Статистичного дослідження заможності коломиян в минулому, мабуть, не проводилося, але й без статистики відомо, що серед містян були дуже багаті люди. Дехто з них, як, наприклад, Герш Рамлер, володіли численними будинками, граф Едмунд Стаженський – унікальною колекцією археології, нумізматики, стародруків тощо, а були, звичайно, й палкі поціновувачі коштовностей. А такий скарб аж «проситься», щоб його показали, продемонстрували іншим. І от з одним коломиянином чи коломиянкою під час такої «демонстрації» сталася неприємність, про яку повідомлено було в коломийській газеті «Glos Pokucki» за 1899 рік: у неділю по обіді десь на вул. Т. Шевченка, чи біля Дирекції скарбової (тепер – ліцей № 9), біля пошти або на вул. Франца Йосифа (тепер – бульвар Лесі Українки) загублено шпильку з діамантом. З цього оголошення стає зрозуміло, за яким маршрутом відбувалася така нещаслива «демонстрація» коштовної шпильки. За віднайдення згуби майор кавалерії Теуфель (ймовірно, власник) обіцяв належну винагороду. Та чи могла зрівнятися винагорода з вартістю самого діаманта?! А з іншого боку – чесній людині й винагорода не потрібна.