Чому так важливо замінити медичний одяг на камуфляжний, як та чим лікують військових, з якими проблемами лікарі стикаються в зоні АТО – про це та більше розповів журналістам «Дзеркала Коломиї» начальник медичної служби 81-ї окремої аеромобільної бригади Володимир Мельник. «Янголи війни» Оскільки зараз медиків Збройних сил України катастрофічно не вистачає, було прийнято рішення про мобілізацію цивільних медиків. Я був приватним підприємцем стоматологічної діяльності, за освітою – медик. Розумів, що потрібно, аби хтось замінив попередніх лікарів, адже всі мріють про повернення додому. За останню хвилю мобілізації було заплановано запустити 140 мобілізованих лікарів, проте по всій Україні реально було призвано тільки 40 медиків. Тож ви розумієте, як нині в зоні АТО не вистачає лікарської допомоги? Зараз дуже потрібно, аби медики проявили свою свідомість та почали виконувати професійні функції там, де це найбільше потрібно. Травматологи, хірурги, анестезіологи виконують свої обов’язки в госпіталях. Лікарі широкого профілю служать на посадах начальників медичних служб батальйонів, бригад чи медичних пунктів. Практично кожен працював у зоні воєнних дій. Сьогодні проходять медичну службу четверо коломийських медиків, серед яких, окрім мене, лікар-стоматолог, лейтенант Роман Прокопенко та лікар-травматолог, майор Ігор Нижник. Останній працює у Красноармійському військовому шпиталі №66. Часто виїжджає на передову лінію оборони, де надає першу медичну допомогу. Потрібно зрозуміти, що самотужки там ніхто нічого не робить. Усі військові частини мають або базовий табір, або пункт постійної дислокації. З базового табору займають лінії оборони опорні пункти. Існують так звані підрозділи навчання. Підйом о шостій ранку, о пів на дев’яту – учбово-бойове навчання. Працюємо 2–3 тижні, потім на ротацію. Усі дії узгоджуються з командуванням.   Стан здоров’я наших військових - критичний Оскільки людей не вистачає, вони (медкомісії, - Авт.) пропускають чоловіків із хворобами, несумісними зі службою. Туберкульоз, гепатит С, діабет, варикозне розширення вен, хронічні бронхіти, гайморити, гіпертонія – це щоденні діагнози солдатів, які служать у зоні АТО. Про наші обов’язки можна розповідати багато, адже у всіх вони різні та доволі непередбачувані. Моя робота, як начальника медичної бригади, полягає у її забезпеченні. Утім забезпечення всім необхідним є нелегкою працею, адже чогось завжди не вистачає. Найчастіше це медикаменти. Ми подаємо заяви на ліки, нам відповідають: немає на складах. Якщо продуктами забезпечують волонтери, то з ліками – важче. Щоб ви розуміли, існують 4 основні види забезпечення Збройних сил України: грошове, продуктове, речове і медичне. Перші три пункти виконують стовідсотково. Медичне забезпечення, на жаль, на найнижчому рівні. Немає таких елементарних речей, як шафи, столики, апарати функціональної діагностики тощо. Про це всі знають, але нічого не можуть вдіяти. Мусимо купувати все за власні кошти. Стан здоров’я наших військових – критичний. Причина – незадовільна робота медкомісій військкомату. Оскільки людей не вистачає, вони пропускають чоловіків із хворобами, несумісними зі службою. Туберкульоз, гепатит С, діабет, варикозне розширення вен, хронічні бронхіти, гайморити, гіпертонія – це щоденні діагнози солдатів, які служать у зоні АТО. Часто ми лікуємо солдатів по-новому, чого не повинні робити. Лікарські комісії повинні ретельніше обстежувати хлопців. Антисанітарія спостерігається також. Одні живуть в умовах комфортних, інші – в складах та підвалах. Відповідно, вберегтися від наслідкових хвороб практично нереально. Який вихід? Я бачу розв’язок цих проблем тільки у контрактній, отже здоровій армії.   Солдат солдата зрозуміє краще Не менш важливо вилікувати солдата не тільки фізично, а й душевно. Адже само собою зрозуміло, що після служби в зоні АТО людина стає дуже вразливою. Проте психологічна допомога є дуже індивідуальна. Добре, коли психологом виступає лікар-психіатр, він бачить різницю, де є психічні захворювання, а де ще є чисто психологічні. Утім я говорю, як би це мало бути в ідеалі. У людини, яка була в зоні АТО, в деякій мірі порушується психіка. Одні швидко адаптовуються, інші – повільніше. Проте ми не можемо пустити це на самоплив. Ідеальним рішенням такої проблеми є створення спілки побратимів. Бо зрозуміти солдата може тільки солдат. Інколи дуже важливо потеревенити з людиною, яка тебе розуміє за чашкою кави. Саме тому ми взялися за створення у Коломиї «Спілки ветеранів учасників АТО», щоб військовому могли надати будь-яку допомогу, чи то медичну, чи з працевлаштування тощо. Ми плануємо також надавати допомогу сім’ям загиблих в АТО, увіковічувати річниці, допомагати матеріально. Адже як би там не було, а люди віддали свої життя, щоб ми з вами жили гідно. Коломийські медики в зоні АТО| Новини м. Коломия.