Колекціонери Остап Свищук з Нижнього Вербіжа та Максим Кучер з Коломиї долучилися до збору коштів для ЗСУ. Яким чином вирішили допомагати та як почали займатися незвичайним хобі -розкажуть у інтерв’ю для Дзеркала медіа.

—Чому футбол, а не інший вид спорту? Та як хобі з ним зв’язане?

 Остап : “Футбол — це більше ніж гра, для мене це яскрава частина життя.  Цим видом спорту захопився ще з дитинства, дивлячись матчі збірної України разом із дідусем. Напевно він і заклав ту першу цеглину любові до гри з м'ячем. Колекціонування ігрових футболок - це в першу чергу про задоволення та адреналін, який наповнює та заряджає мене.”

 Максим : “Спочатку я займався тенісом - близько п‘яти років. Ініціатива пішла від маминих знайомих, але пізніше тато взяв верх. Він мені прищеплював любов до футболу, але найбільше для цього зробило моє оточення, в основному — однокласники. Ми часто збиралися грати, дивитися матчі. Пізніше стали відвідувати футбольну секцію, якій присвятили близько п‘яти років. Стати футболістом не вийшло, але продовжувати поєднувати своє життя з футболом вдалося. Колекціонування - один із таких пунктів, який досі мене тримає в зв‘язку з цією грою мільйонів.”

— Пам’ятаєте перші матчі, які відвідали?

 Максим:  “Вперше я пішов на футбол у Львові якраз з батьком. Це було в літній, але дощовий день 2011-го року - тоді «Карпати» приймали на стадіоні «Україна» полтавську «Ворсклу». Хоч і «леви» тоді поступилися, але після того матчу я почав щиро вболівати за них і відвідав близько десятка їхніх матчів”. 

Остап: “Ніколи не забуду першу гру, на якій був присутній, цю маленьку мрію здійснив тато, який подарував квитки на матч “Мілан”-”Селтік” групового раунду Ліги Чемпіонів, то були незабутні емоції легендарного стадіону “Сан-Сіро”, які запам’яталися на все життя”.

— Як з’явилося незвичне хобі та коли розпочали колекціонувати?

 Максим : “Старт колекціонування вийшов взагалі випадковим. Коли мені було 14-16 років, я з Остапом та іншими своїми друзями їздив на різні футбольні матчі в українських містах: поєднували подорожі з футболом. Ось так ми потрапили на поєдинок групового етапу Ліги Європи між «Зорею» і «Манчестер Юнайтед» в Одесі. Після фінального свистка я пішов до місця на трибуні, звідки найкраще видно футболістів, котрі сходять з поля. Побачив, що капітан луганців Джаба Ліпартія знімає з себе футболку і готується кидати в наш бік. Я зайняв позицію, приготувався зловити. І в мене вийшло! Так, після того було: падіння на крісла, невелика тиснява, але я вийшов з того місця з трофеєм. Остап побачив, що один із фанатів тримав плакат з проханням подарувати футболку гравцю МЮ, і той (Андер Еррера) погодився. Після цього ми вирішили теж спробувати робити саме так.”

 Остап : “Як сказав Максим, після спільної поїздки до Одеси я вирішив з кожного відвіданого матчу постаратися отримати від гравця команди футболку, яка б нагадувала про спортивну подію.

 Проте варто зазначити, що це не так легко, як здається. Деякі команди України не є надто фінансово забезпеченими і не мають змоги кожного матчу одягати нове екіпірування, а якщо навіть можна дарувати родичам чи друзям, то обов’язково потрібно платити штраф. Але світ не без добрих людей і деякі гравці все-таки готові потішити своїх близьких та оплатити дану санкцію. Але такі гранди українського футболу, як "Динамо" та "Шахтар", не мають таких проблем, тому без вагань тішать фанатів та колекціонерів цінними презентами. Також залежить, чи отримаєш новий експонат у колекцію і від того, як зіграла команда футболіста, з котрим домовилися про подарунок, адже якщо спортивний клуб програв, то гравець часто вирушає засмученим додому і забуває про обіцянку.

Першими в колекції були футболки Валерія Кучерова, капітана ФК ”Верес” (Рівне), Артема Бєсєдіна з ФК “Динамо” (Київ), Тараса Степаненка з ФК “Шахтар” (Донецьк) та Збірної України, а саме Віталія Буяльського.”

— Скільки футболок налічує ваша колекція?

 Остап: “Зараз вже близько 120. Чесно кажучи, не пам’ятаю, бо вже давніше рахував. Коли часто отримую, то збиваюся з рахунку.”

Максим: “Точну кількість у колекції не знаю, але близько 45. Вони стоять в різних місцях, а з ліку я збився вже давно.”

 — Які трофеї для вас найцінніші?

 Максим: “Залежно що мати на увазі під словом «найцінніша». Якщо глобально - то футболка Євгена Коноплянки з «Шахтаря» або Андрія Ярмоленка з «Динамо». Але суть в тому, що вони мені легко далися, тому мають лише представницьку цінність. Разом з ними в одному ряді для мене стоять вистраждані трофеї, за якими я полював дуже довго. Наприклад, футболка Дениса Гармаша. Він не є такою зіркою, як Ярмоленко чи Коноплянка, але щоб отримати його футболку я відвідав дуже багато матчів і витратив близько 20 місяців.”

Остап: “Однією з найтоповіших була футболка Олександра Шовковського з останнього зіграного сезону перед закінченням кар’єри, яку власне я й віддав на аукціон, про що згодом розповім. Також з українських клубів — мабуть, футболка Віктора Циганкова, Миколи Шапаренка,- ФК “Динамо” Київ, Віталія Миколенка (зараз “Евертон”), Тараса Степаненка, Марлоса, Андрія П’ятова - ФК «Шахтар» Донецьк, Руслана Маліновського (зараз “Аталанта”). Особливе місце в колекції також займають екіпірування грандів італійського футболу “Інтера” та “Роми”, переможця Ліги Європи 2021 року ФК «Вільярреал» та багато інших, тому що кожен трофей важливий по-своєму, це завжди різні емоції та спогади.”

— Як з'явилася ідея дати свій лот на аукціон? 

Остап: “Оскільки я студент і стабільного великого заробітку ще не маю, але дуже хотів допомогти фінансово своїй державі. Без вагань вирішив виставити на благодійні аукціони лоти-футболки із своєї колекції.“

Максим : “Головне для мене - це емоції, які я отримую під час цього всього процесу. Звісно, і результат у вигляді футболок теж важливий, але зараз в першу чергу потрібно побороти російського окупанта. Ми повинні прикладати всі можливі сили для цього — кожен на своєму фронті. Футболки ще в мене будуть, а вбитого рашистського орка, якого знайшли за допомогою купленого за виручені на аукціоні гроші тепловізора, вже не буде. “

— Як і де відбувався аукціон? Скільки коштів виручили та куди перерахували?

 Остап: “Звернувся до однієї із футбольних спільнот в інстаграмі, за якою стежать кілька десятків тисяч футбольних поціновувачів. Віддав з колекції найдорожче — футболку Олександра Шовковського, людини, яку можна не представляти, оскільки його знає вся Україна (про що згадував вище), адже дана річ є унікальна і ставки на неї будуть високі. Стартова ціна лоту була 1500 грн, переможець виклав суму в 21 тисячу гривень, гроші пішли символічно на потреби, а саме тепловізори, шоломи, каски та ін. для підрозділу ультрасу київського “Динамо” та львівських “Карпат”, які об’єдналися та пішли добровольцями захищати рідну землю. 

Пізніше вирішив зробити ще один аукціон. З проханням звернувся до відомої телеведучої, яка веде програму “ТСН про спорт”- Олександри Лободи. Вона охоче погодилася. Це була футболка гравця Національної збірної України та “Динамо” Київ — Олександра Караваєва, який неодноразово допомагав нашій коломийській “десятці”. До речі, він завжди відгукується на різні пропозиції фанатів, легко іде на спілкування, простіше кажучи — є дуже хорошою людиною. Кінцева сума лоту була 8 тисяч гривень, зібрані кошти пішли у фонд “Ти не один” проєкту “Здійсни мрію”, наразі вони закривають потреби тяжкохворих в Україні дітей. “

Максим: “На аукціон я віддав теж найкращих представників моєї колекції: футболки Романа Яремчука зі збірної України та Олега Гусєва з його останнього сезону в «Динамо».  За футболку Романа Яремчука, гравця Національної збірної України та португальської “Бенфіки”,-заплатили 17 тисяч гривень, виручені кошти пішли на 10-ту гірсько-штурмову бригаду, за Гусєва - 15 тисяч, кошти перерахували на 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду. Аукціон тривав в одному з футбольних пабліків в Інстаграмі, про який розповідав Остап, там стараються швидко все робити, тож менше доби. Почали з мінімальних ставок від однієї тисячі, але дійшли до пристойних сум.

 “Переможці - справжні молодці. Футболки вже у них і будуть нагадувати їм, що вони приклали зусиль до боротьби проти російських загарбників. Кожна така людина, яка хоч чимось допомогла, стане частиною великої перемоги над нелюдяною ордою. Саме прості українці допомогли нашим воїнам-героям здолати початковий наступ окупантів, завдяки чому тепер країни ЄС і США впевнені в нашій перемозі і нарешті готові нам дати потрібну зброю для цієї Національно-визвольної війни. “, — додав Максим в кінці розмови.