Мертві продовжують воювати: на Луганщині поховані воїни-герої з Прикарпаття. ФОТО

У райцентрі Старобільську, що на Луганщині, до війни з Росією українськими патріотами себе вважали кілька десятків осіб, хоча українською балакали більше половини мешканців. У 2014 році патріотів відчутно побільшало. І того ж таки року там утворилася перша община УПЦ КП – як реакція на віроломне вторгнення Росії на прикордонні українські землі. Багатьом учорашнім гомо-совєтікусам російська агресія відкрила очі на вовчу натуру "старшого брата"…

Так стверджує колишній боєць батальйону "Айдар" Микола Павлюченко, якого після поранення й контузії комісували з війська. Ось уже четвертий рік чоловік займається військовими похованнями на кладовищі під Старобільськом.

У жовтні 2014-го на кладовищі поховали 28 айдарівців, чиї особи після їхньої загибелі встановити не вдалося. Через місяць на кладовищі знайшли свій вічний спочинок ще дев’ять невпізнаних бійців, котрі загинули в районі 32 блокпоста. На кінець 2014-го на військовому цвинтарі під Старобільськом налічувалося вже 37 безіменних могил. Станом на сьогоднішній день 22 тіла ідентифіковані за результатами експертизи ДНК. Проте деякі герої залишаються невпізнаними й донині.

Микола Павлюченко зізнається, що не матиме спокою, допоки не буде належно вшанована пам’ять його побратимів, які лежать на тому кладовищі. "Мертві продовжують воювати, – каже ветеран, – тепер уже з людською байдужістю".

А байдужість, вона проявляється хоча б у тому, що за п’ять років війни ніяк не вдається жменьці патріотів переконати населення старобільської зони у важливості вшанування пам’яті полеглих героїв. Перейти з російської на українську виявилося для них легше, аніж проявити свій патріотизм на ділі.

На військовому цвинтарі лежать вояки не лише з довколишніх територій, а з цілої України. Тут поховали екіпажі чотирьох БТРів 80-ї аеромобільної бригади, серед яких – хлопчина, вірогідно, з Коломийського району. Дехто був упізнаний і родичі їх перепоховали, інші залишаються лежати на цьому кладовищі.



Микола Павлюченко разом з прихожанами невеличкої громади УПЦ КП Старобільська та іншими місцевими патріотами ініціює створення достойного меморіалу. Почали зі спорудження каплиці, яку вже висвячено як міжконфесійну. Вийшли на львівського скульптора Ореста Драгуна, він виготовив скульптуру Богородиці. Собівартість роботи – 40 тисяч гривень.

За словами Миколи, кошти на таку святу справу виявилося легше зібрати на Прикарпатті, аніж у східних областях. Збір коштів розпочали з села Прутівка, що на Снятинщині. Вже долучилися Коломийщина й Косівщина.

Опікуватися могилами героїв продовжують місцеві мешканці. Зусиллями добровольців першого складу батальйону "Айдар" щороку в школах України проводиться акція з вшанування пам’яті полеглих воїнів. Школярі пишуть на цю тему твори, роблять віночки на могили тимчасово невідомих героїв. Ці віночки поштою доправляються до Старобільська, і в поминальні дні їх покладають на могили.



АВТОР: Андрій МАЛАЩУК