами-есперантистами Орестом Кузьмою (зліва) та Костянтином Чорнишем під час навчання в гімназії. Коломия, 1910 р. З фондів Музею історії Коломиї

На початку Першої світової війни Софрон Недільський згідно з вимогою австрійських властей виїхав на Захід до м. Бялої біля Бельська (тепер – м. Бельсько-Бяла, Польща), де на той час була Крайова шкільна рада зі Львова. Там 13 листопада 1916 р. він був призначений крайовим інспектором гімназій, а менш ніж через рік – 8 серпня 1917 р. – перестало битися його серце, уражене інфарктом. Поховали знаного коломиянина на Бельському цвинтарі.

«…Софрон Прус ІІІ Недільський як нащадок шляхетсько-священичої родини, що все вірно стояла на українських позиціях, був авторитетом не тільки для своїх, але й для чужинців та відображував те середовище, з якого сам вийшов», – писав про нього о. Я. Федуник.

С. Недільський мав велику родину – п’ятеро дітей. В подружжі з Анелею Лянгнер – синів Євстахія (помер у Львові під час ІІ св. війни) та Маркіяна (29.11.1893 р., Станіславів – 23.06.1962, Нью-Йорк, США), учителя гімназії, згодом директора школи ім. Т. Шевченка та торговельної школи в Коломиї. Після смерті Анелі, яка похована на старому українському цвинтарі «монастирок», Софрон одружився вдруге 28 серпня 1899 р. з Ярославою Сумик. Тож уже в нашому місті сім’я гімназійного директора збагатилася ще двома синами – Богданом (26.10.1900, Коломия – 1964, Олд-Лайм, США) та Євгеном (11.10.1902, Коломия – ?, Львів), і донькою Наталією (23.09.1911, Коломия – 1996, Едмонтон, Канада). Про Богдана відомо, що працював якийсь час лікарем в Заболотові, згодом – у Станіславові. Донька в 1938 році одружилася (вінчав о. О. Русин) з майбутнім священником Ярославом Федуником, який є автором життєпису С. Недільського, вміщеного в збірнику споминів та статей «Коломия й Коломийщина». Надзвичайно цікавим фактом є те, що Софія, донька Наталії та Ярослава, народжена 4 червня 1939 р. в Галичині, була дружиною внука Кирила Трильовського Богдана, з яким прожила 57 років у Канаді. Так за тисячі кілометрів від Коломиї поєдналися родини двох коломийських визначних діячів. Єдиний з нащадків С. Недільського, хто залишився в Україні, – син Євген Юліан.

У 1938 р. було створено комітет на чолі з професором гімназії Дмитром Николишином для перевезення й перезахоронення Софрона Недільського в Коломиї. Але Друга світова війна перешкодила це зробити. Згодом віднайти й впорядкувати могилу батька намагався син Маркіян, але на той час цвинтар у Бельську було переорано, тож місце останнього спочинку видатного коломиянина залишилося невідомим. У вересні 1990 р. з нагоди 90-ліття української гімназії на цвинтарі «монастирок» в Коломиї споруджено символічну могилу першого директора. А в 1997 р. на відзначення 140-річного ювілею С. Недільського встановлено меморіальну таблицю (скульптор О. Железняк) на будівлі колишньої гімназії. Тож тепер, як і понад сто років тому, щодня зустрічає він учнів, що з гомоном заповнюють шкільні коридори та класи, які, мабуть, ще зберігають у пам’яті кроки поважного та спокійного керівника колись славної на всю Галичину середньої школи.


На фото: Донька С. Недільського Наталія (1-а зліва), її чоловік о. Ярослав Федуник (2-й справа в 1-у ряду), її донька Софія (3-я справа в 2-у ряду) з чоловіком Богданом Трильовським (2-й справа в 2-у ряду) під час святкування 90-річчя Петра Трильовського (посередині), сина д-ра Кирила. Едмонтон (Канада), 13.07.1985 р.  З фондів Музею історії Коломиї.


Підписуйтесь на нас у FacebookТelegram та Instagram, щоб отримувати перевірені й оперативні новини.