Коломиянин Олег Гавалюх – про море та українських полонених

Чоловік народився 29 грудня 1971 року в місті Коломия. Батьки пана Олега жили у селі Корнич, тому і дитинство пройшло тут. Згодом сім’я переїхала до Коломиї. Нині Олег Гавалюх – успішний моряк, викладач у Інституті Військово-Морських Сил України Національного університету «Одеська морська академія».


–  Чому серед усіх державних служб ви обрали морську?


–  Я з дитинства, десь з першого класу, хотів стати моряком, причому лише військовим. Я зараз не можу ні згадати, ні пояснити, чому саме така мрія. Але це був мій осмислений вибір. Інші варіанти я навіть не розглядав.


–  Який ваш найдовший вихід у море?


–  У корабельному складі Військово-Морських Сил я проходив службу лише на ракетних катерах, які не призначені для далеких морських походів. Як правило, виходи у море на катерах не є тривалими, два-три дні для виконання конкретних завдань. Тому мій найдовший вихід у море припав на час навчання в училищі. Після закінчення другого курсу у мене була штурманська навчальна практика на борту корабля «Хасан», яка тривала більше 40 днів. Це було моє перше серйозне випробування морем.


–  Що вас найбільше приваблює у проходженні служби?


–  Мені подобається служба у Військово-Морських Силах України. Я маю багатий досвід військової служби. Мені подобається передавати його нашим курсантам, вчити їх військової справи. І водночас удосконалюватися самому, вчитися. Якщо перестати самовдосконалюватися, то на старому багажі довго не виїдеш. Курсанти це добре відчувають, «морськими байками» їх не навчиш. Тобто служба змушує бути постійно сучасним і в тонусі.



–  Якими якостями повинен володіти військовий моряк?


–  По-перше, він повинен бути людиною. Йому мають бути притаманні найкращі людські якості: чесність, порядність, гуманність, принциповість. По-друге, а це стосується більше офіцерів, – це людина з вищою освітою, яка повинна мати розвинуте мислення, широкий світогляд, вміти аргументовано відстоювати свою позицію. По-третє, це військова людина. І це не просто носіння військової форми. Це здатність зі зброєю в руках захищати Україну та український народ. Це моральна готовність, фізична готовність і специфічна військово-професійна готовність. По-четверте, це специфічні якості моряка: готовність до тривалого перебування поза домівкою в морі, здатність працювати в обмеженому просторі на кораблі, «переносимість» моря.


–  Прокоментуйте ситуацію щодо захоплення агресором українських моряків. На вашу думку, чому не діють міжнародні норми? Скільки їх триматимуть та що Росія хоче довести такими діями?


–  Захоплення наших моряків є болючим питанням для мене. Більшість офіцерів, яких незаконно утримує в полоні Росія, я знаю особисто. Це Денис Гриценко, з яким я навчався на курсах підвищення кваліфікації в 2015 році. Це Богдан Небилиця і Андрій Драч, випускники нашого інституту 2016 року по кафедрі озброєння. Це Богдан Головаш і Владислав Костишин – курсанти нашого інституту, які проходили переддипломне стажування на цих кораблях, а після випуску планувалися до призначення командирами однотипних катерів. І коли ти знаєш цих людей особисто, то все відчувається більш гостро. Ми сподіваємося на якнайшвидше їхнє визволення. Та спрогнозувати час їхнього повернення неможливо. Росія, захопивши їх, поставила себе в патову ситуацію: звільнивши їх, вона визнає незаконність затримання, продовжуючи утримувати їх, наразиться на ще більші санкції від світового співтовариства. Після рішення міжнародного трибуналу Росія робить певні кроки, щоб звільнити їх, але під іншим виглядом: з умовою, що в Україні вони будуть засуджені за російськими законами або у вигляді обміну. Та наші моряки повинні бути звільнені без будь-яких умов. В даний час Росія хоче поставити себе вище міжнародного права. А це вже питання не лише національної безпеки України. І я думаю, що в цьому напрямку санкції проти Росії будуть посилюватися, що змусить звільнити українських моряків без будь-яких умов.


–  Наскільки ефективні військово-морські навчання НАТО за участю українських військових?


–  Україна прагне вступити в НАТО. Але все потрібно робити поступово. Тому міжнародні навчання, в тому числі з країнами-членами НАТО, дозволяють українським морякам набувати необхідного досвіду. Як військові моряки ми індивідуально підготовлені не гірше, а в окремих питання і краще. Це підтверджується результатами, які показують наші курсанти й офіцери під час таких навчань.


–  Планові маневри Чорноморського флоту РФ. Як на це реагувати та що під цим варто розуміти?


–  Доки існує така країна, як Росія, доки вона має вихід до Чорного моря, такі планові маневри (навчання) проводилися і будуть проводитися в майбутньому. З правової точки зору тут немає жодних порушень. Це звичайна практика для всіх морських країн – проводити навчання в морі. Наше завдання відслідковувати ці заходи, робити необхідні висновки про їхні характер та спрямованість. І бути готовим дати відсіч у випадку будь-яких провокацій.


–  Військово-Морські Сили. Наскільки розвинутий цей вид Збройних Сил України?


–  Це один із трьох видів Збройних Сил України. За своєю чисельністю він найменший. Але він необхідний для України. Морська піхота успішно виконує бойові завдання в зоні ООС. Наші кораблі разом з морською авіацією здійснюють заходи щодо забезпечення сприятливого операційного режиму на морі. Загальна довжина морського кордону України становить 1355 км. Тому необхідним є посилення корабельної складової.



– Ви бачили стан морського флоту України в різні періоди. Як було колись і як зараз виглядає ситуація? Скільки український флот налічує кораблів та який їхній стан?


–  Кількість кораблів і суден – це не постійна величина. Йде постійний процес виведення зі складу ВМС та утилізації кораблів і суден, які вже не придатні. Йде поповнення корабельного складу. В День ВМС, який в Україні відзначають першої неділі липня (цього року це було 7 липня), до складу ВМС було зараховано два десантно-штурмові катери «Станіслав» і «Малин». Зараз до США вибули екіпажі, які будуть приймати кораблі типу «ISLAND». Восени планується введення їх до складу ВМС України.


У ВМС України прийнята Стратегія розвитку до 2035 року. Згідно з цим документом, Військово-Морські Сили до 2035 року повинні бути такими, що спроможні захистити народ України і національні інтереси в морському і прибережному середовищі шляхом проведення асиметричних і рішучих операцій, з добре мотивованим і професійним персоналом, налаштованим на перемогу.


Тому всі заходи щодо поповнення ВМС України кораблями, озброєнням, персоналом спрямовані на досягнення цієї мети.


–  Які вищі навчальні заклади в Україні готують моряків? Чи охоче молодь нині іде служити у Військово-Морські Силах?


–  На даний час Інститут Військово-Морських Сил України Національного університету «Одеська морська академія» є єдиним вищим військовим навчальним закладом, який готує спеціалістів для корабельного складу ВМС України та Державної прикордонної служби України. Підготовка особового складу в морську піхоту, морську авіацію здійснюється в інших закладах.


Коротко хочу розповісти про наш навчальний заклад. Інститут Військово-Морських Сил України Національного університету «Одеська морська академія» – це вищий навчальний заклад, який акредитований за ІV рівнем акредитації, тобто ми здійснюємо підготовку бакалаврів і магістрів. Інститут здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за державним замовленням для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу за спеціальностями: корабельне озброєння та засоби навігації, корабельне ракетно-артилерійське озброєння, експлуатація корабельних енергетичних установок, пошуково-рятувальні та водолазно-аварійні роботи на морі, морально-психологічне забезпечення на кораблях.


На жаль, дуже мало, а можна сказати, що і взагалі немає вступників з Коломийщини. Крайніми випускниками з Коломиї, які закінчили наш Інститут, були Василь Глинянюк (2016 рік) та Василь Костишак (2017 рік). Обидва гідно несуть службу на кораблях ВМС України. Так що користуючись нагодою, запрошую коломиян вступати до нашого Інституту.



–  Як ви ставитесь до перспективи вступу України в НАТО? І чи взагалі це можливо, враховуючи стан війни?


–  Позитивно. Якщо б Україна раніше чітко визначилась зі своїм курсом на НАТО, ми давно уже б були членами. Яскравим прикладом цього є країни Балтики, а також країни колишнього Варшавського договору. І ніхто не сміє на них нападати. Майбутнє України я бачу лише в НАТО, особливо враховуючи наявність під боком такого агресивного і непередбачуваного сусіда, як Росія.


–  Наскільки Україна сильна в морі? Чи достатньо держава сприяє зміцненню?


–  Я уже частково відповів на це питання. Так, на даний час ВМС не в змозі повною мірою виконувати свої завдання. Але у нас є чітке розуміння того, що треба зробити, щоб досягти цих спроможностей. За п’ять останніх років на флоті зроблено в рази більше, ніж за попередні роки. Є сподівання, що ми й надалі будемо розвиватися. Хоча з’являються певні ознаки сповільнення цих процесів.


–  В Україні змінилася влада. Як на це реагують на флоті?


–  Насторожено.


Автор: Соломія Мардарович


Читайте також: Дорожних аварій на Коломийщині побільшало