Це не просто слова. Коли сцена стає місцем, де кожен — незалежно від фізичних можливостей — може творити, розкриватися, знаходити себе, це вже не ілюзія, а справжня реальність. Інклюзивний театр «Ілюзія» доводить: у мистецтві немає обмежень. Тут кожен — глядач і актор — відчуває силу театру, який змінює не лише життя, а й світогляд.

Про цей унікальний проєкт нам розповідають:  Тарас Косович, керівник благодійного фонду «Життя як чудо», та Галина Григорак, художня керівниця театру. Але є ще одна особлива деталь: це подружжя, яке не просто створило «Ілюзію», а живе нею, перетворюючи мрію на справжнє мистецтво без бар’єрів.

Як усе починалося

«Спершу це було лише бачення, — згадує Тарас Косович. — Ми хотіли, щоб театр став відкритим для всіх, без винятку. Щоб сцена стала місцем, де немає слів „не можу“ чи „не вийде“. Де головне — талант, емоція та бажання творити.»

Здавалося, що реалізувати такий задум у невеликому місті буде складно. Але мистецтво має дивовижну силу притягувати тих, хто готовий змінювати світ. Перша вистава зібрала повну залу, а емоції, які пережили глядачі, неможливо було виміряти аплодисментами. Це був успіх.

«Я бачила, як змінюються люди, — розповідає Галина Григорак. — Ті, хто не вірили в себе, виходили на сцену і ставали частиною великої історії. Це не просто гра. Це момент, коли кожен відчуває: його чують, бачать, розуміють. І це безцінно.»

Театр, що ламає стереотипи

Сьогодні «Ілюзія» — це не просто театр. Це місце сили, де кожен голос звучить впевнено, де творчість лікує, а сцена стає територією можливостей. Кожна вистава — це не лише драматургія, а реальні історії, які актори проживають разом із глядачами.

Колись це здавалося неможливим, а сьогодні це частина культурного життя. І якщо ви ще не бачили вистав «Ілюзії» — радимо зробити це.

Кожен новий глядач — це квиток у майбутнє театру, де кожен актор знаходить натхнення та підтримку.Ваша присутність запалює в їх очах вогники радості та віри у власні сили.